Ухвала суду № 140552841, 13.10.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/859/26

Провадження № 2-о/508/41/26

У Х В А Л А

Іменем України

"13" жовтня 2026 р.

Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі Миколаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська селищна рада, Березівського району, Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 79 років в місті Березівка Березівського району Одеської області з ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 04.09.2026 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі в порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано з Березівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України КОД ЄДРПОУ: 34712467 вул. Генерала Плієва, 25, м. Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300 копію актового запису №16 від 27 серпня 1972 року, складеного Настасіївською сільською радою Миколаївського району Одеської області про одруження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

25.09.2026 року від Березівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшла копія актового запису №16 від 27 серпня 1972 року, складеного Настасіївською сільською радою Миколаївського району Одеської області про одруження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Від заявниці ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, на своїх заявлених вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи: Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області до суду не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали заяви, суть заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 викладено правовий висновок, згідно якого справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21), від 25 січня 2024 року у справі № 335/4497/23 (провадження № 61-12264св23).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Також, згідно з пунктом 4 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу. При цьому встановлення вказаного факту може бути розглянуто судом, якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події. Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.

Наведене свідчить про те, що у випадку коли актовий запис про реєстрацію шлюбу осіб не зберігся в органах РАЦСу, або такі органи відмовляють у поновленні відповідного актового запису, заінтересовані особи мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу. При розгляді цих справ суд встановлює саме факт реєстрації відповідної події (реєстрації шлюбу), а не факт що певна особа є дружиною (чоловіком) іншої.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Заявник вказує, що встановлення факту того, що вона була дружиною померлого ОСОБА_2 по день його смерті необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка.

Матеріали справи містять копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Підтверджень того, що відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку.

В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості в нести до нього відповідні виправлення.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документа, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.

Враховуючи, що фактично факт зміни по-батькові, фіксується актовим записом, в даному випадку про укладення шлюбу, що не є правовстановлюючим документом, а є документом, який фіксує певні дії та події. Також, аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить фактично встановити факт тотожності особи, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.

Наведене виключає можливість розгляду даної заяви в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Схожий за змістом висновок міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.01.2026 року у справі № 344/6220/24.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 186, 260, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська селищна рада, Березівського району, Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.10.2026 року.

Суддя: Горобець В.Л.