Ухвала суду № 140551447, 06.10.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/100/26

Справа № 582/1365/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Недригайлів матеріали кримінального провадження із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200000000270 від 08.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Краснопілля, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

01.10.2026 до Недригайлівського районного суду надійшов обвинувальний акт з доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2026 за №12026200000000270 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Із поданих документів установлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.08.2026 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.10.2025.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі обвинувального акту, який складено та затверджено відповідно до вимог КПК України. Заявила та підтримала у судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому терміном на 60 діб, без визначенням розміру застави у зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкимінованого йому злочину, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі обвинувального акту. Заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного, оскільки ризики зазначені у клопотанні є необґрунтованими. Просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання з покладенням належних процесуальних обов`язків. Зазначив, що на час звернення прокурора із цим клопотанням досудове розслідування вже завершено, матеріали відкрито стороні захисту, обвинувальний акт затверджено та направлено до суду. Отже, необхідність подальшої ізоляції має бути оцінена з урахуванням теперішнього стану провадження та поведінки обвинуваченого. У обвинувальному акті прямо вказано, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено. Там само зазначено, що збитки у провадженні відсутні, цивільні позови не заявлялися, а витрати на експертизи в сумі 24 000,00 грн відшкодовано на стадії досудового розслідування. ОСОБА_4 вину визнав, шкоду потерпілій стороні повністю відшкодував та характеризується виключно позитивно. Такі обставини не усувають тяжкості наслідків ДТП, однак характеризують ставлення обвинуваченого до вчиненого та його процесуальну поведінку. Вважає, що ОСОБА_4 має продовжувати виконання обов`язків військової служби. В умовах збройної агресії проти України можливість військовослужбовця повернутися до виконання завдань своєї частини має значення не лише для нього особисто, а й для забезпечення оборони держави. Особисте зобов`язання дозволяє поєднати ці потреби з явкою до суду та виконанням установлених судом обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно нього на підставі обвинувального акту, підтримав заперечення свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Належним чином повідомлена потерпіла ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не прибула.

Вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо заявленого клопотання та можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд доходить висновку про призначення судового розгляду обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4,6 ч. 2 ст. 314 КПК України відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено та затверджено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продоження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного суду від 23.11.2017 №1-р/2017 (у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України), зазначено, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Згідно з ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини утриманців, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність судимостей.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, суд бере до уваги також практику ЄСПЛ, зокрема п. 51 рішення «Летелье проти Франції» від 26.06.1991 з якого вбачається, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення, принаймні протягом певного часу. Крім того, відповідно до Рішення ЄСПЛ від 27 серпня 1992 року у справ Томазі проти Франції (п. 91) суд визнає, що деякі правопорушення в силу їх особливої тяжкості і реакції на них громадськості здатні привести до соціального обурення, яке може виправдати попереднє ув`язнення, у крайньому разі протягом певного часу. Відповідно до п. 40 рішення ЄСПЛ «Ігнатов проти України», питання про те, чи є розумним термін тримання особи під вартою не може оцінюватися абстрактно. Це питання повинно бути оцінено відповідно до особливостей кожного конкретного випадку, причини, наведених у рішеннях національних судових та слідчих органів, і задокументованих фактах, на які посилається заявник у його клопотанні про звільнення. Тривале тримання під вартою може бути виправдане у випадку, тільки якщо є конкретні ознаки існування суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до особистої свободи.

Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.08.2026 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.10.2026.

При розгляді клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 слідчий суддя виходив з наявності обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Суд вважає, що даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. З огляду на зміст обвинувачення, що пред`явлено вказаній особі, характер злочину, даних про особу обвинуваченого - обрання стосовно нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не може запобігти ризикам, про які йдеться у клопотанні.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Усвідомлення невідворотності покарання за вчинення тяжкого злочину, виключно у виді позбавлення волі, дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявних ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України.

Також суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Оскільки судовий розгляд ще не розпочато, свідки та сам обвинувачений не допитані, то перебування обвинуваченого на волі може бути фактором, що може впливати на показання свідків.

Окрім того суд вважає, що існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, оскільки ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, та той факт, що останній свідомо знехтував правовими нормами, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Такі дії ОСОБА_4 свідчать про високий ступінь суспільної небезпеки поведінки такої особи, нехтування нею правопорядком, нормами суспільної моралі та безпеки громадян. Стан сп`яніння не зупинив його від керування автомобілем, що в сукупності з іншими допущеними ним порушеннями правил безпеки дорожнього року призвело до трагічних наслідків - загибелі людини, що свідчить про його схильність до повторення протиправних дій.

При застосуванні запобіжного заходу суддею також враховується вік обвинуваченого, сімейний стан, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

У судовому засіданні не встановлено, що за станом здоров`я обвинувачений ОСОБА_4 має протипоказання щодо тримання в СІЗО. Також і захисником не надано суду доказів на підтвердження наявності будь яких протипоказань щодо перебування обвинуваченого у слідчому ізоляторі.

Щодо посилань захисника ОСОБА_5 на недоведеність ризиків, суддя вважає їх безпідставними та такими, що висновків суду, про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не спростовують.

Таким чином, суд вважає, що підстави для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, відсутні, а заявлені ризики, з огляду на які був обраний цей запобіжний захід, не відпали.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. 177-178, 182-183, 202, 205, 314-316, 369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200000000270 від 08.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України у відкритому судовому засіданні на 13 годину 00 хвилин 15 жовтня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 03 грудня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому після її проголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор» та учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена лише у частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 7 днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повний текст ухвали суду складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1