Рішення № 140550834, 01.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/33516/21-ц

пр. 2-1564/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С.В.

за участі секретаря судових засідань - Ємець Д.О.

представника відповідача - Кобзар Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення пені передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», об`єднану з цивільними справами № 757/29679/21-ц, 757/41460/21-ц, 757/43987/21-ц, 757/37784/21-ц, 757/53646/21-ц, 757/33231/21-ц, 757/56530/21-ц, 757/50962/21-ц, 757/45299/21-ц, 757/42680/21-ц, 757/49004/21-ц, 757/46706/21-ц, 757/52094/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення пені передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2021 року відкрито провадження у справі в порядку за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що рішенням Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі № 201/503/16-ц стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь позивача:

-за заявою № SAMDN25000722606896 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 04 січня 2012 року суму вкладу в розмірі 12 000 грн.; 15, 5 % річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 4 650 грн.; індекс інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2015 року в розмірі 10 572, 90 грн., а також 3% річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 854, 23 грн., а всього 28 077, 13 грн.

-за заявою № SAMDN25000726432307 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12 червня 2012 року суму вкладу в розмірі 1 000 доларів США; 8,5 % річних за період з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року в розмірі 170 доларів США, а також 3% річних в розмірі 56, 89 доларів США, а всього 1 226, 89 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065058 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 8 000 доларів США, 10% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 200 доларів США; 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 472, 47 доларів США, в всього 9 672, 47 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065098 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10 % річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США, а також 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 590, 59 доларів США, а всього 12 090, 59 доларів США.

-за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 01 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США; 3% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 588, 62 доларів США, в всього 12 088, 62 доларів США.

Після неодноразового перегляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанції, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.01.2021 року у справі № 201/503/16-ц було ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу скасовано в частині стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 процентів за договорами банківських вкладів та 3% річних.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 :

-за заявою № SAMDN25000722606896 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 04 січня 2012 року 1% річних за період з 15 травня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 15 грн. 78 коп.; індекс інфляції за період з 26 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 995 грн. 72 коп.; 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 66 грн. 08 коп.

-за заявою № SAMDN25000726432307 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 12 червня 2012 року 1% річних за період з 15 травня 2014 року по 12 червня 2014 року у розмірі 1,53 доларів США; 3% річних у розмірі 6,16 доларів США;

-за договором № SAMDN25000730065058 (вклад «Стандарт, 12 місяців» ) від 29 жовтня 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 29 квітня 2014 року у розмірі 2,63 доларів США;

-за договором № SAMDN25000730065098 (вклад «Стандарт, 12 місяців» ) від 29 жовтня 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 29 квітня 2014 року у розмірі 3,28 доларів США;

-за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 01 листопада 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 01 травня 2014 року у розмірі 4,93 доларів США.

У обґрунтування позовних вимог у справі № 757/33516/21-ц представник позивача зазначив, що станом на дату звернення із цим позовом до суду рішення суду у справі № 201/503/16-ц не виконано відповідачем, депозити позивачу не повернені, у зв`язку із чим вважає за необхідне стягнути пеню з відповідача на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача» за період з 02.08.2020 року по 03.09.2020 року у розмірі 784 919,71 грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 24 листопада 2021 року об`єднано в одне провадження справу № 757/43987/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л. від 25 листопада 2021 року об`єднано в одне провадження справу № 757/53646/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. від 02 грудня 2021 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/37784/21-ц зі справою № 757/33516/21-ц, присвоївши об`єднаній справі № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.В. від 02 грудня 2021 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/41460/21-ц зі справою № 757/33516/21-ц, присвоївши об`єднаній справі № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. від 13 грудня 2021 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/56530/21-ц зі справою № 757/33516/21-ц, присвоївши об`єднаній справі № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 14 січня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/33231/21-ц зі справою № 757/33516/21-ц, присвоївши об`єднаній справі № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.С. від 17 січня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/42680/21-ц зі справою № 757/33516/21-ц, присвоївши об`єднаній справі № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. від 02 лютого 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/50962/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 16.02.2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/29679/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. від 24 травня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/49004/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.С. від 31 серпня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/52094/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.С. від 20 вересня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/45299/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.С. від 22 вересня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/46706/21-ц із справою № 757/33516/21-ц, надавши об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/33516/21-ц.

17.08.2021 року на адресу суду від представника відповідача Кобзар Ю.Б. надійшов відзив на позовну заяву в якому остання, вказує на те, що позивач звернулася до Державної виконавчої служби з метою виконання судового рішення у справі № 201/503/16-ц.

17.11.2016 року було відкрито виконавче провадження за № 52910983, в послідуючому об`єднано у зведене виконавче провадження за № 11355726, а 29.06.2017 року Соборним РВ ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в примусовому порядку було здійснено списання коштів з кореспондентського рахунку Банку НОМЕР_1 на виконання рішення у справі № 201/503/16-ц, що підтверджується випискою по рахунку від 13.08.2021 року.

28.08.2021 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив від 19.08.2021 року, відповідно до змісту якої, останній вказав, що надана відповідачем виписка не підтверджує ані належне виконання відповідача своїх зобов`язань перед позивачем за договорами банківських вкладів, ані факт розрахунків відповідача безпосередньо з позивачем на виконання рішення суду у справі № 201/503/16-ц.

06.05.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Кобзар Ю.Б. надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначила про те, що 09.11.2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 320/5115/17 навела правову позицію щодо застосування норми ч.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" до правовідносин, які існують між сторонами після розірвання договору банківського вкладу. А оскільки факт розірвання спірних депозитних договорів встановлений рішенням суду у справі № 201/503/16-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 757/33516/21-ц та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про місце день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Представник відповідача Бригинець А.А. у судовому засіданні надала пояснення по суті, просила відмовити у задоволенні позову.

Так, відповідно до змісту об`єднаної справи вбачається, що у червні 2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені у розмірі 3% за кожен день прострочення, відповідно до змісту позовних вимог представник позивача просив суд стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за загальний період з 28 травня 2020 року по 01 вересня 2021 року за договорами № № SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року, SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року, SAMDN25000730065058 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730065098 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730216910 від 01 листопада 2012 року, у загальній сумі 9 393 488,26 грн (плюс додати ціну позову зі справи 757/41460/21-ц та 757/49004/21-ц).

У обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договори банківського вкладу № № SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року, SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року, SAMDN25000730065058 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730065098 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730216910 від 01 листопада 2012 року.

14 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із цивільним позовом, в якому просила стягнути із відповідача суму вкладів, нараховані відсотки на вклади, три проценти річних та індекс інфляції за договорами банківського вкладу.

Рішенням Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі № 201/503/16-ц стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь позивача:

-за заявою № SAMDN25000722606896 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 04 січня 2012 року суму вкладу в розмірі 12 000 грн.; 15, 5 % річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 4 650 грн.; індекс інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2015 року в розмірі 10 572, 90 грн., а також 3% річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 854, 23 грн., а всього 28 077, 13 грн.

-за заявою № SAMDN25000726432307 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12 червня 2012 року суму вкладу в розмірі 1 000 доларів США; 8,5 % річних за період з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року в розмірі 170 доларів США, а також 3% річних в розмірі 56, 89 доларів США, а всього 1 226, 89 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065058 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 8 000 доларів США, 10% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 200 доларів США; 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 472, 47 доларів США, в всього 9 672, 47 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065098 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10 % річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США, а також 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 590, 59 доларів США, а всього 12 090, 59 доларів США.

-за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 01 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США; 3% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 588, 62 доларів США, в всього 12 088, 62 доларів США.

Після неодноразового перегляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанції, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.01.2021 року у справі № 201/503/16-ц було ухвалено рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу скасовано в частині стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 процентів за договорами банківських вкладів та 3% річних.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 :

- за заявою №SAMDN25000722606896 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 04 січня 2012 року 1% річних за період з 15 травня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 15 грн. 78 коп.; індекс інфляції за період з 26 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 995 грн. 72 коп.; 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року у розмірі 66 грн. 08 коп.

- за заявою № SAMDN25000726432307 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 12 червня 2012 року 1% річних за період з 15 травня 2014 року по 12 червня 2014 року у розмірі 1,53 доларів США; 3% річних у розмірі 6,16 доларів США;

- за договором №SAMDN25000730065058 (вклад «Стандарт, 12 місяців» ) від 29 жовтня 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 29 квітня 2014 року у розмірі 2,63 доларів США;

- за договором № SAMDN25000730065098 (вклад «Стандарт, 12 місяців» ) від 29 жовтня 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 29 квітня 2014 року у розмірі 3,28 доларів США;

- за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» від 01 листопада 2012 року 3% річних за період з 26 квітня 2014 року по 01 травня 2014 року у розмірі 4,93 доларів США.

Висновками мотивувальної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі № 201/503/16-ц також встановлено, що депозитні угоди є розірваними з 26 квітня 2014 року (2 банківські дні з дати отримання заяви вкладника від 23 квітня 2014 року).

У обґрунтування позовних вимог у справі № 757/33516/21-ц представник позивача зазначив, що станом на дату звернення із цим позовом до суду рішення суду у справі № 201/503/16-ц не виконано відповідачем, депозити позивачу не повернені, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність позивача та його представника на підставі наявних в ній доказів.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, представник позивача, звертаючись до суду із вимогами про стягнення пені згідно Закону України «Про захист прав споживачів» в обґрунтування своїх вимог надав суду копію рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі № 201/503/16-ц та копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі № 201/503/16-ц.

Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі № 201/503/16-ц було встановлено, що з 04 січня 2012 року по 01 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Севастополі АРК, було укладено наступні договори банківського вкладу: № SAMDN25000722606896, відповідно до якого сума вкладу склала 12 000 грн. строком до 04 січня 2013 року зі сплатою 15,5% річних; № SAMDN25000726432307, відповідно до якого сума вкладу склала 1000 доларів США строком до 12 червня 2013 року зі сплатою 8,5% річних; № SAMDN25000730065058, відповідно до якого сума вкладу склала 8 000 доларів США строком до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10 % річних; № SAMDN25000730065098, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США строком до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10% річних; № SAMDN2500730216910, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США строком до 01 листопада 2013 року зі сплатою 10% річних.

На підтвердження факту укладення спірних договорів банківського вкладу було надано оригінали договорів банківського вкладу, а також оригінали квитанцій та завірені копії квитанцій на підтвердження внесення до банку сум вкладів.

Умовами договору визначено, що строк вкладу автоматично подовжується ще на один строк, якщо вкладник не заявив про намір забрати кошти після закінчення попереднього строку вкладу.

При цьому відсотки під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу по відсотковій ставці для вкладів даного найменування та строку, що діє в банку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладання додаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки по вкладу вкладник може дізнатися у відділенні банку або на сайті банку.

Відповідно до пункту 6 договору банківського вкладу, якщо вкладник вимагає розірвати договір, а строк вкладу ще не сплив, вкладнику повертається сума вкладу.

За неповний строк вкладу проценти виплачуються за зниженою відсотковою ставкою.

Таким чином, після закінчення терміну дії договору й у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом не за процентною ставкою, передбаченою цим договором, а за ставкою «на вимогу» у розмірі 1% річних.

Враховуючи, що депозитні угоди є розірваними з 26 квітня 2014 року (2 банківські дні з дати отримання заяви вкладника від 23 квітня 2014 року, відповідно до умов договору), тому з цього часу до банківського вкладу має застосовуватися ставка по вкладам «на вимогу» у розмірі 1% річних.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Правовідносини з банківського вкладу врегульовані нормами ЦК України, законами України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець- це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача.

Частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) викладено правову позицію про те, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується в разі порушення виконання договірного зобов`язання на користь споживача, однак якщо між сторонами припинено правовідносини з договорів банківського вкладу, то з часу такого припинення частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні правовідносини.

Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина перша статті 1075 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Тобто після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правове регулювання відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки розірвання договорів у контексті статей 598 та 651 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання.

Після розірвання договору банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, яке підтверджено судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання. Тобто з моменту розірвання договору банківського вкладу пеня відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не нараховується.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі № 757/37163/20-ц.

Так, судовим розглядом встановлено, що відповідно до пункту 6 договору банківського вкладу, якщо вкладник вимагає розірвати договір, а строк вкладу ще не сплив, вкладнику повертається сума вкладу. За неповний строк вкладу проценти виплачуються за зниженою відсотковою ставкою.

Також слід врахувати, що депозитні угоди є розірваними з 26 квітня 2014 року (2 банківські дні з дати отримання заяви вкладника від 23 квітня 2014 року, відповідно до умов договору), що встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі № 201/503/16-ц.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За вказаних обставин з 26 квітня 2014 року пеня за договорами №№ SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року, SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року, SAMDN25000730065058 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730065098 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730216910 від 01 листопада 2012 року відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не нараховується.

Оскільки у даній справі позивач просить стягнути пеню за договорами банківського вкладу №№ SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року, SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року, SAMDN25000730065058 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730065098 від 29 жовтня 2012 року, SAMDN25000730216910 від 01 листопада 2012 року за період з 28 травня 2020 року по 01 вересня 2021 року, тобто поза межами дії договорів, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaariv. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1-16, 526, 551, 1058, 1060, 1061, 1066, 1067, ЦК України, ст.ст.1-23,76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» об`єднаного з цивільними справами № 757/29679/21-ц, 757/41460/21-ц, 757/43987/21-ц, 757/37784/21-ц, 757/53646/21-ц, 757/33231/21-ц, 757/56530/21-ц, 757/50962/21-ц, 757/45299/21-ц, 757/42680/21-ц, 757/49004/21-ц, 757/46706/21-ц, 757/52094/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Вовк