Постанова № 14055069, 28.02.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 5002-7/3970-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддів Латиніна О.А.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, Джанкойська міська рада;

відповідача, Канципа Володимир Васильович (повноваження перевірені), протокол №1 від 20.11.01, Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 23 вересня 2010 року у справі №5002-7/3970-2010

за позовом Джанкойської міської ради (вул. К. Маркса, 15, Джанкой, 96100)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (АДРЕСА_1) (вул. Промишлена, 7, Джанкой, 96100)

про стягнення 83844,24 грн. та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково - розірваний договір оренди земельної ділянки, з відповідача (орендаря) стягнуто на користь позивача (орендодавця) заборгованість з орендної плати за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року у сумі 79.868,89 грн., 3% річних - 674 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. З відповідача до Державного бюджету України стягнуті судові витрати: 890,43 грн. державного мита, 231,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 43-49 т. 1).

Це рішення мотивовано тим, що відповідач систематично (протягом шести місяців) не виконував зобовязання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, має борг у сумі 79.868,89 грн., але договором оренди земельної ділянки не передбачений певний розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати, в ньому є посилання на розмір пені відповідно до діючого законодавства, яке регулює лише максимальний розмір пені, при розрахунку інфляційних витрат позивач не урахував, що у деяких місцях була дефляція, через що позивач не зазнав втрат внаслідок інфляційних процесів.

04 жовтня 2010 року місцевим господарським судом прийнята ухвала, якою виправлена описка та вказано, що предметом спору є стягнення 83.844,24 грн. та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Ця ухвала мотивована тим, що у рішенні помилково вказано на предмет спору "про стягнення 8.505,00 грн." (а.с. 58 т. 1). Вказана ухвала 03 лютого 2011 року в апеляційному порядку залишена без змін (а.с. 21-26 т. 2).

Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити у позові тому, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в тому числі без належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (а.с. 79-96 т. 1).

З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що позивач з її доводами не згоден тому, що орендодавець має право без попередньої пропозиції орендарю звернутися до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди через систематичну несплату орендної плати; відповідач належним чином за адресою державної реєстрації повідомлявся про час та місце судового засідання; сплата відповідачем штрафу не є сплатою орендної плати; договір оренди свою дію (в тому числі під час розгляду іншої господарської справи) не зупиняв (а.с. 65-68 т. 3).

У судовому засіданні з 17 до 24 лютого 2011 року оголошувалася перерва. Представник відповідача в судових засіданнях 17 та 24 лютого 2011 року підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача в судовому засіданні 17 лютого 2011 року підтримав доводи відзиву, у засідання 24 лютого 2011 року не зявився.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд долучив до справи додані до апеляційної скарги додаткові докази, які відповідач з поважних причин не надав суду першої інстанції через розгляд справи в судовому засіданні без представника відповідача (а.с. 103-104, 114-115, 117-120, 123-128, 136, 141-142, 145-186 т. 1), витребував додаткові докази (а.с. 4, 30-39, 46, 49-97, 101-112, 116-124, 129 т. 2, а.с. 2-14, 18-64, 71 т. 3) та встановив наступне.

07 серпня 2002 року між орендодавцем - Джанкойською міською радою (а.с. 123 т. 2), та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (а.с. 33-34, 97, 103, 104 т. 1, а.с. 50-68 т. 2), у нотаріальній формі укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,2 га, розташованої в місті Джанкой, вул. Толстого, 51, строком на 49 років, для несільськогосподарського призначення - будівництва торгово-сервісного центру (а.с. 6-8, 13 т. 1).

Встановлені межі цієї земельної ділянки, що підтверджує акт (а.с. 141-142 т. 1). Здійснена державна реєстрація договору оренди (а.с. 49 т. 2 чи а.с. 71 т. 3).

Розділом 3 вказаного договору визначено:

1) розмір орендної плати на період будівництва складає 15.279,60 грн. щорічно чи 1.273,30 грн. щомісячно (пункт 3.1),

2) строк сплати орендної плати - щомісячно до 15 числа місяця, що є наступним за звітним (пункт 3.5).

27 квітня 2006 року сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, пунктом 3 додаткової угоди №1 виключили з пункту 3.4 основного договору положення щодо нотаріального оформлення змін до договору (а.с. 9 т. 1).

До вказаного основного договору за згодою сторін у простій письмовій формі вносилися зміни, а саме, додатковими угодами:

№1 від 27 квітня 2006 року (а.с. 9 т. 1), якою (в тому числі):

- змінений розмір орендної плати на 15.817,20 грн. щорічно чи 1.318,10 грн. щомісячно на період будівництва,

- змінений порядок та строк сплати орендної плати - до місцевого бюджету рівними долями щомісячно протягом 30 календарних днів, які слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

№2 від 01 травня 2007 року (а.с. 10 т. 1), якою (в тому числі):

- змінений розмір орендної плати на 35.086,80 грн. щорічно чи 2.923,90 грн. щомісячно на період будівництва,

- змінений строк оплати - щомісячно протягом 30 календарних днів, які слідують за останнім календарним днем звітного місяця;

№3 від 23 січня 2009 року (а.с. 11-12 чи 41 т. 1 чи а.с. 8 т. 3), якою (в тому числі):

- змінений розмір орендної плати на 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 124.628,31 грн. щорічно чи 10.385,69 грн. щомісячно на період будівництва,

- змінений строк сплати - щомісячно протягом 30 календарних днів місяця, який слідує за звітним.

Приймаючи до уваги, що у період з 01 по 22 січня 2009 року орендна плата ставила 2.923,90 грн. в місяць, то за 22 дня січня 2009 року орендна плата складає 2.075,03 грн., а з 23 січня 2009 року - 10.385,69 грн., тобто за 9 днів січня 2009 року (з 23 по 31) орендна плата складає 3.015,2 грн., усього за січень 2009 року орендна плата складає 5.090,23 грн.

Вказаний договір за згодою сторін чи в судовому порядку розірваний не був, свою дію не зупиняв, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року по іншій господарській справі №2-8/15593-2007 про розірвання цього договору (а.с. 107-109 т. 1) було скасовано в апеляційному порядку 01 квітня 2008 року, у позові відмовлено, в касаційному порядку таке рішення апеляційної інстанції 10 липня 2008 року залишено без змін, 11 вересня 2008 року Верховним Судом України відмовлено у порушенні касаційного провадження (а.с. 107-120 т. 1).

Разом тим, станом на час звернення орендодавцем 29 липня 2010 року з даним позовом (а.с. 2, 14 т. 1) орендар систематично не сплачував орендну плату по вказаному договору, а саме, не сплачував орендну плату за звітні періоди грудень 2009 року - травень 2010 року.

Чого не оспорює орендар, але вважає, що у нього були на це причини - пошук контрагентів для інвестування будівництва на орендованій земельній ділянці (а.с. 121, 123-129 т. 1), зупинення дії договору на час розгляду іншої господарської справи №2-8/15593-2007, сплата єдиного податку замість орендної плати за землю (а.с. 101-112 т. 2, а.с. 89 т. 3).

Орендодавець не пропонував орендарю в добровільному порядку розірвати договір через систематичну несплату протягом листопада 2009 року - травня 2010 року орендної плати. Цього факту сторони не оспорюють.

Крім того, позивач вважає, що відповідач має борг по несплаті орендної плати і за інші звітні періоди, усього за період 2009 рік - червень 2010 року борг з орендної плати за розрахунком орендодавця складає 79.868,89 грн. (а.с. 40, 136 т. 1, а.с. 124 т. 2). Відповідач з таким розрахунком не згідний тому, що вважає, що сплатив більшу суму, в тому числі за податковими повідомленнями-рішеннями, ніж вказує позивач.

Дійсно, органом державної податкової служби відповідачу визначалися податкові зобовязання - штрафи за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання (орендної плати за землю) та за неподання у встановлений строк податкової декларації з сплати за землю, які відповідач сплачував. Так, були визначені та сплачені штрафи у сумах 72 грн., 145,76 грн., 76,63 грн., 0,01 грн., 1.037,47 грн., 170 грн., 207,69 грн. (а.с. 165-167, 170, 181-182 т. 1, а.с. 30-39, 69-89 т. 2, а.с. 28-40 т. 3). Однак ці платежі не є сплатою орендної плати за вказаним вище договором тому, апеляційним господарським судом, як докази сплати орендної плати, не приймаються.

З вказаних вище правочинів (основного договору та додаткових угод за №1-№3), наданих платіжних документів про сплату орендної плати (а.с. 145-186 т. 1, а.с. 90-97, 121-122 т. 2, а.с. 20-27 т. 3) та в межах заявленого позову, апеляційний господарський суд встановив:

1) орендар був зобовязаний сплатити орендну плату у період з січня 2009 року по червень 2010 року 181.646,96 грн. = (5.090,23 грн. за січень 2009 року + 10.385,69 грн. за 17 місяців),

2) сплатив 103.856,69 грн.:

1. 27 лютого 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 159,160 т. 1),

2. 27 березня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 161 т. 1),

3. 29 квітня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 162 т. 1),

4. 28 травня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 163 т. 1),

5. 30 червня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 164 т. 1),

6. 27 липня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 168,169 т. 1),

7. 28 серпня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 178-172 т. 1),

8. 30 вересня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн., 1 грн. (а.с. 173-175 т. 1),

9. 30 жовтня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 176 т. 1),

10. 11 грудня 2009 року 5.385,69 грн. та 5.000 грн. (а.с. 177 т. 1),

3) борг складає 77.790,06 грн. = (181.646,96-103.856,69).

Крім того, після звернення позивача з позовом та до прийняття місцевим господарським судом рішення відповідач сплатив 17 вересня 2010 року 9.900 грн. (а.с. 183 т. 1), місцевий господарський суд цих обставин не врахував, доказів сплати орендної плати на час прийняття судового рішення у сторін (в тому числі у позивача) не витребував, що привело до прийняття рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. А це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового рішення.

Після прийняття місцевим господарським судом рішення, відповідач ще сплатив орендну плату у сумах 1.100 грн. 29 вересня 2010 року, 9.900 грн. 06 жовтня 2010 року та 1.100 грн. 07 жовтня 2010 року (а.с. 184-186 т. 1). А тому станом на час прийняття рішення апеляційним господарським судом борг з орендної плати за період 2009 рік - червень 2010 року складає 55.790,06 грн. (77.790,06 - 22.000), яка підлягає стягненню.

Індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) за даними Державного комітету статистики України (офіційними даними) за період лютий - липень 2010 року по відношенню до попереднього місяця склав: за лютий 101,9%, за березень 100,9%, за квітень 99,7%, за травень 99,4%, за червень 99,6%, за липень 99,8%, а тому станом на 01 серпня 2010 року інфляційні витрати по несплаченим сумам боргу за вказаний вище період складає:

Період

оплатиСума боргу, яку

вказав позивач, та

яка не перевищує фактичну суму боргуПеріод

простроченняІндекс інфляціїРозрахунок

інфляційних

витратСума інфляційних

витрат

12/20098.207,5330.01.2010-

31.07.2010 =

182 дня101,9%х100,9%

х99,7%х99,4%

х99,6%х99,8%=

101,2%8.207,53 х 101,2% = 8.306,0298,49

1/20109.347,2203.02.2010-

31.07.2010 =

178 днів100,9%

х99,7%х99,4%

х99,6%х99,8%=

0,993%Не було інфляції0

2/201010.385,6931.03.2010-

31.07.2010 =

123 дня99,7%х99,4%

х99,6%х99,8%=Не було інфляції0

3/201010.385,6901.04.2010-

31.07.2010 =

122 дня99,4%

х99,6%х99,8%=Не було інфляції0

4/201010.385,6931.05.2010-

31.07.2010=

62 дня99,6%х99,8%=Не було інфляції0

5/201010.385,6901.07.2010-

31.07.2010=

31 день99,8%Не було інфляції0

98,49 Станом на 01 серпня 2010 року 3% річних по несплаченій за січень 2009 - червень 2010 року орендній платі складає:

Період

оплатиСума боргуПеріод

простроченняПроцент річних

за 1 день простроченняРозрахунок

3% річних за період

простроченняСума

3% річних

12/20098.207,5330.01.2010-

31.07.2010 =

182 дня(3% : 365 днів) = 0,00828.207,53х0,0082

х182\100122,49

1/20109.347,2203.02.2010-

31.07.2010 =

178 днів0,00829.347,22х0,0082

х178\100136,43

2/201010.385,6931.03.2010-

31.07.2010 =

123 дня0,008210.385,69х0,0082

х123\100104,75

3/201010.385,6901.05.2010-

31.07.2010 =

92 дня0,008210.385,69х0,0082

х92\10078,35

4/201010.385,6931.05.2010-

31.07.2010=

62 дня0,008210.385,69х0,0082

х62\10052,80

5/201010.385,6901.07.2010-

31.07.2010=

31 день0,008210.385,69х0,0082

х31\10026,40

усього521,22

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Систематичною несплатою орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами є несплата протягом півроку, що встановлено частиною 5 статті 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України N1211-IV від 02 жовтня 2003 року, із змінами і доповненнями, далі Закон України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" в разі несвоєчасного внесення орендної плати договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Частина 3 статті 31 цього Закону передбачає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін чи на вимогу однієї із сторін - за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційний господарський суд вважає, що частина 1 статті 32 вказаного Закону відповідно до виниклих між сторонами по цій справі відношень є спеціальною та її слідує застосовувати. Тому, що ця норма регулює розірвання договору через несплату орендної плати, що є по даному спору. А частина 3 статті 31 вказаного Закону регулює розірвання договору оренди землі за іншими обставинами, наприклад через істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що можливо відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

Як вказано, лише частина 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачає розірвання договору за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Частина 1 статті 32 цього Закону такого посилання не містить.

А тому апеляційний господарський суд вважає, що передбачений статтею 188 Господарського кодексу України порядок розірвання договору (надсилання пропозиції про розірвання договору стороні, неотримання відповіді на цю пропозицію чи отримання відмови у задоволенні пропозиції, а потім звернення до суду з позовом про розірвання договору) стосується розірвання договору оренди землі за приписами частини 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" N1211-IV. При несвоєчасній сплаті орендної плати, орендодавець має право не робити таку пропозицію орендарю, якому відомо про несвоєчасну сплату ним орендної плати.

Як вказано вище, орендар (юридична особа, яка не є виробником сільськогосподарської і рибної продукції) протягом півроку не сплачував орендну плату за землю, що є підставою для розірвання цього договору.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

При цьому, статтею 617 вказаного Кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

А тому доводи відповідача про усну домовленість з головою міської ради про несплату орендної плати на період пошуку контрагентів для будівництва на орендованій земельній ділянці не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобовязань по сплаті орендної плати.

Також є неспроможними доводи відповідача про відсутність у нього зобовязань по сплаті орендної плати за вказаним договором оренди через сплату єдиного податку, в межах якого сплачується земельний податок. Такі доводи не засновані на законі та суперечать прийнятим відповідачем на себе зобовязанням.

Відповідно до частини 1 статті 546, статей 549-550 Цивільного кодексу України пеня, як неустойка, є одним з видів забезпечення виконання зобовязання, є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22 листопада 1996 року (з змінами) встановлено, що розмір пені за несвоєчасну сплату платниками грошових коштів на користь одержувачів цих коштів обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договором не встановлений розмір пені, а тому не можна стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання свої обовязків.

Понад з правом кредитора отримати пеню, як один з видів забезпечення виконання зобовязання, закон встановлює право кредитора отримати від боржника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що встановлено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Як вказано вище, розмір 3% річних від простроченої відповідачем суми боргу складає 521,22 грн., відшкодування суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції складає 98,49 грн.

При цьому, апеляційний господарський суд не згоден з висновками місцевого господарського суду про те, що через дефляцію в наступних місяцях позивач не має право отримати відшкодування боргу за той місяць, в якому була інфляція.

Щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, в якому місцевим господарським судом було прийнято рішення, то апеляційний господарський суд вважає, що такі доводи апеляційної скарги є неспроможними з наступного.

Як слідує з реєстраційних документів відповідача, його місцем знаходження є вул. Промишлена, 7, міста Джанкой (а.с. 4 т. 2). При видачі свідоцтва про державну реєстрацію 28 листопада 2001 року відповідача як субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи місцезнаходження вказано на російській мові: "г. Джанкой, ул. Промышленная, 7" (а.с. 46 т. 2). З пояснень сторін слідує, що в місті Джанкой є лише одна вулиця з назвою, яка на російській мові звучить: "Промышленная", а на українській вказується по різному: "Промислова" та "Промишлена". В наданому позивачем переліку назв вулиць на території міста Джанкой (що затверджений рішенням міської ради) вулиця "Промышленная" (російською мовою) перекладена на українську мову як вулиця "Промислова", а не як "Промишлена", як це вказано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 4 т. 2).

З документів, що є у справі, слідує, що місцевий господарський суд ухвалу від 07 вересня 2010 року про судове засідання на 23 вересня 2010 року направив 10 вересня 2010 року відповідачу по вул. Промислова, 7, міста Джанкой. Ця кореспонденція повернута поштою з відміткою "організація за даною адресою не існує" (а.с. 38-39 т. 1).

Як вбачається з пояснень відповідача, платіжних документів від імені відповідача, поштової кореспонденції, яка була направлена відповідачу апеляційним господарським судом по вул. Промишлена, 7, міста Джанкой, фактично відповідач не знаходиться за цією адресою, його керівник мешкає в місті Харкові, в банківських установах якого і здійснювалися платежі по орендній платі за землю.

Усі ці обставини свідчать про те, що ухвала місцевого господарського суду про час та місце судового засідання, в якому було прийнято рішення, була направлена завчасно та за адресою, за якою відповідач зареєстрований. А тому підстав вважати, що він не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання не має.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню. Місцевим господарським судом частково рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 49, статті 47-1, пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, пунктів "а" і "б" Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21 січня 1993 року (з змінами), постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року (з змінами) відповідач зобовязаний сплатити пропорційно задоволеним позовним вимогам до Державного бюджету України судові витрати:

- державне мито в розмірі 1% по задоволеним позовним вимогам майнового характеру (стягнення боргу, 3% річних та інфляційного відшкодування) та 85 грн. - по позовним вимогам немайнового характеру (розірвання договору та повернення майна), від сплати яких при подачі позову позивач був звільнений (абзац третій пункту 11 статті 4 вказаного Декрету),

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - пропорційно задоволеним позовним вимогам, які задоволені не повністю, а тому стягненню підлягає половина встановленого розміру вказаних витрат, тобто 118 грн.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2010 року у справі №5002-7/3970-2010 скасувати частково, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

З дня набрання чинності цим судовим рішенням розірвати договір оренди від 07 серпня 2002 року між орендодавцем - Джанкойською міською радою, та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія", земельної ділянки загальною площею 4,2 га, розташованої в місті Джанкой, вул. Толстого, 51, строком на 49 років, для несільськогосподарського призначення - будівництва торгово-сервісного центру, який був нотаріально посвідчений 07 серпня 2002 року приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу АДРЕСА_2 за реєстровим №НОМЕР_1

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (вул. Промишлена, 7, Джанкой, 96100; ідентифікаційний код 31650508) на користь Джанкойської міської ради (вул. К. Маркса, 15, Джанкой, 96100; код ЄДРПОУ 34740824; р/р 33210812700014, місцевий бюджет м. Джанкой):

1) борг з орендної плати по договору оренди землі від 07 серпня 2002 року за період оплати січень 2009 року - червень 2010 року у сумі 55.790,06 грн.;

2) інфляційні витрати за несплату орендної плати у сумі 98,49 грн.;

3) 3% річних 521,22 грн., а усього стягнути 56.409,77 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (вул. Промишлена, 7, Джанкой, 96100; ідентифікаційний код 31650508) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31113095700007; код платежу 22090200) державне мито у сумах 85 грн. і 564,10 грн., усього 649,10 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (вул. Промишлена, 7, Джанкой, 96100; ідентифікаційний код 31650508) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31216259700007; код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.".

Господарському суду Автономної Республіки Крим надати накази.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.А.Латинін

З.Д. Маслова

Розсилка:

1. Джанкойська міська рада (вул. К. Маркса, 15, Джанкой, 96100)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (АДРЕСА_1)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Таврія" (вул. Промишлена, 7, Джанкой, 96100)