Рішення № 140550161, 19.02.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7089/24

Провадження №2/405/1395/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого-судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Тарасенко Р.П., Нетесі С.М., Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/7089/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуцул М.С. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1093237 від 14.10.2024 року) в інтересах позивача звернулася до Ленінського районного суду міста Кропивницького з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 09 серпня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, якому встановлений діагноз: дитячий аутизм з вираженим порушенням соціального функціонування (розлад експресії мови, ЗНМ 1 рівня), когнітивною недостатністю; неорганічний енурез, енкопрез, стійкий перебіг, тим самим, син сторін потребує особливого постійного догляду з боку батьків за хворою дитиною, яка не може самостійно себе обслуговувати в елементарних побутових питаннях, а також дитині необхідні реабілітаційні послуги для отримання яких дитину необхідно доставляти до реабілітаційного закладу.

Крім того, зазначила, що з вересня 2019 року між позивачем та відповідачем сімейні відносини фактично були припинені через протилежність характерів, різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння і взаємоповаги, а також з приводу поведінки відповідача, яка почала вживати наркотичні засоби. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року зазначений шлюб було розірвано, та син залишився проживати з відповідачем ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , в свою чергу, відвідував сина ОСОБА_4 , надавав матеріальну допомогу на його утримання, приймав участь у його вихованні, проте з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, тому ним не вирішувалося питання щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з ним.

Зазначила, що у грудні 2023 року відповідач ОСОБА_2 привела сина на Новорічні свята до позивача ОСОБА_1 , який проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_1 та з того часу і по теперішній час син ОСОБА_3 проживає разом з ними, а відповідач ОСОБА_2 до дитини не приходила, вихованням сина не займається, грошові кошти на утримання дитини не надає, не цікавиться його життям та здоров`ям, не спілкується з дитиною та не відповідає на телефонні дзвінки, та її місце знаходження невідоме.

За таких обставин, вважає, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у свідомому самоусуненні від виховання дитини, піклування про її фізичний, духовний і моральний розвиток, що порушує нормальне самоусвідомлення дитини, не виявляє інтересу до її (дитини) внутрішнього світу, у зв`язку з чим, наявні підстави, визначені ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 листопада 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою суду зобов`язано Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради подати до суду письмовий висновок Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради щодо розв`язання спору у зазначеній цивільній справі.

В свою чергу, у зв`язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органом опіки та піклування Кропивницької міської ради на виконання вимог зазначеної ухвали суду подано до суду та зареєстровано судом 28.04.2025 року за вх.№12548 висновок органу опіки та піклування від 10 квітня 2025 року за №2679/19 та рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 22 квітня 2025 року № 402 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав».

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуцул М.С. в судове засідання подала заяву, зареєстрована судом 19.02.2026 року за вх. № 5607 про розгляд справи без участі сторони позивача, на підставі поданих позивачем доказів. При цьому, будучи присутньою в попередніх судових засіданнях 12.08.2025 року та 16.12.2025 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася належним чином, і, зокрема, шляхом опублікування 20.01.2026 року оголошення про виклик на сайті Судової влади України, враховуючи, що відповідач згідно з даними Відділу реєстрації місця проживання особи управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради знята з задекларованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.02.2024 року, на підставі абзацу 8 п. 22 Правил ртг, при цьому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавала, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Органом опіки та піклування Кропивницької міської ради направлена заява, яка зареєстрована судом 20 січня 2026 року за вх. № 325 про розгляд справи без участі представника та про підтримання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши свідків, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та відповідно є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 09 серпня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 583, який рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року (справа № 405/1393/24), яке набрало законної сили 29 квітня 2024 року, було розірвано.

Від шлюбу сторону мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 21 березня 2024 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що 17 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис за № 1885.Батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені в графі «батько» - ОСОБА_1 та в графі «мати» - ОСОБА_2 .

Відповідно до медичного висновку № 588 на дитину (підлітка-інвалідів з дитинства віком до 18 років) КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» від 05.04.2019 року, дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений діагноз: дитячий аутизм з вираженим порушенням соціального функціонування (розлад експресії мови, ЗНМ 1 рівня), когнітивною недостатністю; неорганічний енурез, енкопрез, стійкий перебіг.

При цьому, відповідно до довідки КЗ «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради від 10 вересня 2024 року № 142/36 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зарахований до Центру за заявою батька ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року. З 04 червня 2024 року і по теперішній час хлопчик отримує реабілітаційні послуги у відділенні денного догляду, відповідно до ІПР. Дитину приводять до Центру та забирають бабуся ОСОБА_5 та тітка ОСОБА_6 .

Відповідно до інформації КНП «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» Кропивницької міської ради» від 12 вересня 2024 року № 964 наданої на адвокатський запит, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває під наглядом лікаря загальної практики - сімейного лікаря КНП «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» Кропивницької міської ради». 07.05.2018 року сім`єю ОСОБА_7 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) були укладені декларації з лікарем ЗП-СЛ ОСОБА_8 . У період з грудня 2023 року по теперішній час з лікарем з приводу будь-яких питань щодо дитини, в т.ч. медичного огляду, захворювань, профілактичних щеплень спілкується бабуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається з Акту про фактичне проживання особи від 04.09.2024 року, за підписами сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підписи яких засвідчено начальником КП «ЖЕК № 9» Юрієм СИДОРЕНКО, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживають: син ОСОБА_3 та мати ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою за підписом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_11 , від 20 серпня 2024 року № 299, сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

З характеристики з місця проживання від 04 вересня 2024 року, за підписами сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підписи яких засвідчено начальником КП «ЖЕК № 9» Юрієм СИДОРЕНКО, встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: . АДРЕСА_1 з 04.06.2008 року та за роки проживання проявив себе виключно з позитивного боку. Проживав з дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 до 2019 року. З грудня 2023 року ОСОБА_3 проживає з батьком та його матір`ю ОСОБА_5 . Мати дитину не відвідує, її місцезнаходження не відоме.

За свідченнями сусідів, ОСОБА_1 працьовитий, товариський і ввічливий. В побуті доброзичливий і чуйний. Скарг від сусідів не надходило. Зараз він утримує свого сина ОСОБА_3 та мати похилого віку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За весь час ОСОБА_1 зарекомендував себе, як зразковий громадянин та батько. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, а навпаки дружелюбний та люблячий батько, який піклується про сина.

Окрім того, допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, і зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач є її сином, який перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, та у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 та вони всі разом разом з нею (свідком) до 2019 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 , але після того, як вони розлучилися, то відповідач разом з дитиною пішла проживати на орендовану квартиру, однак періодично разом з онуком приходила до них, та в цей час її (свідка) син працював та матеріально допомагав відповідачу в утриманні їх спільного сина. Зазначила, що коли в лютому, 2022 році почалася війна (повномасштабне вторгнення РФ в Україну), син добровольцем пішов в ЗСУ, продовжуючи надавати відповідачу матеріальну допомогу на утримання сина приблизно в розмірі 10 000 грн. щомісяця. Зазначила, що приблизно перед Новим роком, у грудні, 2023 року відповідач привела онука ОСОБА_4 за місцем її (свідка) проживання та попросила, щоб онук побув у неї (свідка), на що вона (свідок) погодилася побути з онуком три дні, а відповідач сказала, що після цього забере сина, однак ні через три дні, ні пізніше, відповідач онука не забрала, мобільний телефон у відповідача вимкнений та її місцезнаходження та перебування їй (свідку) не відомо, та з того часу і по теперішній час онук постійно проживає разом з нею та її (свідка) сином, який перебуває на військовій службі. Окремо свідок зазначила, що сину сторін ОСОБА_3 встановлено діагноз " Аутизм " та хлопчик потребує особливого догляду, лікування, відвідування лікарів та проходження курсів реабілітації, однак мати дитини ОСОБА_2 не виконує свої обов`язки відносно свого сина та не цікавиться його життям та здоров`ям.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що позивач ОСОБА_1 є її рідним братом, відповідач ОСОБА_2 , - колишньою невісткою, з якою її брат перебував у шлюбі та у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому, брат і невістка з сином проживали разом з їх матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно у 2020 році брат з невісткою припинили шлюбні відносини та спільне проживання, та невістка разом з сином проживала окремо на квартирі та роки два тому назад, у грудні, 2023 року, перед самим Новим роком невістка привела сина до бабусі ОСОБА_5 , залишивши сина з бабусею на декілька днів, і з того часу її (невістку) вони не бачили, а ОСОБА_1 з того часу проживає з бабусею та її (свідка) братом, який є військовослужбовцем. Зазначила, що місцеперебування відповідача ОСОБА_2 їм не відоме, вони навіть писали заяву в поліцію щодо встановлення її місцяперебування, та їм було повідомлено, що відповідач ОСОБА_2 жива та здорова. Крім того, свідок зазначила, що їм також відомо про те, що відповідач є обвинуваченою в кримінальному провадженні, та будь-якої участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, якому встановлено діагноз "аутизм" і який потребує особливого догляду та піклування, відповідач не приймає.

Крім того, з відповіді голови Подільського районного суду міста Кропивницького Ірини ШЕВЧЕНКО від 19 вересня 2025 року № 01-30/13/2025, наданої на адвокатський запит, встановлено, що згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» в Подільському районному суді міста Кропивницького на розгляді перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України (справа № 405/3112/24, номер провадження № 1-кп/405/135/24, головуючий суддя Льон С.М.).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 10.04.2025 року № 2679/19, який затверджено рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 402 від 22.04.2025 року та який підтримано представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, комісією з питань захисту прав дитини 02.04.2025 розглянуто питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та, зокрема, встановлено, що дитина з інвалідністю ОСОБА_1 народився в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.03.2024.

Відповідно до інформації департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 03.03.2025, ОСОБА_2 з 01.02.2024 значиться знятою із зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 за заявою власника житла.

Батько ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

Як пояснив ОСОБА_1 , під час його перебування в ЗСУ в грудні 2023 року ОСОБА_2 залишила малолітнього ОСОБА_4 з бабою ОСОБА_14 , 1941 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 , і з того часу на зв`язок не виходить, долею сина не цікавиться. Догляд за дитиною з інвалідністю здійснює літня мати ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією комунального закладу «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради від 10.09.2024 № 142/36, дитина ОСОБА_1 з 04.06.2024 отримує реабілітаційні послуги у відділенні денного догляду. Дитину приводить та забирає баба та тітка.

За інформацією КНП «Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Кропивницької міської ради від 12.09.2024 № 964, з грудня 2023 року з приводу стану здоров`я дитини ОСОБА_1 з лікарем спілкується бабуся ОСОБА_5

У своїх письмових поясненнях громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 повідомляють, що мати ОСОБА_2 вживала наркотичні речовини, неналежним чином піклувалася про сина ОСОБА_4 , не забезпечувала лікування, не створювала умови для розвиту дитини, самоухилилась від виконання батьківських обов`язків, покинувши сина на літню бабу.

Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, керуючись найкращими інтересами дитини, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

При цьому, позивач ОСОБА_1 на підставі ст. 165 СК України має право на звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з ним.

Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач ОСОБА_1 посилався на ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Зокрема, ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, самоухилилася від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям, здоров`ям, розвитком сина, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, зловживає наркотичними засобами, в свою чергу, він (позивач) не перешкоджав та не перешкоджає відповідачу у їх спілкуванні з дитиною, а так само прийняття останньою участі у вихованні та догляді за дитиною, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання матері виконувати свої батьківські обов`язки, визначені законом, по відношенню до дитини.

З огляду на викладене вище, зазначені позивачем підстави позову знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 не виявила бажання приймати участь у судовому засіданні при вирішенні судом питання про позбавлення її (відповідача) батьківських прав, та у будь-який спосіб не оскаржила заяву про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи стан здоров`я малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд приходить до висновку про недоцільність вислухати думку дитини при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 .

З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, не здійснюючи належного догляду та утримання, його підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до його гідності, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, хоча має реальну можливість для цього, оскільки іншого з наявних у справі доказів, - не встановлено, не встановлено також, наявності у відповідача тяжких захворювань або наявності інших незалежних від неї причин, та за відсутності при цьому, з боку позивача та близьких родичів будь-яких перешкод їй (відповідачу) у спілкуванні з дитиною та прийняття участі у його вихованні та догляду, оскільки такі в судовому засіданні судом також не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дитини та належного виконання своїх батьківських обов`язків, визначених законом, по відношенню до дитини, що є самостійною підставою, визначеною п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини.

Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов`язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка, поряд з цим, відповідачем також на утримання дитини не надається, вони включають в себе також і батьківську, материнську турботу та ласку, піклування про здоров`я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.

В свою чергу, такої материнської турботи та ласки, піклування про здоров`я дитини, її моральний та фізичний розвиток, зі сторони відповідача відносно малолітнього сина та наявності дійсно поважних причин зі сторони відповідача у їх невиконанні під час судового розгляду справи судом не встановлено.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов`язує позбавлення батьківських прав, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідно такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат та враховуючи, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений позивачем при пред`явленні позову до суду, що підтверджується квитанцією від 10.10.2024 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова