Рішення № 140549190, 12.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/577/26

Провадження №:2/138/989/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1110095, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 5000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. 11.09.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ "Авентус Україна", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1110095 від 27.07.2019. Разом з тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору у нього утворилась заборгованість, яка станом на день звернення з позовом до суду становить 15530,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 10530 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 10530 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 17.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 27.07.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1110095 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредит, згідно з яким товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 6.6 договору сторони погодили підписання договору зі сторони Товариства (Позикодавця) шляхом накладення аналогу власноручного підпису директора товариства та відбитка печатки товариства.

Згідно з Довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Договір зі сторони товариства було підписано аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному між сторонами договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, та накладено на Договір кваліфіковану електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір зі сторони клієнта було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на Веб-сайті товариства та направлено клієнту на її номер мобільного телефону, який повідомлений клієнтом в ІКС товариства та вказаний в договорі. Одноразовий ідентифікатор 236079 направлений 27.07.2019 о 07:06:25 год. на номер телефону НОМЕР_1 .

За умовами договору ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 позику у сумі 5000 грн. строком на 30 днів (п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: п. 1.3.1 - знижена процентна ставка становить 1,71% від суми позики за кожен день користування позикою (624,15% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору; п. 1.3.2 - стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (658,80% річних), яка застосовується згідно з пунктами 1.7, 3.4, 3.6.2 Договору.

Згідно з п. 1.5 договору позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.

Згідно із листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» Вих. № 6521-ВП від 16.12.2025 між вказаним Товариством та ТОВ «Авентус Україна» було укладено угоду про переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.17. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Авентус Україна», а саме: 27.07.2019 на суму 5000 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 267023, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus - 2802542.

До позовної заяви позивачем приєднано Договір № 1110095 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 27.07.2019, Графік платежів до Договору № 1110095 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 27.07.2019, відповідно до якого датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 26.08.2019, сума кредиту 5000 грн., сума нарахованих процентів 2565,00 грн., разом до сплати 7565 грн. та Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір, відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору № 1110095 про надання споживчого кредиту від 27.07.2019 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, доданими до позовної заяви доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 5000,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ «Авентус Україна» умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався та не заперечив факту укладення кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна» та отримання кредитних коштів.

Також, судом встановлено, що 11.09.2020 між ТОВ Авентус Україна та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними в Реєстрі боржників, укладеними ТОВ «Авентус Україна» і боржниками (портфель заборгованості).

Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі реєстру боржників від 11 вересня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги від 11 вересня 2020 року № ККАУ-11092020 та копією платіжного доручення № 19683 від 11.09.2020 про сплату коштів за договором відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.20210 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 1110095 від 27.07.2019 загальна сума заборгованості за яким станом на 11.09.2020 становила 15530,00 грн.; кількість днів прострочення 190.

13.02.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу за вих № 19990993.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1110095 від 27.07.2019, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 15530,00 грн., яка складається з: 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту; 10530,00 грн. несплачених процентів, що нараховані за період з 27.07.2019 по 03.06.2020.

При цьому, з вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково вносив кошти в рахунок погашення заборгованості, а саме на суму 17271 грн.

Розрахунок заборгованості за Договором №1110095 від 27.09.2019 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом стосовно розміру заборгованості відповідача за неповерненою сумою кредиту в сумі 5000,00 грн.

Щодо заборгованості по нарахованим позивачем процентам в сумі 10530,00 грн. слід відмітити наступне.

Частиною 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У правовому висновку сформованому у постанові від 07.09.2026 у справі № 52/672/23, провадження № 61-4595сво25 Верховний Суд вказав, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Судом становлено, що у Договорі № 1110095 про надання споживчого кредиту від 27.09.2019 сторони, зокрема, передбачили: процентну ставку за користування позикою: п. 1.3.1 - знижена процентна ставка становить 1,71% від суми позики за кожен день користування позикою (624,15% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору; п. 1.3.2 - стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (658,80% річних), яка застосовується згідно з пунктами 1.7, 3.4, 3.6.2 Договору (пункт 1.3 Договору).

Пунктами 1.6, 1.7 договору визначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. Після вчинення клієнтом дій згідно з п. 1.6 цього договору, та у разі якщо залишок суми позики складає не менше 400 гривень, товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п. 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п. 3.4 договору у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2, але за стандартною ставкою.

Згідно з п. 3.6.2 договору з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення.

Разом з тим, доказів на підтвердження продовження строку дії договору матеріали справи не містять.

При цьому, зі змісту Договору №1110095 від 27.07.2019 та Графіку платежів до вказаного договору вбачається, що сторони погодили строк дії кредиту протягом 30 днів та нарахування процентів на залишок суми кредиту протягом вказаного строку.

Тобто, проценти на залишок суми кредиту позивачем мали нараховуватися протягом 30 днів, починаючи з 27.07.2019 до 26.08.2019 і їх розмір мав становити 2565 грн., а відтак, сума разом до сплати мала становити 7565,00 грн.

Таким чином, тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків та строку дії договору. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню мають підлягати проценти за користування кредитом в розмірі 2565 грн. нараховані за 30 днів.

При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем в період з 17.08.2019 по 04.02.2020 було сплачено в загальному 17271 грн. нарахованих відсотків.

Разом з тим, заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 1110095 від 27.07.2019 мала становити 7565 грн. та складатися з суми заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн. та нарахованих процентів - 2565 грн.

Однак, як було встановлено судом, відповідач на рахунок позичальника сплатив грошові кошти в сумі 17271 грн., які було зараховано в рахунок погашення відсотків за користування позикою та як встановлено судом вище, нарахування відсотків у такому розмірі є безпідставним. Відтак сума безпідставно стягнутих коштів в рахунок оплати відсотків в розмірі 17271 грн. значно перевищує суму заборгованості, яка мала підлягати до сплати за тілом кредиту та відсотками у розмірі 7565,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повністю виконав зобов`язання за договором позики № 1110095 від 27.07.2019 в частині повернення суми отриманої позики та нарахованих процентів та станом на день звернення з позовом до суду у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за вказаним договором, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 2 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а відтак понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 8000 грн., суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, адреса для листування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: Т.Ю. Холодова