Постанова № 140549057, 12.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28378/26

Провадження № 3/686/6251/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 16 серпня 2026 року близько 08 год. 00 хв., перебуваючи в громадському місці - в парку ім.. Івана Франка за адресою: вул. Проскурівська, 66 у м. Хмельницькому, під час конфлікту, намагалась нанести удари ОСОБА_2 дерев`яним табуретом, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила винуватість у вказаному правопорушенні. Зазначила, що протиправних дій не вчиняла та близько 06 год. ранку прибула до парку ім..Івана Франка для торгівлі на «блошиному ринку» Біля її місця розташувались двоє дітей. Пізніше прибув її сусід ОСОБА_3 , який зробив дітям зауваження, що вони зайняли місце, де він торгує. ОСОБА_1 наголошувала, що просила ОСОБА_3 не зачіпати дітей, проте ствердила, що їм можна було би посунутися. Діти себе почали агресивно поводити та висловлюватися ненормативною лексикою. На це зреагував син ОСОБА_1 та зробив їм зауваження. Діти зателефонували своєму батькові та повідомили, що їх «пресують». У подальшому прибув батько дітей ОСОБА_2 та не розібравшись у ситуації почав вчиняти агресивні дії у відношенні до сина ОСОБА_1 , вчинив сутичку. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 . ОСОБА_1 стала на захист сина, уважаючи, що йому ОСОБА_2 можуть бути заподіяні тілесні ушкодження, які з огляду на стан його здоров`я та отримані під час захисту України у складі Збройних Сил України, важкі осколкові поранення, могли нести загрозу його життю або нести для та здоров`я вкрай негативні наслідки. Оскільки ОСОБА_2 застосував фізичний вплив і до неї, зрозуміла, що він не зупиниться вчиняти неправомірні дії. ОСОБА_1 уважає себе потерпілою від неправомірних дій ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що 16.08.2026 о 06 год. 30 хв. прибув до парку ім..Франка разом із двома малолітніми дітьми для того, щоб вони на «блошиному ринку» продавали речі, таким чином проводили дозвілля. Діти розклали столик на вільному місці, а він із дружиною поїхав випити кави. Менш ніж за 10 хв. йому зателефонувала дочка ОСОБА_4 та повідомила, що на них нападають, звертаються ненормативною лексикою та виганяють з того місця. Одразу ж прибувши до парку, ОСОБА_2 виявив, що діти сидять на в своїх стільцях, а над ними стоїть невідомий чоловік замахується на сина ОСОБА_5 . ОСОБА_2 уважав, що для його дітей існувала пряма загроза та він відтягнув від дітей невідомого чоловіка ( як у подальшому з`ясувалося сина ОСОБА_1 ) Після цього почалася сутичка та йому на голову натягнули капюшон з його кофти. Після того як ОСОБА_2 вивільнився, невідома жінка почала вступати з ним у сутичку через плечі чоловіка, який намагався припинити сутичку, почала наносити йому удари дерев`яним табуретом, шарпати його за одяг, тягнути на себе. У подальшому дочка викликала поліцію, після приїзду якої всі заспокоїлися. ОСОБА_2 уважає дії ОСОБА_1 неправомірними та викликаними стійким уявленням про те, що вона та інші інші люди, які є постійними продавцями та «блошиному ринку» мають право визначати кому і де займати місце, уважають ці місця своїми, в той час як за це ніякі платежі не стягуються, парк є місцем загального користування та його дітей фактично виганяли з вільного місця, уважаючи, що воно мало бути зайнятим іншою людиною. ОСОБА_2 додав, що його дії не були спрямовані на прояв агресії та до ОСОБА_1 він не мав жодного відношення, з нею конфлікт не вчиняв та не намагався заподіювати будь-кому тілесні ушкодження. Більше того, навіть коли він стояв окремо від усіх, хто там перебував та будь-яких дій не вчиняв, ОСОБА_1 продовжувала його шарпати та агресувати.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, усупереч її позиції про відсутність у її діях будь-яких протиправних дій, повністю доведена у судовому засіданні такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 221740 від 14 вересня 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення;

протоколом про прийняття заяви від ОСОБА_2 від16.08.2026 про вжиття заходів до невстановлених осіб, які близько 07 год. ранку у парку ім.. Франка у м.Хмельницькому ображали та цькували його дітей;

відеозаписом з камери відеоспостереження, на якому зафіксована сутичка, яка відбулася в парку ім.Франка у м.Хмельницькому вранці 16.08.2026. Так із указаного відеозапису, який об`єктивно відображає обставини події, убачається, що близько від дітей ОСОБА_2 стояв чоловік та ОСОБА_1 , які активно жестикулювали руками, в цей час ззаду підбіг ОСОБА_2 та находячись ззаду відтягнув чоловіка від місця, де перебували його діти, почалася сутичка. ОСОБА_2 був у кофті із капюшоном, яку під час сутички почала шарпати ОСОБА_1 , від цього кофта натягнулася на голову ОСОБА_2 та він її зняв. Сутичку намагався припинити чоловік (як з`ясувалося ОСОБА_3 ), від чого ОСОБА_2 відійшов далі. Проте, штовханина не припинялася, ОСОБА_1 знову наблизилася до епіцентру події та штовхала ОСОБА_2 , після чого він її відштовхнув від себе та вона впала. Після цього ОСОБА_1 піднялася, взяла до рук табурет та під час того як штовханина ОСОБА_2 відбувалася із іншими учасниками події, намагалася нанести ОСОБА_2 удар в ділянку голови, на що ОСОБА_2 відреагував намагаючись ухилитися. ОСОБА_1 тримаючи табурет у руках замахнулася ним на ОСОБА_2 , в подальшому випустила табурет із рук та наближаючись до ОСОБА_2 махала руками на рівні його обличчя. У подальшому ОСОБА_2 переміщувався у різні сторони, проте ОСОБА_1 ходила за ним та вступала з ним у сутичку. Далі учасники події частково припинили активні дії та ходили один біля одного, проте ОСОБА_1 постійно наближалася до ОСОБА_2 і у той час як він переміщувався , обходячи інших учасників події та стояв відокремлено від інших, підійшла до нього та шарпала за одяг, тягнучи ОСОБА_2 на себе. ОСОБА_2 при цьому активних дій не вчиняв, намагався обійти ОСОБА_1 .. У подальшому активні фізичні дії учасників конфлікту припинилися.

Статтею 7 встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У розумінні положень ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об`єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, та особа, яка вчинила дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. При цьому, правопорушник усвідомлює, що його дії протиправні, він передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

При цьому дрібне хуліганство відповідно до норм КУпАП суттєво відрізняється від кримінально караного хуліганства, яке полягає у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

У цивільному законодавстві знайшли своє відображення закріплені у Конституції України права людини на повагу до гідності та особисту недоторканність.

Згідно із ст.289 ЦК України фізична особа має право на особисту недоторканність. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Під час розгляду справи суд дійшов переконання, що дії ОСОБА_1 , яка не була знайома із ОСОБА_2 , були спрямовані на порушення громадського порядку демонстрування власної оцінки ситуації, що склалася. При цьому суд не може уважати дії ОСОБА_1 самозахистом чи захистом будь-кого іншого, у тому числі її сина, оскільки будь-які дії відносно неї ОСОБА_2 на початку конфлікту не здійснювалися. Крім цього, подальша поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відеозаписі події свідчила, що вона не намагалася припинити конфлікт із ОСОБА_2 , а навпаки вчиняла дії для його продовження, щоразу наближаючись до нього та влаштовуючи штовханину та шарпанину.

Отже, ОСОБА_1 , керуючись власними переконаннями про наслідки конфлікту, до якого вона за її ж твердженнями першопочатково не мала жодного відношення, порушила громадський порядок, оскільки не мала права шарпати, штовхати та вчиняти дії, спрямовані на заподіяння удару ОСОБА_2 дерев`яним табуретом, у тому числі за відсутності активних дій з боку ОСОБА_2 до неї.

Дії ОСОБА_2 у цій справі з точки зору їх правомірності чи неправомірності суд не оцінює, оскільки він у цій справі є потерпілим.

Разом із цим, слід наголосити, що поведінка ОСОБА_2 до вчинення ОСОБА_1 активних дій відносно нього , зокрема шарпання за одяг, штовхання, не була спрямована відносно останньої.

Заразом, суд зазначає, що ОСОБА_1 вчинила хуліганські дії, не бажаючи звертатися до правоохоронних органів чи у інший правовий спосіб вирішити ситуацію, яка склалася.

Аргументи ОСОБА_1 про необхідність захисту сина від неправомірних дій ОСОБА_2 спростовані відеозаписом події. Отже, ситуація, яку оцінила ОСОБА_1 як необхідність захисту її сина, не надавала права їй демонструвати та стверджувати у такий спосіб власну оцінку та бачення наслідків поведінки невідомої їй особи , у тому числі після того як чоловік на ім`я ОСОБА_3 намагався припинити сутичку. А тому дії ОСОБА_1 суд не може визнати правомірними. Не спростовують дій ОСОБА_1 і письмові пояснення ОСОБА_6 ,який зрозумів суть конфлікту із розмов та став свідком уже самої сутички. Пояснення ОСОБА_7 , який є сином ОСОБА_1 в цілому описують лише частину розвитку конфлікту. А тому не ставлять під сумнів установлені обставини.

Стверджувати про те, що ситуація, яка склалася була виправданою для такої поведінки ОСОБА_1 , немає підстав.

А тому вона підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто вчинення дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, є особою пенсійного віку, вдовою, має інвалідність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП у мінімальному розмірі.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 та іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Разом із цим, ОСОБА_1 відповідно до долученої до матеріалів справи копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 30.10.2025 є особою з інвалідністю 2 групи, а тому у силу п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 грн. ( п`ятдесят одну гривню).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Коцюбинського, 35/1;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, штраф по справі 686/28378/26.

Суддя Олександр ДЗЮБАК