Ухвала суду № 140548926, 12.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/2503/26

Провадження №2-п/466/83/26

УХВАЛА

про перегляд заочного рішення

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря

судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

02 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «ФК «Ейс», позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви відповідачка зазначила, що про справу № 466/2503/26 та ухвалене в ній заочне рішення дізналася лише 19 серпня 2026 року зі сповіщення в системі «Приват24» про арешт рахунків та з Єдиного державного реєстру судових рішень. До цього моменту жодних судових повісток, викликів чи копій процесуальних документів вона не отримувала. Як на поважні причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення послалася на неотримання судових документів та наявність у неї інвалідності II групи. Зазначила, що заяву подано протягом двадцяти днів з дня, коли вона фактично ознайомилася з текстом судового рішення, і на підставі статті 284 Цивільного процесуального кодексу України просила визнати причини пропуску строку поважними, поновити його та переглянути заочне рішення.

Щодо суті позовних вимог відповідачка зазначила, що, задовольняючи позов, суд не надав значення тому, що на час відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги на користь ТОВ «Таліон Плюс» правовідносини між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та нею ще не виникли, а право вимоги не існувало навіть як майбутнє визначене право. Через це позивач не набув у передбачений законом спосіб права вимоги за кредитним договором, укладеним з нею, а тому його права не порушено. Просила розглядати заяву про перегляд заочного рішення, а також справу по суті, без її участі, на підставі доводів та доказів, викладених у заяві, та зазначила, що проти позову заперечує повністю.

03 вересня 2026 року представник позивача подала через систему «Електронний суд» додаткові пояснення, у яких просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, а заочне рішення від 22 червня 2026 року без змін. Щодо повідомлення відповідачки представник позивача послалася на пункт 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України, згідно з яким днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про її доставлення до електронного кабінету особи. Також зазначила, що учасники справи можуть отримувати сповіщення про судові засідання в застосунку «Дія», тому відповідачка мала можливість ознайомитися з матеріалами справи. Щодо позовної давності представник позивача зазначила, що її перебіг почався 05 лютого 2022 року і на період дії воєнного стану зупинявся відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Ця норма діяла до набрання чинності Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, тобто до 04 вересня 2025 року, а отже позовна давність не сплила. На підтвердження послалася на постанови Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22 і від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23 та на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2025 року у справі № 754/10139/24. Щодо переходу права вимоги представник позивача вказала, що договори факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 (між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс») і від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01 (між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») є рамковими, а строк їх дії додатковими угодами продовжено до 31 грудня 2024 року та до 30 грудня 2024 року відповідно. За умовами цих договорів право вимоги переходить до фактора не в момент укладення договору факторингу, а в день підписання відповідного реєстру прав вимоги. Право вимоги за кредитним договором від 02 січня 2022 року № 780376167 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» за реєстром від 05 травня 2022 року № 175, а до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за реєстром від 30 травня 2023 року № 9, тобто в межах строку дії цих договорів і після укладення кредитного договору. Отже, на момент відступлення право вимоги вже існувало, а не було майбутнім, як вважає відповідачка. Надалі за договором факторингу від 11 липня 2025 року № 11/07/25-Е та актом приймання-передачі реєстру боржників право вимоги до відповідачки на загальну суму 66 956,71 грн перейшло до позивача.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву та призначено судове засідання з розгляду такої.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви та справи № 466/2503/26, суд доходить такого висновку.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2026 року позов ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії від 02 січня 2022 року № 780376167 у розмірі 66 956 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 71 коп., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Встановлено, що відповідачка не з`явилася в судові засідання, призначені на 11 травня 2026 року та 22 червня 2026 року. Судові повістки, які суд надсилав за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 зазначила, що повернення повістки про виклик до суду з такою відміткою не є доказом належного інформування особи про дату, час і місце розгляду справи. Доказів наявності у відповідачки зареєстрованого електронного кабінету та доставлення до нього судових повісток матеріали справи не містять, а можливість отримання сповіщень у застосунку «Дія», на яку посилається представник позивача, не є передбаченим статтею 128 Цивільного процесуального кодексу України способом вручення судової повістки. Отже, відповідачка не з`явилася в судові засідання та не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Метою процедури перегляду заочного рішення є надання відповідачці, яка не брала участі в судовому засіданні з поважних причин і не була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду у встановленому процесуальним законом порядку, можливості подати суду свої обґрунтовані доказами заперечення проти позову.

Доводи відповідачки щодо відсутності в позивача права вимоги за кредитним договором, зокрема щодо моменту виникнення права вимоги та його відступлення за ланцюгом договорів факторингу, мають істотне значення для правильного вирішення справи і потребують перевірки в судовому засіданні.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Керуючись ст.ст. 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задовольнити.

Скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2026 року у справі № 466/2503/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 14 год 00 хв 27 жовтня 2026 року.

Встановити відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачка має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, та всі письмові й електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з частиною четвертою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).

Роз`яснити відповідачці, що у строк для подання відзиву вона має право пред`явити зустрічний позов (частина перша статті 193 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої п`ятої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України; копія відповіді на відзив одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачці.

Встановити відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які мають відповідати вимогам частин третьої п`ятої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України; копія заперечень одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://sh.lv.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів