Рішення № 140548894, 13.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8020/26

Провадження 2/465/5724/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Блистіва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, електронна пошта: office@bizpozyka.com, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд. 26, оф. 411),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 ,

засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 ,

має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС,

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року уповноважений представник позивача, через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 556348-КС-003 від 20.01.2026, що становить 74 580,00 грн та складається із:

22 000,00 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту;

37 180,00 грн - суми прострочених платежів за процентами;

4 400,00 грн - суми прострочених платежів за комісією;

11 000,00 грн - суми прострочених платежів за відсотками, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України до позовної заяви надано докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 32, 90, 102).

Крім цього, відповідач, маючи зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» у системі ЄСІТС, 25.08.2026 о 17:40:20 отримав в електронному вигляді реєстраційну картку вхідного документа від 25.08.26 по справі № 465/8020/26, а також прикріплені файли (позовну заяву з додатками) (а.с. 92).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, судове засідання у справі призначено на 23.09.2026 (а.с. 93-95).

Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570) документи, які становлять банківську таємницю.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.09.2026 повторно витребувано документи, які становлять банківську таємницю, судове засідання у справі відкладено до 13.10.2026 (а.с. 204-205).

14 вересня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, із клопотанням про витребування оригіналу кредитного договору, на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України (а.с. 103-114).

15 вересня 2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, із кваліфікованим електронним підписом договору директором ТОВ «Бізнес Позика».

Витребувані судом документи надійшли на адресу суду 25.09.2026 (вх.№ 31232/26) (а.с.214-218).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позиція позивача

Позовна заява мотивована укладенням відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора із позивачем кредитного договору № 556348-КС-003 про надання кредиту від 20.01.2026 та отримання відповідних кредитних коштів у розмірі 22 000,00 грн на 169 днів (до 07.07.2026), із встановленням одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 4 400,00 грн, із стандартною процентною ставкою 1% в день та строків її сплати кожні 14 днів, згідно із графіком платежів. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника 4149-4975-2809-0576, вказану ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Заперечення відповідача

Відповідач у відзиві на позовну не погодився із вимогами позивача, вказавши на відсутність, на його думку, доказів підписання Договору електронним підписом, з можливістю ідентифікації підписантів договору. При цьому, відповідач заперечила факт підписання та укладення наданого позивачем договору на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України просила витребувати оригінал кредитного договору. Крім цього не погодилась із нарахуванням процентів, у тому числі, проведеним на підставі ст. 625 ЦК України. Вважає нікчемними умови договору про нарахування комісії у розмірі 4 400,00 грн.

У чергове судове засідання, призначене на 13.10.2026, сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що у відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 20.01.2026 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 556348-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (надалі - Договір) (а.с. 156-165).

До укладення цього Договору між сторонами кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікаці та верифікації позичальника (в тому числі, здійснений з метою укладення між сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу:- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаціи?них даних Позичальника (п. 3.4. Договору).

Після створення сторонами електронних підписів (електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором, КЕП Кредитодавця) текст оферти, акцепту, Договору, а також дані, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій, спрямованих на ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації (п. 3.5. Договору).

Укладаючи цей Договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (включаючи, цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (зокрема, істотними) умовами цього Договору та Правил (п. 3.6. Договору).

Порядок створення електронного підпису встановлено у п. 3.7. Договорі, відповідно до якого, електронний підпис у формі кваліфікованого електронного підпису створюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Одноразові ідентифікатори у вигляді алфавітно-цифрової послідовності генеруються Кредитодавцем у ІКС Кредитодавця.

Порядок укладення Договору підтверджується сукупністю наданих позивачем письмових та електронних доказів:

Паспортом споживчого кредиту від 20.01.2026 (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником), підписаним позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3618 (20.01.2026 о 20:43:08); Пропозицією (офертою) укласти Договір від 20.01.2026; Прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) від 20.01.2025; текстом Договору, підписаного Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3350 (20.01.2026 о 20:43:42) та засвідченого з боку кредитодавця кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, директора ОСОБА_2 , з кваліфікованою електронною позначкою часу (20.01.2026 о 20:43:46), протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 53-62, 65-74, 155);

Анкетою клієнта (витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця), в якій зазначено анкетні дані позичальника, його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_4 (а.с. 52);

Візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця на сайті https://my.tpozyka.com (а.с. 50).

Здійснивши експорт папки «zip» під назвою «Кредитний договір з КЕП директора ТОВ Бізнес Позика» з КП «Д-3» здійснено перевірку електронного підпису уповноваженої особи, директора ОСОБА_2 , чим підтверджено його наявність.

Крім цього, судом проведено обчислення геш-коду файлів та встановлено таке їх значення за MD5:

- 68A3A079C5E5758C4EC04A0C4978D088, для файлу під назвою «Договір про надання кредиту_Validation_Report», формату «pdf»,

- НОМЕР_5 , для файлу під назвою «Договір про надання кредиту», формату «pdf»,

- 2E2EFF07C11A256365EFF4693A265011, для файлу під назвою» Договір про надання кредиту.p7s.

Також до матеріалів справи долучено Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» затверджені наказом директора ТОВ «Бізпозика» від 29.09.2025 року № 21-ОД, які набрали чинності 30.09.2025 (надалі - Правила) (а.с. 75-87).

Відповідно до п. 5.4 Правил позичальнику нараховується і позичальник повинен сплатити кредитодавцю комісію за видачу кредиту у розмірі, який зазначено в Договорі та Комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін до Договору (а.с. 82). Комісія за видачу Кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Позичальник повинен сплатити Комісію, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту (включаючи, і у випадку видачі додаткових грошових коштів у Кредит) (п. 5.5. Правил). Комісія не є платою за додаткові послуги Кредитодавця або окремою платою за таку дію Кредитодавця як переказ (видача) коштів Позичальнику (п. 5.6. Правил) (а.с. 82, 82 зворот).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику кредит у розмірі 22 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правил про надання споживчих кредитів (а.с. 156 зворот).

Умовами укладеного Договору та Паспортом споживчого кредиту сторонами погоджено:

загальний розмір наданого кредиту - 22 000,00 грн (п. 2.7. Договору);

строк кредиту - 24 тижні (169 днів) з 20.01.2026 по 07.07.2026 (п. 2.3, п.п.2.8, 2.13., 2.14 Договору);

дату повернення кредиту - 07.07.2026 (п. 2.8, 2.14 Договору);

стандартну фіксовану процентну ставку - 1% в день (п. 2.4. Договору);

комісію за видачу кредиту - 4 400,00 грн, що нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п. 2.5. Договору);

орієнтовну загальну вартість кредиту - 54 410,88 грн (п. 2.9. Договору);

загальні витрати за кредитом - 32 410,88 грн (п. 2.10. Договору) (а.с. 156 зворот).

Відповідно до п. 2.12. Договору денна процентна ставка становить 0,87 процентів та розраховується у процентах за формулою:

ДПС: 0,87 процентів = (ЗВСК: 32 410,88 грн./ЗРК:22 000 грн.)/t:169 днів ? 100%, де,

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях (а.с. 156 зворот, 157).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 Договору (а.с. 158 зворот).

Сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, із внесенням дванадцяти чергових платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка (п. 4.2.2. Договору).

Пунктом 5.1.1. Договору встановлено право позичальника повністю або частково достроково повернути Кредит без будь-якої додаткової плати, пов`язаної з достроковим поверненням, зокрема, шляхом збільшення суми періодичних платежів.

Пунктом 5.1.2. Договору встановлено право позичальника протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, зокрема в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця (а.с. 159).

Відповідно до п.5.2.3. Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором до закінчення строку (терміну) дії Договору (а.с.159 зворот).

Згідно п.7.2. Договору встановлено, що закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії Договору (а.с. 161 зворот).

Відповідно до п. 7.5. Договору, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України.

Відповідно до п. 11.3.1 Договору, підписуючи його позичальник підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування ї придбання

Відповідно до п.11.4.4. Договору, позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

У п. 11.4.6. Договору підтверджено, що вказаний позичальником (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано позичальником кредитодавцю, належать саме позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього.

У розділі 12 Договору «Реквізити та підписи сторін», у графі «позичальник», окрім його анкетних даних, РНОКПП, реквізитів документів, що посвідчують його особу, також вказано засоби зв`язку позичальника ( НОМЕР_3 , sonaserbakova97@gmail.com) та номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_6 . Зазначено, що Договір позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3350, номер телефону: НОМЕР_3 , 20.01.2026 о 20:43:42 (а.с. 165).

Вказаний номер телефону аналогічний, вказаному відповідачем у відзиві (а.с. 103).

З боку кредитодавця підписувачем зазначено директора ОСОБА_2 , тип підпису: кваліфікований електронний підпис (КЕП), з кваліфікованою електронною позначкою часу: 20.01.2026 о 20:43:46, що також підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 155, 165).

На підтвердження перерахування грошових коштів у сумі кредиту за Договором до позовної заяви додано інформаційну довідку, видану ТОВ «ПрофітГід», з якої вбачається перерахування відповідачу 20.01.2026 о 20:44 суми у розмірі 22 000,00 грн, на номер банківської картки НОМЕР_6 із призначенням платежу «Перерахунок коштів ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 , згідно з кредитним договором №556348-КС-003 від 20.01.2026» (а.с. 63).

Указане також підтверджується даними АТ «КБ «Приват Банк», наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів.

При цьому, АТ «КБ «Приват Банк» підтверджено не лише зарахування указаних коштів 20.01.2026 у сумі 22 000,00 грн на картку № НОМЕР_4 , але й належність ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) тієї платіжної картки № НОМЕР_4 , на яку здійснено зарахування (а.с. 114-217).

При цьому, випискою за період 20.01.2026 - 07.07.2026 встановлено, що баланс на початок періоду становив 20,00 грн, а на кінець - 0,00 грн. Всього відповідачем витрачено 96 144,17 грн. Упродовж періоду 20.01.2026 - 09.03.2026 відповідач користувалася послугами різноманітних мікрофінансових організацій та кредитних сервісів, а не лише позивача. При цьому, відповідач активно користувалася карткою № 4149-4975-2809-0576 і для отримання незначних приватних переказів, здійснення витратних операцій, зокрема безготівкових платежів (розрахунків карткою за товари та послуги, інших безготівкових списань) до 02.04.2026 коли припинила використання картки, шляхом зняття залишку коштів в банкоматі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за Договором, станом на 06.08.2026, за період кредитування 20.01.2026 - 07.07.2026 становить 74 580,00 грн та складається із:

22 000,00 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту;

37 180,00 грн - суми прострочених платежів за процентами;

4 400,00 грн - суми прострочених платежів за комісією;

11 000,00 грн - суми прострочених платежів за відсотками, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України (а.с. 34-35).

Із указано розрахунку також вбачається, що позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відповідачу поза межами строку дії укладеного кредитного договору, тобто після 07.07.2026.

Крім того, із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не здійснював погашення заборгованості за Договором.

Станом на день розгляду справи зобов`язання за кредитним Договором відповідачем належним чином не виконано, доказів зворотного суду не надано.

Оцінка судом

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак акцептуючи пропозицію первинного кредитора відповідач електронними підписами одноразовими ідентифікаторами у Договорі визнав та погодився на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище Договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом кредитора підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється їх воля, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що відповідач всі умови Договору цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони Договору діяли свідомо, були вільні в його укладенні, вільні у виборі контрагента та умов Договору.

У цій справі позивачем надано не лише роздруківку тексту Договору, але й весь ланцюг документів, що супроводжували його укладення в електронній формі (Паспорт споживчого кредиту, оферту, акцепт, анкету клієнта, візуальну форму послідовності дій із зазначенням дати, часу та виконавця кожної операції в системі), а також докази фактичного перерахування кредитних коштів на персонально визначений Позичальником платіжний реквізит. Належність цього реквізиту Відповідачу підтверджена незалежним джерелом - витребуваними судом відомостями АТ КБ «ПриватБанк», які становлять банківську таємницю, а факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача - банківською випискою. Наведене в сукупності усуває будь-які обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих електронних доказів.

Щодо заявленої суми стягнень

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Суд вважає доведеним факт перерахування кредитором відповідачу кредитних коштів за Договором, оскільки реквізити платіжної картки, на яку здійснено перерахунок і указана банківська картка належить саме відповідачу.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Перевіряючи належність розрахунку заборгованості за процентами, суд також дійшов висновку щодо його повної відповідності умовам кредитування та вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції від 24.12.2023 щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1%.

Відповідачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. При цьому, нарахування процентів здійснено з дотриманням вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім цього, ознайомившись із умовами Паспорта споживчого кредиту та Договору, відповідно до положень п.5.1.2. Договору та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» відповідач мав реальну можливість протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, зокрема в разі отримання ним грошових коштів. Однак, не відмовився.

Також відповідач не скористався можливостями п.5.1.1. Договору щодо повного або частково дострокового повернення кредиту, наданого йому без будь-якої додаткової плати, пов`язаної з достроковим поверненням.

Нарахування процентів також здійснено відповідно до умов Договору, врахувавши те, що база нарахування процентів залишалась незмінною, відтак, 22 000,00 грн основного боргу х 1 % х 169 днів = 37 180,00 грн процентів.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Будь-яких даних, що відповідач у добровільному порядку в повному обсязі або хоча б частково погасив нараховану заборгованість за кредитним договорам матеріали справи не містять. Тому вимоги про стягнення:

22 000,00 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту;

37 180,00 грн - суми прострочених платежів за процентами; - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова про нарахування одноразової комісії за надання кредиту не є нікчемною. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Тому вимоги про стягнення заявленої комісії за надання кредиту у сумі 4 400,00 грн також є обґрунтованими.

Щодо заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. 18 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в редакції Закону України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на день звернення до суду з позовом у даній справі воєнний стан на території України діяв і продовжується на час прийняття рішення у справі.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні висновки Верховним Судом підтримувалися неодноразово у інших постановах (наприклад у постановах від 31.01.2024 у справі №183/7850/22, від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, від 07.04.2025 у справі № 751/2085/24, тощо).

Ураховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення 11 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Відтак, позов підлягає до задоволення частково, в розмірі 63 580,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору (а.с.33, 89).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 63 580,00 грн, що становить 85,25 % (63 580,00 х 100 % : 74 580,00), а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 2 269,70 грн потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 63 580 (шістдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором № 556348-КС-003 від 20.01.2026.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення у справі №465/8020/26 складено 13.10.2026.

Суддя: Баран О.І.