Ухвала суду № 140548471, 30.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/52654/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023, про продовження строку тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ, Луганської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 998 400 грн та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Клопотання обґрунтоване наявністю обґрунтованої підозри, збереженням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатністю більш м`яких запобіжних заходів та необхідністю завершення слідчих і процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував з підстав наведених у його письмових запереченнях, згідно яких останній просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло з електронним контролем і процесуальними обов`язками, посилаючись на порушення строку звернення, недостатню конкретизацію ризиків, тривалість розслідування та стан здоров`я підозрюваного.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, якими воно обґрунтоване, письмові заперечення захисника та надані медичні документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023. ОСОБА_4 06.05.2026 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України в редакції, що діяла до змін, внесених Законом України № 3233-IX від 13.07.2023, та ч. 5 ст. 190 КК України. 29.09.2026 йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за зазначеними нормами.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2026 до ОСОБА_4 застосовано тримання під вартою до 02.07.2026 із визначенням застави у розмірі 5 491 200 грн. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2026 строк тримання під вартою продовжено до 06.08.2026 зі збереженням цього розміру застави, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2026 - до 02.10.2026 зі зменшенням застави до 998 400 грн. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2026 строк досудового розслідування продовжено до одинадцяти місяців, тобто до 06.04.2027.

За змістом статей 177, 178, 183, 194, 199 КПК України продовження тримання під вартою потребує перевірки обґрунтованості підозри, актуальності конкретних ризиків, недостатності більш м`яких заходів та обставин, що перешкоджають завершенню розслідування до закінчення дії попередньої ухвали. Попередні рішення про тримання під вартою не звільняють сторону обвинувачення від доведення необхідності подальшого обмеження свободи. У рішенні у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016, заява № 23755/07, Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності наведення відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою та реального розгляду альтернативних заходів.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими особами брав участь у заволодінні коштами іноземних контрагентів під виглядом виконання договорів поставки товарів. Для залучення покупців використовувалися вебсайти, реквізити підприємств, електронне листування та телефонний зв`язок; отримані попередні оплати не супроводжувалися поставкою обумовленої продукції. ОСОБА_4 інкримінується, зокрема, участь у переговорах із ОСОБА_9 , представлення себе директором підприємства, демонстрація приміщень для створення враження про наявність товару та забезпечення функціонування інтернет-ресурсів, використаних у відповідній діяльності.

Обґрунтованість підозри оцінюється з урахуванням протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 та протоколу впізнання ним ОСОБА_4 за фотознімками від 09.05.2025, показань свідків, заяв іноземних контрагентів із документами щодо платежів і договірних відносин, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_10 , оглядів вебсайтів, банківської інформації, матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, обшуку та огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , а також огляду інформації, отриманої від ТОВ «НІК.Юей», від 13.08.2026. У сукупності ці відомості пов`язують підозрюваного з обставинами, що розслідуються, і є достатніми для висновку про обґрунтовану підозру на цій стадії. Остаточна оцінка доказів, доведеність вини та правова кваліфікація не вирішуються під час розгляду цього клопотання.

Щодо доводу захисту про порушення строку звернення слідчий суддя враховує, що ч. 1 ст. 199 КПК України передбачає подання клопотання не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали. Зазначена захистом дата клопотання 29.09.2026, за умови закінчення строку тримання під вартою 02.10.2026 не відповідає цьому часовому проміжку. Водночас ст. 199 КПК України не встановлює автоматичної відмови в продовженні тримання під вартою лише з цієї підстави та зобов`язує розглянути клопотання до закінчення дії попередньої ухвали. Клопотання розглядається 30.09.2026 за участю підозрюваного та захисника, подані письмові заперечення підлягають оцінці по суті. Отже, зазначене порушення не усуває обов`язку перевірити матеріальні підстави подальшого тримання під вартою та саме собою не визначає результату розгляду.

Оцінюючи ризик переховування, слідчий суддя враховує тяжкість можливого покарання в сукупності з характером інкримінованої участі підозрюваного у тривалій узгодженій діяльності, використанням кількох підприємств і засобів комунікації, контактами з іноземними контрагентами та описаним у матеріалах припиненням зв`язку після отримання коштів. Ці обставини вказують на наявність організаційних можливостей змінювати спосіб комунікації та уникати контактів з особами, зацікавленими у встановленні його місцезнаходження. Постійне місце проживання в м. Києві та потреба в лікуванні зменшують інтенсивність цього ризику, однак у сукупності з наведеними обставинами не усувають його. Самі по собі походження з м. Алчевська, реєстрація на тимчасово окупованій території або припущення про можливий виїзд за кордон достатніми підставами такого висновку не є.

Ризик незаконного впливу на учасників провадження пов`язаний із тим, що відомості про зміст переговорів, справжні наміри сторін та розподіл ролей встановлюються, зокрема, з показань осіб, які безпосередньо контактували з учасниками описаних подій. Інкриміновані ОСОБА_4 дії передбачали особисту комунікацію з контрагентами та взаємодію з іншими підозрюваними. За цих обставин зберігається можливість узгодження пояснень і впливу на осіб, від показань яких залежить перевірка його ролі. Такий висновок не ґрунтується лише на необхідності майбутнього допиту свідків у суді. Відсутність зафіксованих погроз або підкупу враховується, проте не є тотожною відсутності ризику, який має запобіжний характер.

При оцінці ризику продовження кримінального правопорушення слідчий суддя бере до уваги множинність описаних у підозрі епізодів 2023-2025 років, повторюваність способу залучення покупців та використання дистанційної комунікації і підприємств. Зазначені відомості дають підстави оцінювати можливість відновлення подібної діяльності як таку, що потребує процесуальних запобіжників. Відомості про попереднє засудження підозрюваного оцінюються лише в сукупності з іншими даними про його особу; відсутність постійної роботи сама собою не доводить схильності до вчинення нових правопорушень. Наявність іншого кримінального провадження також не означає встановленої винуватості в ньому.

Водночас доводи про можливість знищення чи спотворення речей і документів наведені без достатньої конкретизації об`єктів, які залишаються у фактичному доступі ОСОБА_4 . Вилучення телефонів та одержання частини банківських документів зменшують відповідні можливості. Загальним посиланням на невстановлених осіб або невідшукані докази не надається самостійного визначального значення при вирішенні питання про продовження тримання під вартою. Так само реалізація права на захист, подання клопотань, скарг і заперечень не можуть розцінюватися як перешкоджання кримінальному провадженню.

Довід захисту про відсутність нових фактів неналежної поведінки потребує оцінки разом з обставинами, за яких підозрюваний перебував під вартою. Закон допускає продовження цього заходу як у разі появи нових ризиків, так і за умови доведення збереження раніше встановлених. Відсутність порушень під час ізоляції сама собою не підтверджує зникнення можливостей для неналежної поведінки після звільнення; водночас вона не замінює обов`язку сторони обвинувачення навести конкретні обставини. У цьому випадку такими обставинами є описані вище спосіб інкримінованої діяльності, роль підозрюваного, характер взаємодії її учасників та значення особистих показань для перевірки цієї ролі.

Щодо тривалості розслідування слідчий суддя враховує, що після попереднього продовження тримання під вартою проведено огляд інформації від ТОВ «НІК.Юей» від 13.08.2026, а 29.09.2026 змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру. Це свідчить про подальший розвиток розслідування, хоча саме повідомлення про підозру не є доказом ефективності всіх слідчих дій. Перевірці підлягають кілька епізодів за участю іноземних контрагентів, рух коштів через різні підприємства та роль кожного з імовірних учасників, що зумовлює необхідність зіставлення банківських, електронних та інших відомостей.

Згідно з клопотанням необхідно завершити дослідження вилучених телефонів і телефонних з`єднань, одержання та аналіз банківської інформації, вирішити питання експертних досліджень, долучення розсекречених матеріалів та проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Результати цих дій стосуються механізму отримання коштів і розподілу ролей, а тому мають значення для перевірки підозри. Сама наявність такого переліку не виправдовує тримання під вартою, а проведення технічних та аналітичних дій не потребує фізичної ізоляції особи. Необхідність продовження запобіжного заходу визначається сукупністю незавершеності перевірки зазначених обставин та актуальних ризиків, а не самим фактом продовження строку розслідування до 06.04.2027. Сторона обвинувачення повинна виконувати ці дії без невиправданої затримки.

Розглядаючи запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, слідчий суддя враховує, що контроль місцезнаходження та здача документів для виїзду за кордон істотно обмежують можливість переховування. Однак електронний контроль сам по собі не запобігає дистанційній комунікації, тоді як саме такий спосіб взаємодії мав суттєве значення в інкримінованих подіях. З огляду на сукупність установлених ризиків домашній арешт із запропонованими обов`язками на цьому етапі не забезпечує достатніх гарантій належної поведінки. Натомість звільнення під заставу поєднує відповідні обмеження з додатковим майновим стимулом до їх дотримання та ризиком втрати внесених коштів у разі порушення обов`язків.

Стан здоров`я ОСОБА_4 має істотне значення для оцінки пропорційності запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України. Надані відповідь ДНП «Інститут серця МОЗ України» на адвокатський запит та виписка від 30.06.2026 з медичної карти амбулаторного хворого № 187843 містять результати обстежень від 04.05.2023 та 10.12.2024. У них зазначено вроджену ваду серця, артеріальну гіпертензію, інші серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу, у тому числі відомості про інсулінопотребу, тяжку форму захворювання, субкомпенсацію та діабетичну полінейропатію, а також рекомендації щодо лікування і спостереження.

Надана пам`ятка бригади екстреної медичної допомоги містить відомості про підвищений артеріальний тиск, проведений огляд, електрокардіографію та надання допомоги. Зазначення в ній відсутності потреби в екстреній госпіталізації під час відповідного огляду не спростовує потреби в систематичному лікуванні та не визначає стану здоров`я на час розгляду клопотання. Посилання захисника на попередні огляди в медичній частині установи також не усуває необхідності забезпечити допомогу з урахуванням усіх установлених захворювань.

Медичні документи підтверджують потребу в належному лікуванні, але не дають підстав самостійно встановлювати актуальні показання до госпіталізації або робити безумовний висновок про несумісність будь-якого подальшого тримання під вартою зі станом здоров`я підозрюваного. Ці питання потребують оцінки лікарів. Водночас обов`язок держави забезпечити необхідну медичну допомогу особі, яка перебуває під її контролем, є чинним незалежно від обраного запобіжного заходу. За змістом ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» тримання під вартою має супроводжуватися належним медичним забезпеченням.

Тому поряд із продовженням строку тримання під вартою необхідно зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» і відповідний підрозділ ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» невідкладно, але не пізніше п`яти днів із дня отримання копії ухвали, забезпечити ОСОБА_4 медичну допомогу з приводу зазначеного в резолютивній частині діагнозу, а за показаннями лікарів - госпіталізацію та курс лікування. Цей строк не означає допустимості відкладення невідкладної допомоги. Конкретні обстеження, лікування та потребу в стаціонарі визначають медичні працівники.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя керується статтями 182, 183 КПК України. Застава повинна забезпечувати належну процесуальну поведінку, відповідати встановленим ризикам і даним про особу та не бути завідомо непомірною. Її розмір не є способом попереднього стягнення ймовірної шкоди та не може визначатися лише сумами, зазначеними в підозрі. Для особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає загальні межі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2026 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, із покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Необхідність збереження застави саме на рівні 300 прожиткових мінімумів у цьому випадку не є достатньо обґрунтованою. Слідчий суддя враховує тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою з травня 2026 року, невнесення раніше визначеної застави, документально підтверджені захворювання й потребу в лікуванні, наявність місця проживання, а також зменшення можливостей впливу на вже вилучені носії інформації. При цьому матеріали не дають підстав ототожнювати весь розмір імовірно заподіяної шкоди з коштами, які перебувають в особистому розпорядженні підозрюваного. Сам факт невнесення застави не доводить її непомірності, проте разом із наведеними обставинами потребує перегляду майнового навантаження.

З урахуванням характеру підозри та ризиків, які залишаються актуальними, слідчий суддя вважає достатньою заставу у розмірі 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» такий прожитковий мінімум становить 3 328 грн, а отже сума застави складає 702 208 грн. Її зменшення в поєднанні з конкретними процесуальними обов`язками забезпечує більш пропорційне співвідношення між потребами провадження та правами підозрюваного, зберігаючи істотний майновий стимул до належної поведінки.

У разі внесення застави необхідність не відлучатися з м. Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю зумовлена ризиком переховування. Обов`язок утримуватися від спілкування з конкретно визначеними свідками, потерпілою та іншими підозрюваними спрямований на запобігання впливу на них і узгодженню показань. Ці обов`язки разом із заставою створюють сукупність гарантій, за наявності яких подальша ізоляція підозрюваного не є необхідною.

Таким чином, сукупність установлених обставин дає підстави продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 28.11.2026, визначити заставу у зменшеному розмірі з відповідними обов`язками в разі її внесення та покласти на уповноважені установи обов`язок забезпечити медичну допомогу підозрюваному.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 202, 205, 206, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити, продовжити ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 28.11.2026.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 702 208 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 28.11.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; потерпілою ОСОБА_16 , а також іншими підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; здати на зберігання до Оболонського відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та Філію Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області (Київська міська медична частина) невідкладно, але не пізніше п`яти днів із дня отримання копії цієї ухвали, забезпечити надання медичної допомоги ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в разі показань лікарів госпіталізацію з проходженням курсу лікування з приводу раніше встановленого ДНП «Інститут серця МОЗ України» діагнозу «цукровий діабет ІІ типу, інсулінопотребуючий, важка форма, субкомпенсація, діабетична полінейропатія».

Визначити строк дії ухвали до 28.11.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1