Рішення № 140546536, 08.10.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1026/26

Номер провадження 2/383/768/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Замші О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кареліної Д.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Рижкової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .

Після її смерті залишилась спадщина, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

3 лютого 2026 року позивачем було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 3 лютого 2026 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Заяву подано після закінчення строку встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу З країни. В шестимісячний строк заявник не вчинив дій, передбачених ст. ст. 1268-1271 ЦК України, тобто не був зареєстрований на момент смерті зі спадкодавцем за однією адресою, а також до нотаріальної контори не подавалась заява про прийняття спадщини за законом. У зв`язку з чим, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої - ОСОБА_3 .

Зазначає про те, що у паспортних даних заявник значиться як - ОСОБА_1 , у свідоцтві про народження позивач вказаний як ОСОБА_4 , мати в свідоцтві про народження позивача зазначена як - ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть матері вказано - ОСОБА_2 . Вказана розбіжність та помилка в документальних записах прізвища виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовному перетворені, що є типовою девіацією в умовах Українсько-Російської двомовності, а також орфографічної помилки в силу відмінювання прізвища безпосередньо працівниками, що вносили у документ відомості про прізвище. Зазначені розбіжності в документах не дають можливість установити родинні відносини між позивачем та померлою ОСОБА_2 , як між сином та матір`ю.

Позивач вказує на поважність причин пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки з 7 квітня по 20 квітня 2020 року перебував на лікуванні у зв`язку з розтягненням зв`язок правого гомілково-ступеневого суглобу. У період з 01 липня 2020 року по 24 липня 2020 року позивач отримував амбулаторне лікування на підставі діагнозу Covid-19 яке виразилось у двосторонній пневмонії. Вказані обставини унеможливили звернення до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законодавством шестимісячний строк.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що має юридичне значення, та визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10.09.2026 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача 23.06.2026 року подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.04.1967 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько значиться « ОСОБА_5 » в графі мати значиться « ОСОБА_2 », актовий запис №57.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 12.09.1997 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі №383/857/13-ц від 06 червня 2013 року встановлено факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 25.08.1961 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 25.08.1961 року, актовий запис №85.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.01.2020 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складений актовий запис №11.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд бере до уваги, що в документах, які стосуються позивача та членів його сім`ї, наявні розбіжності в написанні прізвища, зокрема « ОСОБА_7 », « ОСОБА_4 », а також інші варіанти його написання у відповідних документах. Водночас такі розбіжності самі по собі не спростовують факту родинних відносин, оскільки підлягають оцінці з урахуванням змісту документів, часу їх складення та інших установлених у справі обставин.

Зіставлення відомостей, зазначених у свідоцтві про народження позивача, свідоцтві про одруження його батьків, свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , а також інших письмових доказах, свідчить про узгодженість основних відомостей щодо осіб, які є предметом дослідження суду. Розбіжності в написанні прізвищ не супроводжуються такими суперечностями щодо інших персональних даних, які давали б достатні підстави вважати, що йдеться про різних осіб.

Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 25 серпня 1961 року, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 25 серпня 1961 року, про що складено актовий запис № 85.

Зазначений документ узгоджується з відомостями свідоцтва про народження позивача щодо прізвища, імені та по батькові його батьків, а також підтверджує сімейний зв`язок між особами, зазначеними в цих документах, вказане також підтверджується показаннями свідків, які в судовому засіданні надали наступні пояснення.

Свідок ОСОБА_8 надав показання про те, що він є сусідом позивача, з жодною зі сторін у родинних відносинах не перебуває. Свідок підтвердив, що померла ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , а її чоловіка звали ОСОБА_9 . Останні 34 роки перед смертю ОСОБА_10 проживала разом із сином, який постійно доглядав за нею.

Свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що проживає по сусідству з позивачем. Свідок підтвердила, що ОСОБА_10 доводиться матір`ю ОСОБА_12 . За її показами, приблизно з 2017 року (близько трьох років) ОСОБА_10 проживала у будинку сина на повному його утриманні та догляді. Свідок також зазначила, що ОСОБА_10 померла взимку 2020 року.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, зважаючи на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доцільність задоволення вимог та встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З приводу вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід зазначити наступне.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Часом відкриття спадщини ОСОБА_2 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.(ч.1 ст.1270 ЦК України).

Постановою приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. від 03.02.2026 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки для вчинення вказаної нотаріальної дії ОСОБА_1 не було дотримано вимог ст.1270 ЦК України щодо строків прийняття спадщини, а саме спадкоємець не звернулася із заявою про прийняття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи №02-14, заведеної приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. встановлено, що заяву про прийняття спадщини подав лише позивач ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю не видавалося.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У позовній заяві позивач зазначає, що причинами пропуску встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, стало лікування, а саме з 7 квітня по 20 квітня 2020 року позивач знаходився на лікуванні у зв`язку з розтягненням зв`язок правого гомілково-ступеневого суглобу. У період з 01 липня 2020 року по 24 липня 2020 року ОСОБА_1 отримував амбулаторне лікування на підставі діагнозу Covid-19 яке виразилось у двосторонній пневмонії. Зазначене підтверджується - виписками із медичної картки амбулаторного хворого виданих ФОП ОСОБА_13 від 26 грудня 2025 року. Вказані обставини унеможливили звернення до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк.

Суд вважає за доцільне визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 поважними, оскільки на час прийняття спадщини дійсно існували обставини, які впливали на можливість звернення до нотаріуса. Інші спадкоємці майна ОСОБА_2 відсутні, спору про майно немає, відтак право позивача на спадкування має бути захищене шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки вказані обставини в своїй сукупності свідчать про об`єктивність та поважність причини пропуску ОСОБА_1 встановленого законом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Бобринецька міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження за адресою: вул. Вознесенська, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 04055239.

Повне судове рішення складене 13.10.2026 року.

Суддя Олена ЗАМША