Рішення № 14054644, 21.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2011 Справа № 14/16-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Мегаполіс", м. Херсон,

до: Закритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд", м. Херсон,

про стягнення 141 670 грн. 59 коп.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1, представник, дов. від 09.12.10 р.,

відповідача: Авер'янова В.О., юрист, дов. № 4 від 05.01.11 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 117648грн.69коп. урахуванням встановленого індексу інфляції та 24021грн.90коп. з урахуванням 3 % річних, що нараховані на суму несплаченого відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування збитків у розмірі 271625грн.45коп., яке виникло з дати набрання законної сили постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/156-07 від 29.04.2010 р.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву, посилаючись на те, що відповідач не користується чужими грошовими коштами у розумінні ст.. 625 ЦК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.01.11 р. до 14.02.11 р., з 14.02.11 р. до 21.02.11 р.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Як встановлено постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/156-07 від 29.04.2010 р., недобросовісне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду призвело до спричинення позивачу збитків, які підлягають відшкодуванню. Зокрема встановлено, що виходячи з актів та довідок про виконання робіт загальна вартість виконаних позивачем робіт, що належить до сплати, становить 271625,45 грн. Зазначена сума є вартістю виконаних позивачем робіт за договором субпідряду, що не була сплаченою відповідачем. Так, судом було встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по улаштуванню свайових фундаментів, у зв'язку з чим відповідач повинен був прийняти ці роботи і оплатити їх. Але враховуючи те, що відповідач не прийняв роботи і не оплатив їх, у позивача виникло право на відшкодування збитків, розмір яких становить вартість фактично виконаних робіт. Оскільки вказаним судовим рішенням на користь позивача стягнуті збитки, то позивач не має правових підстав вимагати від відповідача прийняти і оплатити виконані роботи. Таким чином, вказане зобов'язання відповідача (прийняти і оплатити роботи) в силу судового рішення замінено грошовим зобов'язанням по відшкодуванню збитків, а договірні відносини субпідряду припинилися, а замість них виникло грошове зобов'язання відповідача перед позивачем по відшкодуванню збитків в розмірі 271625,45 грн. Цей висновок обґрунтовується посиланням суду апеляційної інстанції на ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України, ч. 3 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з рішення суду або у зв'язку із завданням майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Ця норма відносить збитки до одного з різновидів матеріальної шкоди. Зокрема, під збитками розуміються витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Отже зобов'язання можуть виникати і внаслідок спричинення збитків як одного з різновидів матеріальної шкоди.

Таким чином, слід вважати, що внаслідок спричинення відповідачем збитків позивачу виникло зобов'язання щодо їх відшкодування на підставі відповідного рішення суду.

При цьому це зобов'язання є грошовим і його невиконання є підставою для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Цивільний кодекс України не містить визначення грошового зобов'язання. Натомість статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Отже зобов'язання по відшкодуванню збитків теж є грошовим зобов'язанням.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями (відповідальністю) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 117648грн.69коп. та 24021грн.90коп.

Разом з тим, за розрахунком суду, доданим до справи, з урахуванням дати виникнення грошового зобов'язання у відповідача щодо відшкодування завданих позивачу збитків 29.04.2010 р. (дата набрання законної сили постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/156-07) розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 10089грн.31коп., 5268грн.79коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 10089грн.31коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5268грн.79коп. з урахуванням 3% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" (ідентифікаційний код - 33824295, адреса - 73000, місто Херсон, вул. 10-та Східна, 39, р\рахунок не відомий) на користь Приватного підприємства "Мегаполіс" (ідентифікаційний код 32022235, адреса 73000, місто Херсон, вул. Перекопська, 151, кв. 23, р\рахунок не відомий) 10089грн.31коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5268грн.79коп. з урахуванням 3% річних, 153грн.58коп. витрат по сплаті державного мита, 25грн.58коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "28" лютого 2011 р.