Рішення № 14054543, 22.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2011 Справа № 4/6-ПД-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1

про зобов'язання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Марченко І.П.

від відповідача - голова правління Семенчук О.П., уповноважена особа Найченко О.Є.

при участі державної інспекції з енергетичного нагляду - інспектор ХДІ Штучка С.О.

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач по справі) звернулося з позовом, яким просить зобов'язати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (відповідач) укласти договір про постачання електричної енергії №4698 від 17.09.2010року в редакції ВАТ "Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго».

Позивач зазначає, що при укладенні зазначеного договору відповідач оформив протокол розбіжностей від 10.12.2010року, яким виклав пункти 2.2.2, 3.1.3, 3.2.1, 4.1.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, додаток №5, додаток №7 в своїй редакції, з якою не може погодитися позивач, посилаючись на те, що спірні пункти не відповідають вимогам Правил користування електричною енергією та типовому договору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірними пунктами договору конкретизують його умови з урахуванням того, що рішенням господарського суду Херсонської області від 05.05.2010року по справі 13/52-ПД-10 зобов'язано позивача укласти договір з відповідачем на постачання електричної енергії на комунальні потреби (комунікацій внутрішнього та зовнішньобудинкового освітлення, насосної станції, ліфтові комунікації, підсобні і допоміжні приміщення).

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що облік електричної енергії повинен здійснюватися не через загальнобудинковий лічильник, як це передбачено додатком №5 до договору, який враховує і обсяг електричної енергії, що споживається мешканцями будинку, а через лічильник на облік комунальних послуг.

Відповідач також не погоджується з запропонованим позивачем додатком №7, яким передбачена однолінійна схема електрозабезпечення житлового будинку ОСББ «АДРЕСА_1», запропонувавши позивачу свій варіант такої схеми.

В період вирішення спору сторонами виконані вимоги суду зазначені в ухвалах від 12.01.2011року та від 25.01.2011року і узгоджено спірні пункти 2.2.2, 3.1.3, 3.2.1, 4.1.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 договору, про що сторонами підписано протокол узгодження від 14.02.2011року.

Неузгодженими залишилися додатки №5 та №7 до договору №4698 від 17.09.2010року, які позивач просить затвердити в його редакції.

Під час розгляду справи, для надання пояснень щодо спірних пунктів договору, які потребують спеціальних знань, судом було залучено до участі у справі спеціаліста Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області (Держенергонагляд), який приймав участь в засіданнях суду та надавав пояснення за спірними пунктами договору.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст.77 ГПК України, оголошувалася в засіданні 15.02.2011року до 22.02.2011року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та представника Держенергонагляду, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 00018 від 13.07.2007року затверджено Статут обєднання співвласників багатоквартирного будинку „АДРЕСА_1”, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Об'єднання співвласників створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку №19 по вул. Димитрова і є юридичною особою.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ. Основною метою створення об'єднання співвласників є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання і використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутними документами.

Як встановлено в засіданні суду, між ВАТ Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” та ДП „ЖЕД” ВАТ „Херсонський завод карданних валів” було укладено договір про постачання електричної енергії № 1836 від 03.01.2005 року за умовами якого відповідач постачає електричну енергію серед інших обєктів житловому будинку по вул. АДРЕСА_1. За твердженнями представника Держенергонагляду цей договір діє на даний час та не є розірваним, тому він вважає, що укладення нового договору з відповідачем є недоцільним.

Однак, суд зазначає, що сторони є вільними при укладенні договору. Ні позивач, ні відповідач не заперечують проти його укладення, оскільки новим балансоутримувачем будинку та споживачем електричної енергії є саме відповідач. Крім того, відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2010року по справі 13/52-ПД-10 зобов'язано позивача укласти договір з відповідачем на постачання електричної енергії на комунальні потреби.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996року (далі Правила) зазначено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст прав і обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

На виконання вищезазначених вимог закону, 07.12.2010року позивач передав відповідачу 2 примірники договору про постачання електричної енергії №4698 від 17.09.2010року.

Розглянувши запропонований позивачем проект договору, відповідач листом №424 від 10.12.2010року надіслав позивачу протокол розбіжностей, в якому зазначає про свою незгоду з пунктами 2.2.2, 3.1.3, 3.2.1, 4.1.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, а також додатками №5 та №7 до договору, виклавши їх в своїй редакції.

Як зазначено вище, в ході розгляду справи, сторонами було підписано протокол узгодження від 14.02.2011року, яким вони узгодили пункти 2.2, 3.1.3, 3.2.1, 4.1.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 спірного договору. Неузгодженими залишилися додатки №5 та №7 до договору №4698 від 17.09.2010року, які позивач просить затвердити в його редакції..

Вирішуючи наявний між сторонами спір, суд зазначає, що згідно статті 25 Закону України „Про електроенергетику” споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання „Правил користування електричною енергією”, а також на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами. Статтею 26 цього Закону передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996року № 28, передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Відповідно до пункт 6.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобовязаний надати проект договору про постачання електричної енергії на вимогу споживача.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону розглядаються судом.

Укладення договору про постачання електроенергії є обовязковим, тому зазначений спір підлягає розгляду господарським судом.

При цьому посилання спеціаліста Держенергонагляду відносно існування договору на постачання електроенергії з попереднім балансоутримувачем будинку не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Незважаючи на те, що відповідно до приписів пункту 6.18. Правил з новим споживачем договори укладаються після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення, проте суд вважає, що відсутність ініціативи відносно розірвання попереднього договору з боку попереднього балансоутримувача житлового будинку АДРЕСА_2 не впливає на укладення нового договору з новим балансоутримувачем майна, який є і споживачем електричної енергії з огляду на вимоги статтей 6, 627 ЦК України відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, а також вимог розумності та справедливості. До того ж положення пункту 6.18. Правил в цій частині суперечить положенням Закону України „Про електроенергетику”, а тому згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України не повинні застосовуватися при вирішенні цього спору.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Протокол розбіжностей позивач отримав від відповідача 17.12.2010року. Спір ним передано до суду 06.01.2011року, тобто в межах 20-денного строку, встановленого ч.5 ст. 181 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів у разі наявності типового договору, сторони визначають зміст договору саме на основі такого типового договору і не можуть відступити від змісту типового договору, оскільки типові умови договору є обов'язковими для сторін і не підлягають зміні ними.

Пунктом 5.2 Правил передбачено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, таким чином пункти 2.2.2, 3.1.3, 3.2.1, 4.1.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 повинні бути викладеними відповідно до типового договору. До такої згоди прийшли і сторони в ході розгляду господарського спору, підписавши при цьому протокол узгодження зазначених спірних пунктів договору від 14.02.2011року.

При цьому, пунктом 5.22 Правил передбачено, що до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі Правилам та нормативно-технічним документам.

Із неврегульованих сторонами додатків №5 та №7 до договору від 17.09.2010року вбачається, що додатками зазначено перелік об'єктів споживача і точок обліку активної електроенергії (додаток №5) та однолінійна схема житлового будинку по АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі відповідача.

При цьому відповідач за протоколом розбіжностей пропонує виключити із додатку №5 загальнобудинкові лічильники із комерційного обліку, посилаючись при цьому на те, що постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008року (пункт 8) виключено абзац 4 пункту 3.6 Правил щодо загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії.

Щодо додатку №7 відповідач, всупереч запропонованій позивачем однолінійній схемі, пропонує свою схему, якою доповнює облік на постачання електроенергії для ліфтів, внутрішньобудинкового освітлення, а також освітлення першого поверху та підсобних і допоміжних приміщень.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із відомості №1838 від 10.02.2011року щодо обстеження розрахункових засобів обліку відповідача, а також листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області №16/6-140 від 14.02.2011року, зовнішнє електропостачання житлового будинку АДРЕСА_2 на момент його обстеження (10.02.2011року) здійснюється від РП-0,4 кв ТП-835 по чотирьом кабельним лініям 0,4 кв, які знаходяться на балансі позивача. У житловому будинку улаштовано дві ввідні електрощитові, кожна з яких отримує живлення по двох кабельних лініях 0,4 кв від РП 0,4 кв ТП-835 та електрощитову насосної, яка підключена по двох КЛ-0,4 кв від ввідної електрощитової №2 будинку (до засобів обліку) та має окремий облік.

Облік спожитої електроенергії здійснюється чотирма загальнобудинковими лічильниками типу СА4У- И672М, які встановлено на вводі від кожної з кабельних ліній у ввідних електрощитових будинку та лічильником обліку електроенергії, спожитої на потреби насосної.

Окремі засоби обліку електричної енергії, що постачається на комунальні потреби (освітлення поверхових коридорів, сходових клітин, підвалу, ліфтів), крім насосної відсутні. Мережі живлення освітлення поверхових коридорів, сходових клітин, підвалу, ліфтів підключено до загальних шаф ввідних електрощитових будинку разом з мережами живлення квартир.

Крім того, при обстежені в будинку АДРЕСА_1 були виявлені 4 суб'єкти підприємницької діяльності які підключені до мереж будинку без оформлення договорів з позивачем. Проконтролювати місце підключення цих суб'єктів до будинкових мереж і трасу прокладених мереж неможливо.

За результатами обстеження комісією (за участю голови ОСББ Семенчука О.П.) встановлено, що в будинку відсутні мережі які забезпечують постачання електроенергії на комунальні потреби та надано висновок, що з технічних причин відсутня можливість здійснювати окремий облік спожитої електроенергії на комунальні послуги та електропостачання інших споживачів на момент обстеження.

Крім того на момент вирішення спору співвласники багатоквартирного будинку (мешканці) також не мають окремих лічильників на кожну квартиру, які б відповідали вимогам Правил, а окремих договорів з позивачем, незважаючи на їх звернення до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», не укладено.

Таким чином, лише запропонована позивачем схема електропостачання є технічно можливою на час вирішення спору для відповідача, а укладення окремого договору на комунальні послуги неможливе через невідповідність мереж відповідача вимогам закону, Правил та нормативно-технічним документам.

У зв'язку з вищезазначеними недоліками, укласти спірний договір в редакції додатків №5 та № 7 запропонованій відповідачем, на час вирішення спору неможливо, що було підтверджено і присутнім в засіданні суду спеціалістом Держенергонагляду.

Суд же, не може всупереч діючому законодавству України, змінити процедуру укладення договорів про постачання електричної енергії.

Що стосується посилання відповідача на виконання рішення господарського суду від 05.05.2010року по справі №13/52-ПД-10, то як пояснив представник позивача, саме на виконання зазначеного рішення позивачем було направлено проект договору від 17.09.2010року, зміст якого відповідає типовому договору та схемі електропостачання, яка фактично існує на будинку відповідача, що підтверджується і відомістю обстеження об'єкту станом на 10.02.2011року. Технічна можливість організувати окремий облік електроспоживання на комунальні потреби відсутня, через відсутність мереж, які б забезпечували освітлення коридорів (освітлення здійснюється від мереж електроспоживання квартир). При відсутності окремих договірних відносин позивача з населенням будинку та іншими споживачами, неможливо укласти договір з відповідачем лише на електропостачання для комунальних потреб, оскільки в цьому випадку населення будинку має бути відключено від енергопостачання, так як споживання буде бездоговірним, що не відповідає вимогам розумності та справедливості.

При цьому, на думку суду, запропонована позивачем редакція спірного договору не обмежує відповідача в споживанні електричної енергії саме на комунальні потреби, що в повній мірі забезпечує також виконання рішення господарського суду від 05.05.2010року. До того ж, після усунення відповідачем недоліків, зазначених у відомості обстеження розрахункових засобів обліку та виконання рекомендацій Держенергонагляду, сторони не позбавлені права внести відповідні зміни та доповнення до договору від 17.09.2010року №4698, в тому числі і викласти додатки №5 та №7 в новій редакції.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, запропонована відповідачем редакція додатків №5 та №7 до спірного договору суперечить вимогам Правил та нормативно-технічній документації, а тому додатки №5 та №7 до договору про постачання електричної енергії №4698 від 17.09.2010року судом визнаються укладеними в редакції відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2.Визнати укладеним між об'єднаням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон, вул. Пестеля №5, ідентифікаційний код 05396638, договір про постачання електричної енергії №4698 від 17.09.2010року з протоколом розбіжностей від 10 грудня 2010року та протоколом узгодження розбіжностей від 14 лютого 2011року.

3.Додатки №5 та №7 до договору про постачання електричної енергії №4698 від 17.09.2010року визнати укладеними в редакції відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

4.Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, вул. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 р/р 26005301002037 ХОУ ВАТ «Ощадбанк України»МФО 352457 на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон, вул. Пестеля, 5 поточний рахунок 26001007597201 АТ «СведБанк»МФО 300164 код 05396638 - 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.02.2011р.