Рішення № 14054474, 22.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 лютого 2011 року справа № 5020/8/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний

завод «Парус»(99016, м. Севастополь, вул. Переяславська, 3)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99007, АДРЕСА_1)

про стягнення 317285,95 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача Бєлозерцев С.Ю., довіреність б/н від 20.07.2010;

відповідач не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський приладобудівний завод «Парус»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 393156,44 грн., з яких: 158058,42 грн. заборгованість по орендній платі; 120006,28 грн. неустойка, 25603,53 грн. пеня, 79029,21 грн. штраф, 10459,00 грн. штраф.

Ухвалою від 12.01.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконує належним чином умови договору оренди нежилого приміщення в частині внесення орендної плати та продовжує користуватися обєктом оренди після закінчення строку дії договору, у звязку з чим повинен сплатити неустойку та штрафи, передбачені договором.

В судовому засіданні 10.02.2011 представник позивача надав уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 367552,91 грн., з яких: 158058,42 грн. заборгованість по орендній платі; 120006,28 грн. неустойка, 79029,21 грн. штраф, 10459,00 грн. штраф.

В судовому засіданні 15.02.2011 представник позивача надав уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 317285,95 грн., з яких: 158058,42 грн. заборгованість по орендній платі; 120006,28 грн. неустойка, 28762,25 грн. штраф, 10459,00 грн. штраф.

Відповідач в судові засідання 25.01.2011, 10.02.2011, 15.02.2011, 22.02.2011 не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи міститься поштове повернення ухвали суду про порушення провадження у справі з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2010 місцем проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (арк.с.33-34).

Ухвали суду надсилались відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський приладобудівний завод «Парус»(орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір №28/105 оренди нежилого приміщення (далі Договір), згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежиле приміщення і майно (далі приміщення), розташоване за адресою: 99016, м. Севастополь, вул. Переяславська, 3, загальною площею 432,00 кв.м, для використання під виробництво.

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендна плата по цьому договору є договірною і на момент укладення договору становить 1101,60 грн.

Пунктом 2.6. Договору сторони визначили, що зміна розміру орендної плати затверджується «протоколом узгодження розрахунку орендної плати», який являється невідємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 12.01.2009 до Договору та протоколу узгодження розрахунку орендної плати місячна орендна плата по договору з 01.01.2009 складає 5299,50 грн. (арк. с. 21-22).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем орендодавцю щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Даний договір діє з 01.08.2007 до 31.12.2009 (пункт 1 додаткової угоди від 12.01.2009 до Договору).

Приміщення були передані відповідачу 01.08.2007, що підтверджується актом прийому-передачі нежилих приміщень, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 11).

12.11.2007 відповідачу по актам прийому-передачі було передано обладнання (арк. с. 17-18).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк дії договору закінчився 31.12.2009.

Позивачем за період дії Договору нарахована орендна плата в розмірі 153129,22 грн., відповідачем було оплачено 57824,80 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, складеним позивачем (арк. с. 53).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за договором становить 95304,42 грн. і підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до пунктів 3.3., 6.10. Договору у випадку припинення або розірвання Договору оренди орендар зобовязаний повернути приміщення орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж в момент передачі його в оренду.

Приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Акт прийому-передачі про повернення приміщень орендодавцю в матеріалах справи відсутній.

Позивач просить суд стягнути з відповідача оренду плату згідно з пунктом 2.4. Договору в розмірі 62754,00 грн. за період з 01.01.2010 по грудень 2010 року, тобто за користування приміщенням після закінчення строку дії Договору, неустойку згідно з пунктом 3.4. Договору в розмірі 120006,28 грн., а також штраф згідно з пунктом 7.7. Договору в розмірі 10459,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4. Договору у випадку закінчення строку дії Договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі приміщення.

Згідно з пунктом 3.4. Договору у випадку невиконання обовязку відносно повернення приміщення, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.

Пунктом 7.7. Договору встановлено, що у випадку припинення (розірвання) договору оренди і наявності заборгованості по орендній платі на момент припинення (розірвання) договору, орендар сплачує штраф в розмірі двохмісячної орендної плати.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою статті 232 Господарського кодексу України визначено, що законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли допускається стягнення тільки штрафних санкцій.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А тому, хоча сторони і передбачили в Договорі декілька видів відповідальності за порушення обовязку відносно повернення приміщення, суд вважає, що статтею 785 Цивільного кодексу України чітко визначений вид відповідальності за порушення обов'язку щодо повернення речі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тільки неустойка в розмірі 120006,28 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф згідно з пунктом 7.2. Договору в розмірі 28762,25 грн.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання пунктів 2.1.-2.4. Договору орендар сплачує орендодавцю штраф при затримці оплати до 30 днів 10%, від 31 до 90 днів 20%, більше 90 днів 50% від суми заборгованості.

Згідно з пунктом 9.3. Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань по Договору припиняється через 12 місяців з дня, коли зобовязання повинно бути виконане.

Позивачем нарахований штраф згідно з пунктом 7.2. Договору на суму заборгованості в розмірі 57524,50 грн. за період з 15.12.2009 до 15.11.2010.

Але суд вважає, що позивачем невірно зроблений розрахунок штрафу, оскільки заборгованість відповідача по орендній платі на день закінчення договору оренди 31.12.2009 становила 95304,42 грн., а тому розмір штрафу повинен бути більшим.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони

Позивачем вимога про стягнення штрафу, розрахованого на суму заборгованості по орендній платі в розмірі 95304,42 грн., тобто до закінчення строку дії Договору, не заявлялась.

Ухвалою від 25.01.2011 суд зобовязував позивача надати обґрунтований розрахунок ціни позову, проте позивач вимог ухвали суду не виконав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 28762,25 грн., розрахованого на суму заборгованості по орендній платі після закінчення строку дії Договору, задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в СФ Банк «Фінанси і Кредит», МФО 384812) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус»(99016, м. Севастополь, вул. Переяславська, 3, код ЄДРПОУ 14309675, п/р 2600211064 в ВАТ Банк «Морський», МФО 324742) 215310,70 грн., з яких: 95304,42 грн. заборгованість по орендній платі за період дії договору, 120006,28 грн. неустойка за користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в СФ Банк «Фінанси і Кредит», МФО 384812) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус»(99016, м. Севастополь, вул. Переяславська, 3, код ЄДРПОУ 14309675, п/р 2600211064 в ВАТ Банк «Морський», МФО 324742) витрати по сплаті державного мита в сумі 2153,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 25.02.2011