Рішення № 14054449, 21.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

21 лютого 2011 року справа № 5020-140/2011 За позовом: Закритого акціонерного товариства „Науково технічне підприємство

«Імпульс - 2»

(вулиця Акад. Крилова, 5, місто Севастополь, 99011 )

доФізичної-особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99059)

простягнення у розмірі 80496 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача Шмакова О.П., доручення № 74 від 18.02.2011;

відповідача - не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство Науково технічне підприємство «Імпульс - 2»звернулась у господарський суд міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 80496грн., з яких: основна заборгованість - 80000,00грн, пеня 496,00грн..

Позивач з посиланням на статті 173, 174, 218 Господарського кодексу України, статті 598 Цивільного кодексу України обґрунтовує свої позовні вимоги невиконання відповідачем договору зворотної фінансової допомоги №1652 від 28.05.2010.

02.02.2011 позивачем було надане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову /арк.с.8-9/.

Ухвалою від 16.02.2011 суд зобовязав позивача надати письмове обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову із зазначенням обставин, які свідчать, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) буде утруднене або стане неможливим, та надати відповідні докази суду.

У звязки з ненаданням позивачем доказів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову суд з урахуванням приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України суд залишив без задоволення як необґрунтоване і безпідставне.

Відповідач 21.02.2011 у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов, згідно з яким просить провадження по справі припинити на підставі пункту першого статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що раніше відповідачем були повністю визнані вимоги позивача шляхом надіслання гарантійного листа за вих.№12/01 від 20.12.2010 з поясненням причин неможливості погашення заборгованості та з пропозицією укласти графік її погашення /арк.с.18-19/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2010 між Закритим акціонерним товариством Науково технічне підприємство «Імпульс - 2»(Позикодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладений договір зворотної фінансової допомоги № 1652 /арк. с. 6/. Відповідно до пункту 5.1 Договору його дія припиняється після повного погашення позики Позичальником.

Згідно пункту 2.1 даного Договору Позикодавець платіжним дорученням №279 від 31.05.2010 надав Позичальнику зворотну фінансову допомогу у розмірі 80000,00грн. /арк.с.7/.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Позичальник зобовязаний не пізніше 25 грудня 2010 року повернути суму позики Позикодавцю.

Гарантованим листом від 20.12.2010 за №12/01 Відповідач визнав заборгованість перед позивачем станом на 21.12.2010 у сумі 80000,00грн. та просив дати йому можливість погашати цю заборгованість відповідно до пропонованого графіку з березня 2011 до грудень 2011 /арк.с.24/.

Листом від 25.12.2010 вих.№361 позивач відмовив відповідачу у прийнятті пропозиції про погашення заборгованості відповідно до пропонованого графіку з березня 2011 до грудень 2011 /арк.с.27/.

Докази погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами першою та третьою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевказаного суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 80000,00 грн. доведеною та обґрунтованою.

Суд не приймає довід відповідача стосовно необхідності припинення провадження у справі на підставі пункту першого статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору, так як наданим гарантованим листом відповідач лише підтвердив наявність заборгованості перед позивачем по поверненню позики.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що у разі зриву строків повернення позики Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 0,02% від суми позики (залишку позики) за кожен день прострочення строку, передбаченого пунктом 2.2 договору.

Таким чином, заявлені Позивачем позовні вимоги про стягнення пені за період з 25.12.2010 по 2501.2011 у розмірі 496,00грн., розрахунок якої перевірений судом, підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 804,96грн та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99059, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Центральної філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Закритого акціонерного товариства „Науково-технічне підприємство „Імпульс-2” (вулиця Академіка Крилова, 5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 23449493, р/р 2600430110581 в АТ „Таврика”, місто Київ, МФО 300788) основний борг у розмірі 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.), пеню 496,00грн (чотириста девяносто шість грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у сумі 804,96 грн. (вісімсот чотири грн. 96 коп.), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 28.02.2011