Рішення № 140544427, 06.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/521/26

Провадження № 2/675/698/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е )

"06" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого -

судді Демчука П.В.

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

представника позивача Хеленюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізяславі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради звернулося до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням. В обгрунтування позову зазначило, що гуртожиток по АДРЕСА_1 передано на баланс КП «Житлосервіс» згідно рішення № 6 п`ятнадцятої сесії Ізяславської міської ради 7 скликання від 14.09.2016 р. «Про управління майном комунальної власності».

При цьому, комунальне підприємство «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради створено 01.06.2022 року шляхом реорганізації (злиття) КП «Комуненерго» Ізяславської міської ради, КП «Житлосервіс» Ізяславської міської ради згідно Рішення №8 від 03.06.2021 року сьомої сесії Ізяславської міської ради восьмого скликання та є правонаступником усіх прав та обов`язків комунального підприємства «Комуненерго» Ізяславської міської ради та комунального підприємства «Житлосервіс» Ізяславської міської ради.

Зазначає, що згідно рішення № 4 сімнадцятої сесії Ізяславської міської ради сьомого скликання від 11.11.2016 року «Про присвоєння вулицям та провулкам м. Ізяслав імен загиблих учасників антитерористичної операції (АТО)» - вул. Жовтнева перейменована на вул. Миколи Микитюка.

У кімнаті АДРЕСА_2 - заререєстрована, проте фактично не проживає понад 8 років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка увесь цей час не здійснює заходів щодо збереження житлового і підсобних приміщень та технічного обладнання, що в свою чергу призводить до погіршення технічного стану будинку, не отримує кореспонденцію за даною адресою, взагалі кімнатою не цікавиться.

На переконання позивача ОСОБА_1 добровільно визначила собі інше місце проживання спірним жилим приміщенням не користуються понад 6 місяців без поважних причин, а відтак факт їх реєстрації порушує право КП «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради на вільне розпорядження майном, позбавляє можливості використовувати його за цільовим призначенням, а тому наявні підстави визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче судове засідання та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового розгляду справи повідомлялася в установленому порядку.

У відповідності до положень статей 223 частини 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Ізяславської міської ради №6 від 14.09.2016 року будівля гуртожитку по АДРЕСА_1 передана з балансу Ізяславської міської ради на баланс КП «Житлосервіс», що підтверджується копією такого рішення та копією акту прийняття-передачі основних засобів від 30.09.2016 року.

Як вбачається з Рішення Ізяславської міської ради №4 від 11.11.2016 року «Про присвоєння вулицям та провулкам м. Ізяслав імен загиблих учасників антитерористичної операції (АТО)» - вул. Жовтнева перейменована на вул. Миколи Микитюка.

Також матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що КП «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради є правонаступником усіх прав та обов`язків комунального підприємства «Комуненерго» Ізяславської міської ради (код ЄДРПОУ 34739489) та комунального підприємства «Житлосервіс» Ізяславської міської ради (код ЄДРПОУ 34739473).

Зокрема, Рішенням Ізяславської міської ради №4 від 03.06.2021 року, з поміж іншого, припинено шляхом реорганізації (злиття) комунальне підприємство «Комуненерго» Ізяславської міської ради та комунальне підприємство «Житлосервіс» Ізяславської міської ради; створено комунальне підприємство «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради шляхом злиття комунального підприємства «Комуненерго» Ізяславської міської ради та комунального підприємства «Житлосервіс» Ізяславської міської ради.

Разом з цим, у відповідності до актів комісії КП «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради від 10.01.2025 р., 17.02.2025 р., 06.03.2025 р., 14.04.2025 р., 08 травня 2025 р., 05.06.2026 р., 15.07.2025 р., 12.08.2025 р., 01.09.2025 р., 20.10.2025 р., 11.06.2025 р., 01.12.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 в кімнаті АДРЕСА_2 фактично не проживає.

Також у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідчили, що ОСОБА_1 не проживає у кімнаті АДРЕСА_3 , де вони також мешкають, вже близько 20 років. Зі слів свідків ОСОБА_1 дуже давно поїхала за кордон на роботу і з того часу в гуртожитку не з`являлася.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ч. 1 та ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до статті 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради.

Частинами 1, 2 ст. 71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.08.2023р. в справі №761/9063/21, у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.

Як засвідчують матеріали справи, відповідачка тривалий час однозначно більше 6 місяців - у гуртожитку фактично не проживає, станом кімнати, як житлом не цікавляться, не здійснює заходів щодо збереження житлового і підсобних приміщень та технічного обладнання, що в свою чергу призводить до погіршення технічного стану будинку.

Отже, позивач довів факт безперервної відсутності (не проживання) відповідачки у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин.

Не проживаючи у кімнаті гуртожитку, що є комунальною власністю територіальної громади, більше 6 місяців, ОСОБА_1 втратила відповідне право користування вказаною кімнатою № НОМЕР_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, що буде співмірним із переслідуваною законною метою.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду, що відповідачі 1, 2 визнали позов до початку розгляду справи по суті, то наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради судових витрат у розмірі 1514 гривень 00 копійок, з кожного окремо, по сплаті судового збору.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 200, 206, 207, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням кімнатою 33 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П.В.Демчук