Ухвала суду № 140544319, 13.10.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/1288/26

Провадження №1-кс/672/146/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Городок

Слідча суддя Городоцького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026242220000027 від 28.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

встановив:

Прокурор Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувсь до слідчого судді з клопотанням про арешт майна: комбайну зернозбирального та зерна сої в кількості 3,96 тонн. В обґрунтування клопотання зазначає, що невстановлена на даний час особа, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельними ділянками, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування урожаю сільськогосподарської культури сої, самовільно зайняла та використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 6821255500:01:015:0002 (площею посіву 3,4772 га) та 6821255500:01:015:0003 (площею посіву 0,9965 га) та 6821255500:01:014:0004 (площа посіву 1,2781 га), що розташована в межах населеного пункту селища Сатанів Сатанівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, які перебувають в комунальній власності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості за вказаним фактом 28 серпня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242220000027 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на вищевказаних самовільно зайнятих земельних ділянках зростає сільськогосподарська культура соя сорту «Абі», та при її дозріванні можливо з 1 га зібрати близько 2,8 тонн зерна сорту «Абі», вартістю з ПДВ 16500 грн за одну тонну 16500 гривень.

Так, 11.10.2026 проведено огляд місця події земельної ділянки без кадастрового номеру, яка розташована в межах населеного пункту селища Сатанів Сатанівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, та на якій згідно попередніх встановлених даних проростала сільськогосподарська культура соя. Під час вказаного огляду встановлено відсутність зернової культури, земля вкрита стернею, що свідчить про збір врожаю.

Також, поблизу на земельній ділянці з кадастровим номером 6821255500:01:015:0005 виявлено Комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Хмельницька область, Волочиський р-н, с. Писарівка, серія НОМЕР_3 від 05.05.2021. Згідно пояснень водія комбайна ОСОБА_5 на момент огляду в бункері, який вміщує близько 5 тонн зерна, знаходиться зерно сої, яке він зібрав на земельній ділянці поряд, що займає менше 70% об`єму бункера. Під час огляду місця події за допомогою веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що збір урожаю проходив на земельній ділянці, яка відноситься до землі комунальної власності без кадастрового номера, що розташовані в межах населеного пункту селища Сатанів Сатанівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, які перебувають в комунальній власності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно клопотання, підставою арешту майна є те, що комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_4 , являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а зерно сої, що була зібрана на самовільно-захопленій ділянці, належить до об`єктів кримінально-протиправних дій відповідно. Крім того, у разі не накладення арешту зерно сої може бути реалізовано.

Метою арешту майна є збереження вищевказаних речових доказів, оскільки вони може бути використаний, як доказ та має важливе значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Необхідність накладення арешту саме на це майно прокурор обґрунтовує як запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Також зазначає, що вилучені комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_4 , являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а зерно сої, що була зібрана на самовільно-захопленій ділянці, належить до об`єктів кримінально-протиправних дій відповідно до ст. 98 КПК України відповідає критеріям речового доказу, тому виникає необхідність у накладенні арешту на це майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що майно, на яке планується накладення арешту є речовим доказом та підтверджує факт вчинення кримінального правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки.

Представник власника земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Власник комбайна ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідча суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні ВнП №1 (Городок) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження відомості про яке 28 серпня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242220000027 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони.

За змістом положень пункту 18 частини першої статті 3 КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із частиною п`ятою статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово у рішеннях зазначав, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Зазначену позицію містить також рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (частина перша статті 41 Конституції України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_4 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч. 2 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які здійснюються лише на підставі ухвали слідчого судді або суду (за винятком випадків, передбачених цим Кодексом).

Зокрема, частиною третьою статті 132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина п`ята статті 132 КПК України).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та/або спеціальної конфіскації.

Саме на таку мету посилається сторона обвинувачення в клопотанні про накладення арешту на майно.

Постановою слідчого від 11.10.2026 визнано речовим доказом комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_4 , а також зерно сої, що була зібрана на самовільно захоплених земельних ділянках.

Одночасно, слідча суддя звертає увагу, що визнання майна речовим доказом відповідно до норм КПК України не є тією підставою, за якої слідчий суддя зобов`язаний накласти арешт на таке майно.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З огляду на вищевикладене, у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, на стадії досудового розслідування арешт може бути накладено на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а також на майно юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у разі встановлення обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка нею отримана.

Проте, з матеріалів клопотання, будь-якій особі про підозру не повідомлено, щодо будь-якої юридичної особи кримінальне провадження не здійснюється, цивільний позов у провадженні не заявлено, обґрунтований розмір завданої шкоди не встановлено. Що також підтвердив прокурор під час розгляду клопотання.

Окрім цього, згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінального правопорушення, відомості про яке внесені в ЄРДР за № 42026242220000027 від 28.08.2026 року, встановлено, що прокурором внесено відомості за фактом самовільного зайняття невстановленими особами лише земельної ділянки із кадастровим номером 6821255500:01:015:0002 площею 17,3438 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, право власності на яку зареєстровано за ІНФОРМАЦІЯ_5 із встановленими обмеженнями.

В судовому засіданні прокурор підтвердив, що відомості щодо самовільного зайняття інших земельних ділянок в межах даного кримінального провадження до ЄРДР додатково не вносились.

Таким чином, на даний час неможливо встановити відношення зерна сої в кількості 3,96 га, що була зібрана на самовільно захопленій земельній ділянці, а саме землі комунальної власності без кадастрового номера, що розташована в межах населеного пункту селища Сатанів та комбайну зернозбирального, який було тимчасово вилучено поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 6821255500:01:015:0005, та на які просить накласти арешт прокурор до даного кримінального провадження.

Прокурор також зазначив, що всі необхідні слідчі дії із тимчасово вилученим комбайном на даний час проведено.

Таким чином, є необґрунтованим питання доцільності накладення арешту на зазначений комбайн, враховуючи, що власник даного транспортного засобу не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Доводи прокурора про можливість причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, необхідності в подальшому конфіскувати комбайн як знаряддя злочину, є непереконливими та на даний час ґрунтуються на припущеннях, враховуючи зміст клопотання та додані до нього докази

За відсутності обґрунтування зазначених обставин та підтвердження їх доказами неможливо встановити чи буде пропорційним співвідношення між вжитими заходами та поставленою метою арешту майна.

У зв`язку із цим клопотання є необґрунтованим.

Окрім цього, прокурор клопоче про накладення арешту на зерно сої в кількості 3,96 тонн, що була зібрана на самовільно захопленій земельній ділянці, а саме землі комунальної власності без кадастрового номера, що розташована в межах населеного пункту селища Сатанів.

Клопотання в цій частині також є необґрунтованим із аналогічних вищезазначених підстав.

А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, приходжу до висновку, що зерно сої та комбайн, на які просить накласти арешт прокурор, не можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України в кримінальному провадженні за №42026242220000027 від 18 серпня 2026 року.

Стороною обвинувачення не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та не доведено підстави та мету накладення арешту на це майно співмірно до вимог п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.

Прокурор не довів необхідність арешту комбайну та зерна сої з забороною ОСОБА_4 та третім особам, на час проведення досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді відчужувати, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Підсумовуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку про не доведення стороною обвинувачення підстав для накладення арешту на майно.

Керуючись ст. 132, 167, 168, 170-173, 175, 237 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно:

- комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

- зерно сої в кількості 3,96 тонн, що була зібрана на самовільно-захопленій земельній ділянці, а саме землі комунальної власності без кадастрового номера, що розташована в межах населеного пункту селища Сатанів Сатанівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області.

Копію ухвали невідкладно надати учасникам та направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_6