Рішення № 140544112, 23.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 Справа №607/8987/26 Провадження №2/607/4781/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.06.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №6807609 про надання споживчого кредиту в розмірі 10000 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

16.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №16.05/25-Ф відповідно до умов якого право вимоги за Договором №6807609 про надання споживчого кредиту від 28.06.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, відповідач має заборгованість в розмірі 15834,21 грн, яка складається з 7452,91 грн. заборгованість за кредитом; 8381,30 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Окрім цього, просить стягнути 2 442, 40 грн. суми сплаченого судового збору та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію, що становить банківську таємницю.

29.05.2026 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 30.04.2026, від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надійшла запитувана інформація стосовно карткового рахунку ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача за наявними в матеріалах справи документами та витребуваними доказами. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 28.06.2023 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про умови надання кредиту у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що стверджується наявністю на значеному документі електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9136.

Того ж дня, 28.06.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою в електронній формі укладено договір № 6807609 про надання споживчого кредиту, на умовах, які повністю ідентичні тим умовам, які надані ОСОБА_1 кредитодавцем для ознайомлення до укладення кредитного договору у паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9136 28.06.2023 о 10:05:04.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн. Тип кредиту - кредит (п. 1.3 кредитного договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 кредитного договору).

Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах. У п. 1.5.1 кредитного договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору сторонами узгоджено, що знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у випадку, якщо Споживач до 13.07.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 57499,79% річних (п. 1.7.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18874,72% річних (п. 1.7.2.).

Згідно з п. 1.8 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 81640,00 грн (п. 1.8.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 78670,00 грн (п. 1.8.2).

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .

В силу п. 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1 договору.

Відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до договору) дата видачі кредиту 28.06.2023 сума кредиту за договором - 10000 грн, кількість платежів 24 кожні 15 календарні дні. Перший платіж 15,00 грн (проценти за користування кредитом), 22 платежі по 2985,00 грн. (проценти за користування кредитом), останній платіж 12985,00 грн., з яких 10000 грн - погашення суми кредиту, 2985,00 грн - проценти за користування кредитом. Графік платежів розрахований з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, та підлягає перерахунку у випадку невиконання споживачем умов договору для отримання зниженої процентної ставки.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за вих. №7/11007 від 20.05.2025, відповідно до договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», а саме 28.06.2023 було здійснено переказ коштів в сумі 10000 гривень на картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається із довідки №20.1.0.0.0/7-260511/94504-БТ від 18.05.2026 наданої АТ КБ «Приват Банк» на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також направлено виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 08.06.2023 по 03.07.2023. Як вбачається із вказаної виписки по рахунку, 28.06.2023 року на картку № НОМЕР_2 було зараховано 10000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №6807609 від 28.06.2023 про надання споживчого кредиту станом на 17.09.2024 заборгованість становить 15834,21 грн, яка складається з: 7452,91 грн заборгованість за кредитом, 8381,30 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Із змісту указаного розрахунку видно, що відповідачка у строк визначений п. 1.5.2 кредитного договору та графіком платежів, виконала умови договору для отримання зниженої процентної ставки та сплатила суму процентів, передбачених графіком платежів у розмірі 15 грн.

Також, із наявної у розрахунку заборгованості інформації видно, що позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками у розмірі 61141,65 грн. та заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2547,09 грн.

За наявними у розрахунку даними, починаючи з 14.07.2023 і до 17.09.2024 включно, нарахування відсотків здійснювалося кредитодавцем, починаючи з нульової відмітки, за стандартною процентною ставкою 1,99 % в день. Тобто, фактично, заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом виникла в період з 14.07.2023 і до 17.09.2024.

Відповідно до Договору факторингу №16.05/25-Ф від 16.05.2025 укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16.05/25-Ф від 16.05.2025, за боржником ОСОБА_1 зазначена заборгованість за кредитним договором в сумі 15834,21 грн., яка складається з наступного: 7452,30 грн. заборгованість за кредитом; 8381,30 грн. заборгованість за процентами.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між Первісними кредиторами та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, Суд не погоджується із наданим стороною позивача розрахунком заборгованості, зокрема, щодо нарахування відсотків за користування кредитом, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.4 Договору, сторони погодили, що кредит надається строком на 360 днів.

Отже, за таких умов Договору, які були погоджені сторонами, кредитодавець має право нараховувати відсотки за договором лише 360 днів - до 22.06.2024. Відомості щодо пролонгації кредиту у матеріалах справи відсутні. Окрім того, і сам представник позивача у позові зазначає, що додаткові договори, щодо продовження строку дії договору не укладалися.

За таких умов Договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 360 днів, починаючи з дня укладення договору. Договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну його дії, який складає 360 днів до 22 червня 2024 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин суд зауважує на необхідності застосування положення contra proferentem (з лат. - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem" (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто, «contra proferentem» має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: «contra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; «contra proferentem» спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); «contra proferentem» застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме у 10 000,00 грн тіло кредиту, 360 днів строк Договору, 0,01% - знижена процентна ставки, 1,99 % - стандартна процентна ставка, а не завуальованими, неясними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Окрім того, щодо розміру нарахування відсотків, Суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Статтею 1 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Водночас, первісний кредитор незважаючи на те, що кредитний договір № 6807609 украдений 28.06.2023, у відповідності до вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладених ним договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки, і нараховував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1,99 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.

З огляду на вказане, вказані вище дії первісного кредитора безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки у розмірі 1,99 % на день значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягатимуть зміні з врахуванням положень законодавства.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами повинні нараховуватися наступним чином:

- за період з 28.06.2023 по 13.07.2023 за ставкою 0,01 % (відсоткова ставка згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем) становить 15 грн, відповідно до розрахунку (10000/100х0,01%х15 днів);

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 26.06.2023 та 07.07.2023, тіло кредиту становить 9700, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 14.07.2023 за стандартною процентною ставкою 1,99% становить 193,03 грн, відповідно до розрахунку (9700/100х1,99%х1 день).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 14.07.2023, тіло кредиту становить 9697,88 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 15.07.2023 по 25.08.2023 за стандартною процентною ставкою 1,99% становить 8105,48 грн, відповідно до розрахунку (9697,88/100х1,99%х42 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 25.08.2023, тіло кредиту становить 9118,91 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 26.08.2023 по 23.10.2023 за стандартною процентною ставкою 1,99% становить 10706,51 грн, відповідно до розрахунку (9118,91/100х1,99%х59 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 23.10.2023, тіло кредиту становить 8937,45 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 24.10.2023 по 24.12.2023 за стандартною процентною ставкою 1,99% становить 11027,02 грн, відповідно до розрахунку (8937,45/100х1,99%х62 дні).

В подальшому нарахування відсотків повинно було здійснюватися відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», а саме наступним чином:

Протягом перших 120 днів:

- за період з 25.12.2023 по 05.01.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 2134,26 грн, відповідно до розрахунку (8937,45/100х1,99%х12 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 06.01.2024, тіло кредиту становить 8759,59 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 06.01.2024 по 03.02.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 5055,15 грн, відповідно до розрахунку (8759,59/100х1,99%х29 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 04.02.2024, тіло кредиту становить 8585,27 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 04.02.2024 по 18.03.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 7517,26 грн, відповідно до розрахунку (8585,27/100х1,99%х44 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 19.03.2024, тіло кредиту становить 8414,43 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 19.03.2024 по 01.04.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 2344,26 грн, відповідно до розрахунку (8414,43/100х1,99%х14 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 02.04.2024, тіло кредиту становить 8246,98 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 02.04.2024 по 15.04.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 2297,60 грн, відповідно до розрахунку (8246,98/100х1,99%х14 дні).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 16.04.2024, тіло кредиту становить 8082,87 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 16.04.2024 по 22.04.2024 за процентною ставкою 1,99%, що становить 1125,94 грн, відповідно до розрахунку (8082,87/100х1,99%х7 днів).

Протягом наступних 120 днів:

- за період з 23.04.2024 по 29.04.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 1125,94 грн, відповідно до розрахунку (8082,87/100х1,99%х7 днів).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 30.04.2024, тіло кредиту становить 7922,02 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 30.04.2024 по 20.05.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 2495,43 грн, відповідно до розрахунку (7922,02/100х1,5%х21 днів).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 21.05.2024, тіло кредиту становить 7758,63 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 21.05.2024 по 03.06.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 1629,31 грн, відповідно до розрахунку (7758,63/100х1,5%х14 днів).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 04.06.2024, тіло кредиту становить 7604,23 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 04.06.2024 по 17.06.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 1596,88 грн, відповідно до розрахунку (7604,23/100х1,5%х14 днів).

У зв`язку частковою оплатою заборгованості по кредиту 18.06.2024, тіло кредиту становить 7452,91 грн, а тому відсотки слід розраховувати наступним чином:

- за період з 18.06.2024 по 21.06.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 447,17 грн, відповідно до розрахунку (7452,91/100х1,5%х4 днів).

Тож, Судом було здійснено власний перерахунок за відсотками та встановлено, що за період з 28.06.2023 по 21.06.2024 (включно) розмір відсотків за користування кредитом становить 57816,24 грн.

Беручи до уваги, відповідачем були внесені кошти на погашення кредиту, з яких кредитором 61141,65 грн зараховано на погашення відсотків та 2547,09 грн. на оплату основного боргу, тому відповідно до здійсненого судом розрахунку за відсотками, у відповідача наявна переплата по відсотках в розмірі 3325,41 грн. (61141,65 грн. 57816,24 грн). Також, грошові кошти в розмірі 3325,41 грн, які були зараховані банком на оплату відсотків, суд вважає за необхідне зарахувати на оплату тіла кредиту (основного боргу).

Враховуючи викладене вище, правильна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №6807609 про надання споживчого кредиту від 28.06.2023 становитиме 4127,50 грн (7452,91 грн (тіло кредиту) 3325,41 грн (розмір відсотків переплачених відповідачем)).

Суд звертає увагу на те, що отримання позивачем права вимоги у розмірі 15834,21 грн не свідчить про обґрунтованість цієї суми, її беззаперечність і сталість, адже ця сума розраховується виходячи з погоджених сторонами Договору умов, яким суд надав оцінку вище.

Відповідач ОСОБА_1 не спростувала належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факту виконання зобов`язань за кредитним договором.

Тож, оскільки судом був підтверджений факт отримання відповідачем від позивача позики та порушення зобов`язання з її повернення, позовні вимоги слід задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 4127,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Отож, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, а саме на 26,06%, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 693,82 грн. (2662,40/100%х26,06%) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2606 грн (10000/100%х26,06%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 265, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором №6807609 про надання споживчого кредиту від 28.06.2023 в розмірі 4127 (Чотири тисячі сто двадцять сім) гривень 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 693,82 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» 2606 гривень витрат на правничу допомогу.

Копію рішення суду направити сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», адреса місця знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м.Київ, код ЄДРПОУ 41915308.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич