Ухвала суду № 140544109, 05.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 Справа №607/21527/26 Провадження №1-кс/607/6894/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026210000000038 від 12.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2026 року начальник відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026210000000038 від 12.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України, про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Подане клопотання мотивоване тим, що група осіб здійснюють підприємницьку діяльність з продажу автомобілів, під час якої складають та видають завідомо підроблені офіційні документи, а саме: договори купівлі-продажу транспортних засобів та акти огляду реалізованих транспортних засобів. Зокрема особи здійснюють несанкціонований вхід в інформаційну (автоматизовану) систему МВС України за допомогою електронних цифрових підписів інших юридичних осіб, а саме: ТОВ «ТЕРН ЗАХІД» ЄДРПОУ 45853984, ТОВ «Централ ТРЕЙДІНГ ГРУП» ЄДРПОУ 4545034, ТОВ «АВТОКО ГРУП» ЄДРПОУ 46067464, ТОВ «ВІП ІНВЕСТ АВТО» ЄДРПОУ 45829066, ТОВ «АВТОЕКСПЕРТ 2000» ТОВ 45656845, ТОВ «АВТО-ДВИЖ» ЄДРПОУ 45012440, ФОП ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_3 , ТОВ «КРАКЕН 101» ЄДРПОУ 46044117. Надалі вони формують електронні документи, де зазначають недостовірну інформацію щодо огляду та вартості ТЗ, вносять їх до інформаційної (автоматизованої) системи МВС України за допомогою електронних цифрових підписів інших вищезазначених юридичних осіб, де в подальшому підписують їх з накладенням цифрових підписів цих підприємств.

Після отримання підроблених документів у електронному вигляді, особи роздруковують їх та вносять до них підроблені підписи учасників огляду та засвідчують печаткою підприємства, і надалі видають ці документи «клієнтам» за що отримують від них грошові кошти. З отриманими документами клієнти звертаються в сервісні центри МВС України та здійснюють перереєстрацію транспортних засобів.

Внаслідок таких дій особи вчиняють несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи - Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що призвело до підробки інформації, а саме формування та підписання інформаційних карток та Актів технічного стану засобів не уповноваженою особою кваліфікованим електронним підписом.

01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Вказане майно 01.10.2026 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги, що в ході проведення обшуків вилучено вищевказане майно, яке було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, по них необхідно провести ряд слідчих дій та судових експертиз, та з врахуванням того, що санкція статті передбачає конфіскацію майна у особи, яку визнають винною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів та вжитті заходів для забезпечення конфіскації майна просить задовольнити клопотання про арешт.

У судове засідання не з`явився прокурор, однак на адресу суду надійшла заява від прокурора ОСОБА_6 про розгляд клопотання у його відсутності, в якій також просить задовольнити подане клопотання про накладення арешту.

Власник вилученого під час обшуку майна ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про день та час розгляду клопотання, заяв та клопотань від останнього не надходило.

У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання здійснювати без участі осіб, які не з`явилися.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Також у відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Так згідно вимог ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних прийшов до висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування у даному кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області, за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026210000000038 від 12.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361, ч.3 ст.358 КК України.

У клопотанні прокурора наведено відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, про вчинення вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами

Як вбачається із клопотання, прокурор просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів та вжитті заходів для забезпечення конфіскації.

Так, 01.10.2026 постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що був вилучений в ході проведення санкціонованого обшуку, визнано речовим доказом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Правилами ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони місять ознаки, зазначені у частині першій цієї статті.

Так, у клопотанні наведені відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказані кримінальні правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.

Крім того, сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом. Воно могло зберегти на собі сліди або бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також може містити інші відомості, які мають значення для встановлення обставин у справі.

Враховуючи, що вилучене під час обшуку майно, належать до категорії майна, що має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям зазначеним у ч.1 ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, а тому є необхідність у накладені арешту на таке з метою збереження речових доказів до з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, чим серед іншого мотивує своє клопотання прокурор, є правово необґрунтованим, оскільки на момент розгляду клопотання особі, у якої було вилучено майно під час обшуку, не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено таке покарання. Зазначене суперечить вимогам частини 5 статті 170 КПК України, згідно з якою арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути накладений лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п.67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п.44 справи «Камензинд проти Швейцарії»).

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна слідчим суддею не встановлено. Отже, накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, що належать гр. ОСОБА_4 , відповідає співвідношенню критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності та завдань кримінального провадження, з огляду на те, що вказане майно може бути використане, як доказ для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026210000000038 від 12.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження, на майно вилучене 01.10.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що належить останньому.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали надіслати власнику майна.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1