Ухвала суду № 140542783, 12.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8201/24 1-кп/335/269/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження № 42016080000000318 від 19.09.2016 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 42016080000000318 від 19.09.2016 року, відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявлені клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з моменту вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень закінчилися строки, визначені ст. 49 КК України для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотань обвинувачених та закриття кримінального провадження. Вважала за доцільне повернути майно, яке було вилучено у обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , разом з тим, просила не вирішувати долю речових доказів, що є доказами сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, яке виділене в окреме провадження відносно Особи 2 і на даний час зупинено.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42016080000000318 від 19.09.2016 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, скоєних за наступних обставин.

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 155 о/с «По особовому складу» від 22.04.2016 ОСОБА_5 призначена на посаду слідчого Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - Дніпровський ВП ГУНП в Запорізькій області).

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 177 о/с «По особовому складу» від 12.05.2016 ОСОБА_8 призначена на посаду старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Згідно із вимогами п. 1 примітки ст. 364 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є службовими особами. Відповідно до примітки ст. 368 КК України слідчі є службовими особами, які займають відповідальне становище.

Згідно із п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Приблизно о 05 годині 03.09.2016, Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, перебуваючи біля будинку у № 27 по вулиці Череповецькій в Дніпровському районі міста Запоріжжя, незаконно заволоділа автомобілем «Opel Corsa» жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_10 , а також свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу. Для забезпечення схоронності викрадений автомобіль Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, залишила у гаражі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня, 03.09.2016 за заявою ОСОБА_10 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12016080050005455 від 03.09.2016 за ч. 3 ст. 289 КК України, щодо викрадення її автомобіля «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 .

Розслідування вказаного кримінального провадження 05.09.2016 заступником начальника СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 доручено слідчому Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 .

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на незаконне збагачення, Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, звернулася до свого знайомого ОСОБА_6 , який керує роботою станції технічного обслуговування з проханням розібрати автомобіль «Opel Corsa» та продати його запасні частини. При цьому, Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, передала ОСОБА_6 раніше привласнене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 на ОСОБА_10 та розповіла про обставини викрадення автомобілю.

Дізнавшись від Особи 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, про обставини викрадення автомобілю, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на організацію отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за повернення їй автомобіля. Для організації цього злочину він вирішив звернутись за допомогою до своєї знайомої ОСОБА_8 , яка працювала старшим слідчим Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

У вересні 2016 року, більш точна дата досудовим розслідування не встановлена, під час розмови ОСОБА_8 із ОСОБА_6 останній повідомив ОСОБА_8 про те, що його знайомий - Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, здійснив викрадення автомобілю «Opel Corsa» жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8 організувати за його допомогою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 для себе та інших осіб, в тому числі слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за вказаним фактом, за повернення автомобіля, на що ОСОБА_8 погодилася.

Досягнувши згоди щодо спільного вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , розподілили ролі та обов`язки у вчиненні злочину. Для реалізації спільного з ОСОБА_8 умислу ОСОБА_6 залучив інших осіб Особу 1 та Особу 2, відносно яких виділені матеріали кримінального провадження, розподіливши ролі між ними. При цьому, ОСОБА_6 за характером своїх особистих стосунків із Особою 2 та Особою 1, відносно яких виділені матеріали кримінального провадження, користуючись авторитетом перед ними, міг впливати на останніх та здійснювати керівництво їх діями. Так, ОСОБА_6 мав із залученням інших осіб Особи 2 та Особи 1, відносно яких виділені матеріали кримінального провадження, забезпечити схоронність викраденого автомобіля, проведення перемовин із ОСОБА_10 щодо способу, умов та деталей повернення їй автомобілю, отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди та передачі останній автомобіля та документів до нього.

У свою чергу, ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище, мала в першу чергу встановити, яким слідчим здійснюється розслідування кримінального провадження за фактом угону автомобіля «Opel Corsa» жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 та з`ясувати контактні дані власника викраденого автомобіля ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_8 мала, використовуючи своє службове становище та службові зв`язки в СВ Дніпровського ВП, вмовити слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за фактом угону автомобіля ОСОБА_10 , висунути протиправну вимогу останній щодо передачі неправомірної вигоди за повернення їй автомобіля.

Для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище встановила, що за заявою ОСОБА_10 слідчим відділом Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється розслідування кримінального провадження № 12016080050005455 за ч. 3 ст. 289 КК України, а розслідування вказаного кримінального провадження було доручено слідчому СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 .

Реалізуючи спільний злочинний план, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, ОСОБА_8 , використовуючи свої службові зв`язки та особисте знайомство зі слідчою ОСОБА_5 , повідомила останній, що викрадений автомобіль «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 знайдений, та запропонувала їй отримати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду за повернення автомобілю. На цю пропозицію ОСОБА_5 погодилась. За спільною домовленістю між ними ОСОБА_5 повинна була повідомити ОСОБА_10 про можливість знайдення викраденого автомобіля та висунути вимогу щодо передачі неправомірної вигоди третім особам у сумі 2500 доларів США за повернення автомобіля, надавши останній номер мобільного телефону ОСОБА_6 для обговорення деталей, умов та обставин майбутньої передачі грошових коштів та повернення автомобіля.

У свою чергу, ОСОБА_8 з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , 16.09.2016 повідомила за телефоном останню про необхідність з`явитись до слідчого СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_5 для проведення слідчих дій. Під час розмови із ОСОБА_10 вони домовились, що остання прийде до слідчої ОСОБА_5 19.09.2016 о 10 годині.

19.09.2016, приблизно о 10 годині ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізовуючи спільний із ОСОБА_8 злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, розташованому за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Сергія Синенка, 12 а, у ході зустрічі із ОСОБА_10 , запевнила останню, що викрадений у неї автомобіль «Opel Corsa» знайдено та у разі передачі неправомірної вигоди їй та третім особам у розмірі 2500 доларів США він буде повернутий, а в іншому випадку автомобіль може бути розібраний, що таким чином позбавить її можливості повернути та використовувати своє майно. При цьому, ОСОБА_5 надала ОСОБА_10 номер мобільного телефону ОСОБА_6 для обговорення деталей, умов та обставин майбутньої передачі грошових коштів та повернення автомобіля.

ОСОБА_10 , перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_5 , зателефонувала ОСОБА_6 , в ході розмови з яким, вона домовилась зустрітися приблизно о 10 годині 30 хвилин того ж дня поблизу автозаправної станції в районі перехрестя вулиць Гребельної та Каховської у місті Запоріжжя для обговорення деталей, умов та обставин майбутньої передачі грошових коштів та повернення автомобіля.

ОСОБА_6 , реалізовуючи свій спільний із ОСОБА_8 злочинний умисел, доручив Особі 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, зустрітися від його імені із ОСОБА_10 о 10 годині 30 хвилин 19.09.2016 поблизу автозаправної станції в районі перехрестя вулиць Гребельної та Каховської у місті Запоріжжя. Крім того, ОСОБА_6 надав вказівку Особі 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, висунути ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США для повернення їй викраденого у неї автомобілю. При цьому, Особі 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, було достовірно відомо, про те, що викрадений у ОСОБА_10 автомобіль знаходиться у Особи 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження.

19.09.2016 приблизно о 10 годині 30 хвилин, Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи поблизу автозаправної станції в районі перехрестя вулиць Гребельної та Каховської у місті Запоріжжя, видаючи себе за ОСОБА_6 , висунув ОСОБА_10 протиправну вимогу передати неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за повернення раніше викраденого у неї автомобіля. Для створення видимості законності своїх дій Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, повідомила, що викрадений автомобіль до теперішнього часу ними не знайдений, вони можуть вжити заходи щодо його повернення. Для того, щоб схилити ОСОБА_10 до передачі неправомірної вигоди, він пояснив, що, якщо вони найближчим часом не займуться пошуком її автомобілю, то повернути його у робочому стані буде неможливо. ОСОБА_10 погодилася на пропозицію Особи 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, яку вона сприймала як ОСОБА_6 . При цьому, Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, повідомила ОСОБА_10 про необхідність передачі першої частини грошей у розмірі 200 доларів США, зазначивши, що дату та час передачі коштів він повідомить їй додатково.

Про обставини вказаної розмови із Особою 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, яку вона сприймала як ОСОБА_6 , ОСОБА_10 повідомила слідчому ОСОБА_5 , а також запевнила останню про свою згоду на висунуту вимогу про передачу грошових коштів.

Про надану ОСОБА_10 згоду на передачу грошових коштів за повернення автомобіля ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 , зазначивши, що ОСОБА_10 під час зустрічі із Особою 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, погодилась передати 3000 доларів США за повернення викраденого автомобіля.

Приблизно о 13 годині 20 хвилин 21.09.2016 Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, продовжуючи виконувати свою роль у запланованому злочині, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи поблизу автозаправної станції в районі перехрестя вулиць Гребельної та Каховської у місті Запоріжжя, видаючи себе за ОСОБА_6 , отримав від ОСОБА_10 частину раніше обмовленої неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень, замість раніше обумовлених 200 доларів США, за повернення викраденого автомобіля «Opel Corsa», державний номер НОМЕР_1 .

Близько 13 години 10 хвилин 23.09.2016 Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, перебуваючи разом із ОСОБА_10 поблизу автозаправної станції в районі перехрестя вулиць Гребельної та Каховської у місті Запоріжжя, видаючи себе за ОСОБА_6 , для підтвердження, що викрадений автомобіль знаходиться в нього, передав останній свідоцтво про технічну реєстрацію транспортного засобу «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 у період часу із 13 години 40 хвилин по 14 годину 20 хвилин 23.09.2016, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 дав вказівку Особі 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, перемістити раніше викрадений ним автомобіль ОСОБА_10 зі сховища до місця передачі, куди прибудуть Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, разом зі ОСОБА_10 . При цьому, Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, за вказівкою ОСОБА_6 повинен був отримати від ОСОБА_10 частину раніше обмовленої суми грошових коштів у розмірі 2800 доларів США та повернути ОСОБА_10 викрадений в неї автомобіль.

Приблизно о 14 годині 30 хвилин 23.09.2016 Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, продовжуючи виконувати свою роль у запланованому злочині, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи по вулиці Весняній в місті Запоріжжя, куди завчасно Особа 2, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, перемістила викрадений автомобіль ОСОБА_10 , отримав від останньої обумовлену раніше суму грошових коштів в розмірі 2800 доларів США та передав належний їй автомобіль «Opel Corsa», державний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_10 передала неправомірну вигоду Особі 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, який діяв за вказівкою ОСОБА_6 , за повернення викраденого в неї автомобілю «Opel Corsa» жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 , 5000 гривень та 2800 доларів США (що становило 73080 гривень). Загальний розмір неправомірної вигоди становить 78080 гривень, що більше ніж у 100 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян та становить значний розмір.

Приблизно о 15 годині 23.09.2016 ОСОБА_5 , з метою приховування факту повернення ОСОБА_10 автомобілю за неправомірну вигоду, а також з метою сприяння ухиленню від кримінальної відповідальності осіб, які незаконно заволоділи транспортним засобом, в телефонній розмові із ОСОБА_10 вмовила останню зателефонувати в поліцію за номером «102» та повідомити про те, що остання нібито випадково знайшла свій автомобіль на вказаному місці.

З метою укриття слідів злочину, можливості виявлення їх незаконної діяльності та уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 попросив ОСОБА_8 вжити заходів, щоб після повернення ОСОБА_10 викраденого автомобіля відбитки папілярних узорів пальців рук не могли бути ідентифіковані працівникам поліції. ОСОБА_8 , як працівник правоохоронного органу, пообіцяла вжити відповідних заходів.

Приблизно о 15 годині 30 хвилин 23.09.2016 ОСОБА_8 , будучи обізнаною про факт передачі грошових коштів ОСОБА_10 та про повернення останній її автомобілю, продовжуючи виконувати свою роль організатора злочину та домовленість з ОСОБА_6 , з метою приховати сліди вчинених злочинів, а саме угону автомобіль «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , а також осіб, які їх вчинили, в телефонній розмові із ОСОБА_12 надала останній вказівку знищити сліди папілярних узорів, які могли залишитися в салоні автомобіля «Opel Corsa».

Приблизно о 15 годині 30 хвилин 23.09.2016 ОСОБА_5 , виконуючи вказівку ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з метою приховати сліди вчинених злочинів, зателефонувала інспектору-криміналісту Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 , який у той день перебував на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи Дніпровського ВП та відповідно до свої посадових обов`язків повинен був здійснювати фіксацію огляду місця події, вилучення речових доказів. В ході розмови ОСОБА_5 висловила ОСОБА_13 , який не був обізнаний про її злочинний умисел, прохання здійснити відбір зразків слідів папілярних узорів з автомобіля «Opel Corsa», які заздалегідь не будуть придатними для ідентифікації осіб, які їх залишили.

Після отримання Особою 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, від ОСОБА_10 неправомірної вигоди за повернення автомобіля «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 , Особа 1, відносно якої виділені матеріали кримінального провадження, передала вказані кошти ОСОБА_6 , який повинен був розподілити їх між співучасниками злочину.

Близько 09 години 30 хвилин 24.09.2016 ОСОБА_5 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Сергія Синенка, 12А, під розписку передала на відповідальне зберігання ОСОБА_10 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та її автомобіль «Opel Corsa» державний номер НОМЕР_1 , який на той час знаходився біля приміщення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за вказаною адресою.

Крім того, 25.07.2016 під час проведення огляду місця події за фактом самогубства ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 було вилучено пістолет «EKOL Spesial 99», № НОМЕР_2 калібру 7,5 мм та 2 патронів 9

ОСОБА_16 , будучи старшим слідчим Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, користуючись своїм службовим становищем, маючи доступ до приміщення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, б. 191, де зберігався пістолет «EKOL Spesial 99», № НОМЕР_2 калібру 7,5 мм та 2 патронів 9 ОСОБА_17 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах заволоділа вказаним пістолетом та патронами. Згідно висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 636-З від 06.01.2017 пістолет «EKOL Spesial 99», № НОМЕР_2 калібру 7,5 мм є переробленою гладкоствольною вогнепальною зброєю та придатний до здійснення пострілів, травматичними патронами калібру ОСОБА_18 , а також можливо виконувати постріли твердими моноснарядами діаметром до 7,5 мм. методом роздільного спорядження: в патронник поміщається холостий патрон калібру 9 мм. Р.А., картеч досилається шомполом з боку дульного зрізу (можливе використання доопрацьованих холостих патронів калібру 9мм. Р.А. саморобним способом), 2 патрони є боєприпасами, а саме саморобними патронами калібру 9mm Р.А., які складаються з саморобних капсульованих гільз, заряду бездимного мисливського пороху та металевих снарядів, та придатні для здійснення пострілу.

Продовжуючи протиправні дії, ОСОБА_8 , заволодівши шляхом зловживання своїм службовим становищем при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах пістолетом «EKOL Spesial 99», № НОМЕР_2 калібру 7,5 мм та ОСОБА_19 , зберігала вказані предмети без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Вказаний пістолет та 2 патрони було вилучено 26.09.2016 під час проведення обшуку за місцем проживанням ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 636-З від 06.01.2017 пістолет «ЕКОЬ Брезіаі 99», № НОМЕР_3 калібру 7,5 мм є переробленою гладкоствольною вогнепальною зброєю та придатний до здійснення пострілів, травматичними патронами калібру 9шт Р.А., а також можливо виконувати постріли твердими моноснарядами діаметром до 7,5 мм методом роздільного спорядження: в патронник поміщається холостий патрон калібру 9 мм Р.А., картеч досилається шомполом з боку дульного зрізу (можливе використання доопрацьованих холостих патронів калібру 9мм Р.А. саморобним способом), 2 патрони є боєприпасами, а саме саморобними патронами калібру 9шт Р.А., які складаються з саморобних капсульованих гільз, заряду бездимного мисливського пороху та металевих снарядів, та придатні для здійснення пострілу.

Крім того, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та способу придбав 90 бойових патронів калібру 7,62x39мм, які він зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , де їх вилучили під час обшуку.

Згідно висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно- криміналістичного центру Л4ВС України № 502-З від 06.12.2016 вказані 90 патронів є бойовими патронами калібру 7,62x39 мм до нарізної стрілецької зброї.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262 КК України - привласненні вогнепальної зброї та бойових припасів, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем; ч. 1 ст. 263 КК України - зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України - організації одержання неправомірної вигоди у значному розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене групою осіб. Інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України - організації одержання неправомірної вигоди у значному розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене групою осіб, які відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України - одержанні неправомірної вигоди у значному розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене групою осіб, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 286 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом встановлено, що на час розгляду кримінального провадження з моменту вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , а саме: передбаченого ч. 2 ст. 262 КК України, який вчинено у липні 2016 року; ч. 1 ст. 263 КК України, який вчинено у вересні 2016 року; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, який вчинено у вересні 2016 року, минуло десять років, та суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із спливом строків давності.

З часу вчинення інкримінованих згідно обвинувального акту ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, а саме передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який вчинений у липні 2016 року та за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, який мав місце у вересні 2016 року, також минуло десять років, у зв`язку з цим наявні обґрунтовані підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із спливом строків давності.

Інкриміноване згідно обвинувального акту ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, було вчинено у вересні 2016 року, отже, наразі строки давності притягнення її до відповідальності закінчилися, що є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності.

За змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Згідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 02.02.2023 по справі № 735/1121/20, визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження, як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України. (Постанова ВС від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к).

Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47, 48 КК України, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Матеріали кримінального провадження не містять даних, які б свідчили про зупинення, переривання перебігу давності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (Постанова ВСУ від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23).

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23, провадження № 51- 2807 км 24 зазначив про таке. «..У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.».

З огляду на вищенаведене та судову практику із вказаного питання, таке звільнення вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.

Крім того, ВП ВС у постанові від 17.06.2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 цілком розуміють свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 минуло більш ніж десять років (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 приходить до висновку про необхідність звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

При цьому положення ч. 4 ст. 286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

В даному випадку обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 скористалися своїм правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та мають право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченим їх право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

За викладених обставин, з урахуванням позиції прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання обвинувачених ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України, для звільнення обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження № 42016080000000318 від 19.09.2016 року відносно них підлягає закриттю.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 28.09.2016 року відносно підозрюваної ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який під час досудового розслідування був продовжений слідчим суддею строком до 26.02.2017 року, та який судом не продовжувався.

Застосований ухвалою слідчого судді від 28.09.2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який під час досудового розслідування був продовжений слідчим суддею строком до 26.02.2017 року, також судом не продовжувався.

Відносно підозрюваної ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді 28.09.2016 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого слідчим суддею продовжувався до 26.02.2017, який судом не продовжувався.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешти, накладені ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6830/2016) на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , грошові кошти 200 доларів США, 50 Євро, 3 500 гривень; від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6829/2016) на грошові кошти у сумі 200 доларів США та 100 гривень; від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6828/2016) на ноутбук «Леново» G570 Model Name 20079 та грошові кошти у сумі 311 гривень, 5 доларів США, підлягають скасуванню.

Щодо вирішення питання процесуальних витрат за проведення експертиз, слід зазначити наступне.

Об`єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17).

Оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 звільняються від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо них має бути закрито, а ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України витрати на проведення експертиз стягненню з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не підлягають.

Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені.

З урахуванням позиції прокурора, суд не вирішує долю речових доказів у матеріалах кримінального провадження, які виділені в окреме провадження, а саме: грошових коштів: дві купюри номіналом по 500 гривень: ЗЗ8157256 та ЗД9494506, а також дві купюри номіналом по 100 доларів США: НL99071899Е та КВ77002503Н, вилучені з квартири АДРЕСА_5 за місцем мешкання ОСОБА_6 ; одна купюра номіналом 100 доларів США: КН62570439А, добровільно видана в ході допиту в якості свідка ОСОБА_20 ; п`ять купюр номіналом 100 доларів США: CL46625493А, НА33331382А, КD25576054А, КВ59964688F, НВ11347633Q, вилучені з квартири АДРЕСА_6 за місцем мешкання ОСОБА_8 ; три купюри номіналом 100 доларів США: КН23283512, КВ93834520J, КF89130434С, а також одна купюра номіналом 500 гривень: АА163918, вилучені з будинку по АДРЕСА_7 за місцем мешкання ОСОБА_21 ; вісім купюр номіналом 100 доларів США: KK05922796D, КВ13646115К, КЕ39644976В, КВ70565794К, НD533048660А, KB63400662R, КВ54760488В, НС75744036А, добровільно видані в ході допиту в якості свідка ОСОБА_22 , а також блокноту фіолетового кольору з різнокольоровими малюнками з записом «Вызвать терпу по угон (2,5)», вилучений в ході обшуку службового кабінету слідчого ОСОБА_5 .

Питання про долю інших речових доказів у даному кримінальному провадженні судом вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42016080000000318 від 19.09.2016 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Скасувати арешт квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та грошових коштів 200 доларів США, 50 Євро, 3 500 гривень, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6830/2016).

Скасувати арешт грошових коштів у сумі 200 доларів США та 100 гривень, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6829/2016).

Скасувати арешт ноутбуку «Леново» G570 Model Name 20079 та грошових коштів у сумі 311 гривень, 5 доларів США, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2016 року (справа № 335/11557/16-к, 1-кс/335/6828/2016).

Речові докази:

- мобільний телефон «Айфон 5» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 , який знаходиться у пластиковому чохлі зеленого кольору, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Запорізької області повернути власнику ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон «Fly-TS91» ІМЕІ: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 з двома сім-картками «Київстар» та «МТС», картою пам`яті «Мicro SD», який належав ОСОБА_23 , передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Запорізької області повернути власнику;

- мобільний телефон «Lenovo» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_9 та НОМЕР_10 з сім-картами мобільних операторів «Life» з номером НОМЕР_11 та «MTS» з номером НОМЕР_12 ; мобільний телефон «Nokia» помаранчевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_13 та НОМЕР_14 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_15 , а також записник коричневого кольору з написом «УГМК», передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Запорізької області повернути власнику ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон «Lenovo А6000» ІМЕІ: НОМЕР_16 , ІМЕІ: НОМЕР_17 чорного кольору з сім-картою «Київстар» - НОМЕР_18 , та «МТС» - НОМЕР_19 , а також картою пам`яті Мicro SD 32 GB, який належав ОСОБА_6 , передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Запорізької області повернути власнику ОСОБА_6 ;

- пістолет «EKOL Special 99», № НОМЕР_2 калібру 7,5 мм., 2 патрони калібру 9mmP.A., передані на відповідальне зберігання до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області повернути Відділу поліції № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для долучення до матеріалів кримінального провадження;

- сто одинадцять патронів з маркуванням 7,62х39 мм., 8 (вісім) гільз, передані на відповідальне зберігання до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1