Рішення № 14054269, 22.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" лютого 2011 р.

Справа № 6/1662

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Свинарчук А.С. - довіреність №76/10 від 08.06.10р.;

від відповідача Куликівський Р.Л. - доручення від 01.01.11р.

Розглянув справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства 0628 (м. Житомир)

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 (м.Житомир)

про стягнення 111302,53 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.02.11 до 22.02.11 о 10:00.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 111302,53 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору №119 від 02.01.2009р. про надання послуг з вивезення та захоронення твердих та рідких побутових відходів. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив КВЖРЕП №1 (а.с.1-2 т.2). Пояснив, що борг за відповідачем рахується з 01.01.09р. по 30.11.10р. Також надав банківські виписки, згідно яких КВЖРЕП-1 оплачував послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів за спірний період. Додатково надав для огляду в судовому засіданні оригінал договору №84 від 02.01.10р. Також просив долучити до справи копію листа №375 від 21.10.09, копію графіку вивезення відходів, копію договору №159 від 28.12.07р. та акти звірки розрахунків.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві (а.с.105 т.1) та доповненні до відзиву на позовну заяву (а.с.13-14 т.2). Вважає, що розрахунок за виконані роботи повинен здійснюватись по тарифу 5,50грн. за куб.м відходів. Надав свій примірник договору №84 від 02.01.2010р. та меморіальні ордери, в яких у графі "Призначення платежу" зазначено: "за вивіз та захоронення твердих побутових відходів згідно договору 375 від 18.08.2009р.", який між сторонами не укладався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.01.2009 року між Комунальним автотранспортним підприємством 0628 (Позивач) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №1 (Відповідач) було укладено договір №119 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих та рідких побутових відходів (а.с.9-12 т.1), за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих та рідких побутових відходів (ТПВ, РВ), а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленим тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги).

Договір діє з 02.01.2009р. до 31.12.2009р. (п.30 договору).

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п.32 договору №119).

02.01.2010р. між тими ж сторонами підписано договір №84 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих та рідких побутових відходів (а.с.120-123 т.1), за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих та рідких побутових відходів (ТПВ, РВ), а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленим тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги).

На виконання умов вищезазначених договорів позивач за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на суму 108547,83грн., послуг по вивезенню твердих побутових відходів - на суму 21492,17грн., реалізації талонів - 55313,50грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печаткою (а.с.43-82 т.1), видатковими накладними (а.с.16-42 т.1). Всього позивач надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на загальну суму 185353,50 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг на виконання вищезазначеного договору виконав частково у розмірі 131304,74грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за вказаний період складає 54048,76грн.

Крім того, як зазначив позивач, згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2010р. заборгованість КВЖРЕП №1 за надані послуги та реалізовані талони за попередні роки становила 57253,77грн.

09.09.2010р. позивач направив відповідачу претензію №36 (а.с.8) з вимогою провести розрахунки за надані послуги.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в загальній сумі 111302,53грн. (з врахуванням заборгованості за надані послуги за 2009 рік у розмірі 57253,77грн.).

У пункті 11 договору №119 від 02.01.2009р. сторони погодили, що вартість виконаних робіт визначається виконавцем згідно встановлених тарифів і становить 5,50 грн. за куб.м в т.ч. ПДВ на момент підписання договору та може змінюватись протягом строку дії договору виходячи з фактичних витрат позивача.

Вартість виконаних робіт в договорі №84 від 02.01.2010р. зазначена наступним чином: в примірнику, наданому позивачем, п.11 договору викладений в редакції: "Вартість виконаних робіт визначається виконавцем, згідно встановлених тарифів і становить 5,50; 26,12 грн. за куб.м в т.ч. ПДВ на момент підписання договору та може змінюватись протягом строку дії договору виходячи з фактичних витрат позивача". В примірнику, наданому відповідачем, п. 11 договору викладений в редакції: "Вартість виконаних робіт визначається виконавцем, згідно встановлених тарифів і становить 5,50грн. за куб.м в т.ч. ПДВ на момент підписання договору та може змінюватись протягом строку дії договору виходячи з фактичних витрат позивача".

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що згідно вказаного договору позивачем надавались послуги із захоронення твердих побутових відходів за тарифом 5,50грн. за 1 куб.м. Тариф за вивіз твердих побутових відходів договором не визначений. Тому, на думку відповідача, безпідставним є пред'явлення позивачем заборгованості за вивезення ТПВ.

Така позиція відповідача суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні посуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно підпункту 2 пункту а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 29.08.2008р. №604 з 01.09.2008р. встановлено тарифи на окремі послуги по санітарній очистці (з урахуванням ПДВ) в таких розмірах:

- вивіз твердих побутових відходів - 20,62 грн. за 1 куб.м;

- захоронення твердих побутових відходів - 5,50 грн. за 1 куб.м.

Отже, тарифи на вивіз та захоронення твердих побутових відходів (ТВП) не є договірними, а встановлюються органами місцевого самоврядування.

Представником відповідача не заперечувалось фактичне надання позивачем послуг з вивезення ТПВ.

Надання таких послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема товаро-транспортними накладними на вивезення твердих побутових відходів, видатковими накладними на захоронення ТВП та банківськими виписками, з яких вбачається, що відповідачем здійснювалась часткова оплата за вивіз та захоронення твердих побутових відходів.

Посилання в окремих платіжних документах в графі "Призначення платежу" на договір №375 від 18.08.2009р., який між сторонами не укладався, не змінює правової природи сплачених відповідачем коштів за вивіз та захоронення ТПВ.

Як зазначалось вище, в договорі №119 від 02.01.2009р. та договорі №84 від 02.01.2010р. (примірник відповідача) зазначено тільки тариф 5,50 грн. за 1 куб.м. за захоронення ТВП. Тариф за вивіз ТПВ не вказано.

Разом з тим, послуги з вивезення позивачем надавались, що підтверджується вказаними вище матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору бо актів цивільного законодавства.

Як вказувалось судом, претензія позивача №36 від 09.09.2010р. про сплату боргу за надані послуги з вивезення та захоронення ТВП залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які наявні в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 111302,53 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 (10005, м.Житомир, вул.Старо-Чуднівська, 12/77, код 13567369)

- на користь Комунального автотранспортного підприємства 0628 (10007, м.Житомир, провулок 3-й Транзитний, 65, код 03328327) - 111302,53 грн. боргу, а також 1113,03 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 25 лютого 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам