Рішення № 14054260, 21.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" лютого 2011 р.Справа № 16/5007/11/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2:Вигівський О.В. - дов. № 11-5276/11/01 від 12.10.10р.

від відповідача 1: Онопова О.О., дов. № 02-10/860 від 11.02.11р.

2) не з'явився

прокурор: Алексеєв С.М. - посв. № 99.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом прокурора Бердичівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир), Головного управління держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

до 1) Бердичівської районної державної адміністрації (м.Бердичів)

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Бердичів)

про визнання незаконним розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації № 154 від 12.03.07р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 515 від 13.03.07р.

Прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації № 154 від 12.03.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою та передачу земельної ділянки на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_3" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 515 від 13.03.07р., укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3

Представник другого позивача та прокурор в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Крім іншого зазначили, що оспорюване розпорядження прийнято з порушенням чинного законодавства, зокрема, що відповідачем - Бердичівською районною державною адміністрацією неправомірно передано підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку без обов'язкового розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тільки на підставі технічної документації із землеустрою. У зв'язку з цим вважають, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки № 515 від 13.03.07р., укладений між відповідачами, є недійсним, оскільки оспорюване розпорядження № 154 від 12.03.07р., на підставі якого укладено вказаний договір, прийнято з порушенням чинного законодавства.

Представник позивача - Житомирської обласної державної адміністрації в судовому засіданні 03.02.11р. позов підтримав в повному обсязі. На судове засідання 21.02.11р. надіслав по факсу клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Господарський суд вважає, що зазначене клопотання не може бути задоволене, оскільки відсутність вказаного представника позивача не перешкоджає прийняттю рішення у справі.

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у відзиві від 03.02.11р. та в судовому засіданні від 03.02.11р. зазначив, що він не винен в тому, що Бердичівська районна державна адміністрація прийняла оспорюване розпорядження без проекту відведення земельної ділянки. Просив не визнавати оспорюваний договір оренди недійсним, оскільки на орендованій земельній ділянці ним посаджені озимі культури.

На судове засідання 21.02.11р. відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач - Бердичівська районна державна адміністрація відзиву на позов не подала, її представник в судовому засіданні зазначила, що у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2007р. головою Бердичівської районної державної адміністрації видано розпорядження № 154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою та передачу земельної ділянки на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_3" (а.с.9).

Пунктом 2 цього розпорядження визначено передати підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) Радянської сільської ради площею 34,2928 га на умовах оренди терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із встановленням орендної плати в сумі 1,5% від грошової оцінки ріллі по Радянській сільській раді, що становить 131,17 грн. за 1 га ріллі в рік.

Цим же розпорядженням зобов'язано юридичний сектор райдержадміністрації підготувати проект договору оренди землі.

Прокурор та позивачі просили визнати незаконним зазначене розпорядження мотивуючи тим, що Бердичівська районна державна адміністрація передала земельну ділянку ОСОБА_3 в оренду без проекту із землеустрою щодо відведення ділянки землі.

Також просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.07р., укладений між відповідачами.

На виконання вищезазначеного розпорядження від 12.03.07р. № 154 між Бердичівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) 13.03.07р. укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Радянської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а.с.10,11).

Господарський суд вважає, що вищезазначене розпорядження та договір оренди підлягають визнанню, відповідно, незаконним та недійсним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. № 586-ХІV, місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч.2 ст.151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.ст.118 та 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), необхідною умовою отримання земельної ділянки в користування є проект відведення цієї ділянки.

Відповідно до пп."в" ч.1 ст.20 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.03р. №858-IV, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. № 677 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки).

Відповідно до п.2 Порядку, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.9 Порядку, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Відповідно до п.10 Порядку, погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Відповідно до п.11 Порядку, після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-XIV, невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до абз.6 ч.1 ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.04р. № 1808-IV (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Отже, передача в оренду земельної ділянки відбулась без висновку державної експертизи землевпорядної документації, оскільки відсутній позитивний висновок експертизи, який є підставою для прийняття рішення уповноваженим органом.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. № 586-XIV, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оспорюване розпорядження вимогам Конституції України та зазначеним нормативним актам не відповідає, а тому є незаконним.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки в оренду з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.

Відповідно до ч.1 ст.21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, порушенням законодавства є, зокрема, укладення угод з порушенням земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Прийняте головою Бердичівської районної державної адміністрації незаконне розпорядження від 12.03.07р. № 154 стало підставою для укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 13.03.2007р.

На цій підставі, зазначений договір оренди, укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 визнається судом недійсним.

Враховуючи, що оспорюване розпорядження стало підставою для подання прокурором цього позову, господарський суд покладає судові витрати на Бердичівську районну державну адміністрацію.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позову задовольнити.

2. Визнати незаконним розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації № 154 від 12.03.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою та передачу земельної ділянки на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_3".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 515 від 13.03.07р., укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

4. Стягнути з Бердичівської районної державної адміністрації, 13300, м.Бердичів, площа Соборна 23, ідентифікаційний код 04053619:

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 85,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк: 7 прим.

1 - у справу,

2-5 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.),

6,7 - прокурору.