Рішення № 14054230, 15.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" лютого 2011 р.Справа № 20/1643

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 - довіреність № 576840 від 10.01.2011р.

від відповідача не з'явився

від третьої особи ОСОБА_3 (м.Здолбунів Рівенська область).

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Здолбунів Рівенська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інновацій" (м.Житомир)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (м. Здолбунів Рівенська область).

про стягнення 18158,79 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інновацій" (далі відповідач) 18158,79грн., які складають: 17979,00грн. - основного боргу; 179,79грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.12.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 20/1643.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2011р. розгляд справи відкладено на 15.02.2011р. та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Також представник позивача надав пояснення до позовної заяви в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18158,79грн. які складають: 17979,00грн. - основного боргу; 179,79грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором від 02.07.2010р., в частині сплати позивачу вартості отриманих відповідачем послуг по організації позивачем перевезення автомобільним транспортом по території України та Франції, в об'ємах та по напрямках згідно заявкам відповідача у встановлений договором строк.

Представник третьої особи в судовому засіданні подав відзив №08/02 від 02.02.2011р. на позовну заяву в якому ОСОБА_3 зазначив, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідач двічі не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, часі та місце розгляду справи про, що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимог ухвал суду від 17.12.2010р. та від 11.01.2011р. не виконав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (ухвала про порушення провадження у справі прийнята 17.12.2010, відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу) господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитором є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

З матеріалів справи вбачається, що між Фізичною особою-підприємцем Заховайко Наталією Богданівною (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ інновацій" (клієнт) був укладений договір від 02.06.2010р. (а.с. 17-19) та заявка №1023 від 02.06.2010р. (а.с.16), на перевезення вантажів автомобільним транспортом позивач (експедитор) зобов'язався надати відповідачу (замовнику) послуги з організації перевезення вантажу автомобілем по маршруту Житомир (Україна) - Страсбург (Франція).

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Ці положення поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Дане положення кореспондується із ст. 316 ГК України .

Згідно із ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату

Відповідно до п.1.1 предметом договору є взаємовідношення сторін які виникають при організації виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Відповідно до п.2.1 договору взаємовідносини сторін регулюються Женевською Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажу (дата приєднання України - 01.08.2006) та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року №1955-IV.

Згідно п.2.2 сторони передбачили умови перевезення кількість та вид вантажу, маршруту, вантажовідправники та вантажоотримувачі, графік подання транспорту, вартості перевезення обумовлюються разовими заявками (додатком №1), що є невід'ємною частиною даного договору та передається по факсу або електронній пошті.

Відповідно до пп.3.2 договору замовник зобов'язався забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, а також митне оформлення в строк не більше 48 годин на кожному місці завантаження (розвантаження), якщо інше не обумовлено в заявці.

Згідно пп.3.3 договору замовник також зобов'язався забезпечити належне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів необхідних для безперешкодного проходження митного, карантинного, екологічного контролю та здачі вантажу отримувачу.

Відповідно до заявки № 1023 від 02.07.2010р. на перевезення дата та час завантаження товару 06.07.2010р. о 08. год. 30 хв. по маршруту Житомир (Україна) - Страсбург (Франція) вартість перевезення 1800,00 євро. Умовами оплати є платіж на протязі 5-7 банківських днів з моменту отримання ЦМР.

На виконання умов Договору відповідачу були надані транспортні послуги по перевезенню вантажу автомашиною по маршруту Житомир (Україна) - Страсбург (Франція) на суму 17979,00грн., що підтверджується: міжнародних товарно-транспортних накладних СМR № 031419 (а.с.21), СМR №031420 (а.с.22).

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

На підставі договору № 1 від 01.10.2009р. про надання транспортних послуг експедитором відповідно до своєї основної господарської діяльності згідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" було залученого до перевезення Заховайко Геннадія Михайловича.

На виконання умов договору №1 від 01.10.2009р. ОСОБА_3 (Перевізник) здійснив перевезення вантажу автомашиною по маршруту Житомир (Україна) - Страсбург (Франція), вартість яких складає 17979,00грн.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідач свою заборгованість визнав підтвердженням чого є акт звірки взаємних розрахунків на суму 17979,00грн. підписаний представниками обох сторін та їх підписи скріплені печаткам.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно пункту 1 статті 1 Конвенції вона застосовується до будь якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймі одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянства сторін.

Стаття 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року №1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року №1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за №14/09 від 28.09.2010р. з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу у розмірі 17979,00грн. в еквіваленті 1800,00 євро, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.7).

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 17797,00грн. заборгованості є такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 ЦК України 3% річних в сумі 179,79грн. за прострочення виконання зобовязання по своєчасній оплаті наданих послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої відповідачем до стягнення суми 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 179,79грн.

Частина 1 ст.33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 18158,79грн. які складають: 17979,00грн. основного боргу; 179,79грн. - 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інновацій", (10014, м. Житомир, вул. Любарська, 10а, кв.2, ідентифікаційний код 36169472) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 17979,00грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 00 коп.) основного боргу; 179,79грн. (сто сімдесят дев'ять гривень 79 коп.) - 3% річних, 182,00грн. (сто вісімдесят дві гривні 00 коп.) - державного мита, 236,00грн. - (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 4 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - 3-ій особі