Рішення № 14054113, 02.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.11 р. Справа № 34/9

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Регіонбудпостач”, м. Донецьк

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка

про стягнення 43360,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Коваль М.М. (за довіреністю)

від відповідача – Гольцова Г.В. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 22.02.2011р. на 02.03.2011р. на 09год. 30хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Регіонбудпостач”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 40000,00грн. та пені в сумі 3360,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо передоплати виставленого відповідачем рахунку здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 40000,00грн., однак відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар не поставив, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 40000,00грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.02.2011р. (вхід. №02-41/6916) проти суми боргу у розмірі 40000,00грн. не заперечує, однак не погоджується із нарахованою пенею в сумі 3360,00грн., та просить суд в частині стягнення пені відмовити.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між товариством з обмеженою відповідальністю ПКФ „Титан” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПКФ „Регіонбудпостач” (Покупець) 20 червня 2010року було укладено договір купівлі-продажу №20.06-1, за умовами якого Продавець зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали – нафтобітум БНД 60/90, нафтобітум БНД 90/130 (товар) в обсязі, кількості, за ціною та найменуванням, відповідно до виставлених рахунків та накладних.

Відповідно до п. 1.3. договору право власності на товар переходить до Покупця в момент фактичної передачі представниками Продавця представникам Покупця.

Згідно із п. 3.1. договору ціна та товар, що постачається визначається в рахунку.

Пунктом 3.3. договору оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

За приписами п. 3.4. договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення строків поставки, або поставки товару без супровідних документів, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення або відсутності відповідних документів.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010р. (п. 8.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов укладеного договору ТОВ ПКФ „Титан” був виставлений для оплати позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000140 від 20.06.2010р. на суму 40000,00грн. за нафтобітум БНД 60/90 у кількості 3345,85т.

ТОВ ПКФ „Регіонбудпостач” було оплачено виставлений відповідачем рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №3866 від 21.06.2010р. на суму 40000,00грн., призначення платежу 16.12.2010 було уточнено та остаточне призначення платежу в цьому платіжному доручення сформульовано: „перерахування передоплати за бітум БНД 60/90 згідно рахунку №СФ0000140 від 20.06.2010р., ПДВ 6666,67грн. Здійснення передоплати в сумі 40000,00грн. також підтверджується банківською випискою.

У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки оплаченого товару позивачем було надіслано на його адресу лист №20/10-10/2 від 20.10.2010р. з вимогою відвантажити ТОВ ПКФ „Райбудпостач” нафтобітум БДН 60/90 в кількості 9,963т. за ціною 4014,85грн на суму 40000,00грн, який оплачено по рахунку №СФ-0000140 від 20.06.2010р. Як доказ отримання зазначеного листа у нижній його частині мається відмітка із підписом та печаткою відповідача.

17 грудня 2010р. позивач вдруге звернувся до відповідача із листом №17/12 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 40000,00грн. Як доказ отримання зазначеного листа у нижній його частині мається відмітка із підписом та печаткою відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов’язання за договором поставки №20 від 20.06.2010року виконав, виставлений відповідачем рахунок-фактуру №СФ-0000140 від 20.06.2010р. на суму 40000,00грн. оплатив у повному обсязі. Відповідачем в свою чергу зобов’язання щодо поставки товару виконано не було, передоплата в сумі 40000,00грн. на сьогоднішній день залишалася відповідачем не повернута, продукція на дану суму поставлена не була.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 40000,00грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того у відзиві на позовну заяву від 22.02.2011р. відповідач проти наявності заборгованості в сумі 40000,00грн. не заперечує. Потреба в отриманні товару у позивача відпала, у зв’язку із чим позивачем було надіслано на адресу відповідача лист №17/12 від 17.12.2010р. з вимогою повернути суму у розмірі 40000,00грн. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 40000,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені в сумі 3360,00грн., суд виходить з наступного.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.2. ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 624 ЦК України визначено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення строків поставки, або поставки товару без супровідних документів, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення або відсутності відповідних документів.

Відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу №20.06-1 від 20.006.2010р. належним чином не виконав, передбачений договором товар на адресу позивача не поставив, передоплату в сумі 40000,00грн. на сьогоднішній день не повернув, відтак позивачем правомірно застосовано до відповідача відповідальність у вигляді пені.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені позивачем було здійснено у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару, що складає 3360,00грн. за період з моменту пред’явлення вимоги про поставку товару №20/10-10/2 від 20.10.2010р. до 16.12.2010р. згідно п. 6.2. договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши даний розрахунок судом було встановлено, що дана сума перевищує подвійну обліку ставку НБУ, що є порушенням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Відтак за розрахунком суду за період з 19.11.2010р. по 16.12.2010р. (з моменту пред’явлення вимоги про поставку товару до моменту пред’явлення вимоги про повернення попередньої оплати) із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ стягненню підлягає пеня в сумі 475,62грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Регіонбудпостач”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 40000,00грн. та пені в сумі 3360,00грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Титан” (86148, м. Макіївка, вул. Териконна, 2, код ЄДРПОУ 25118323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Регіонбудпостач” (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, код ЄДРПОУ 31649780) суму попередньої оплати у розмірі 40000,00грн. та пеню в сумі 475,62грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Титан” (86148, м. Макіївка, вул. Териконна, 2, код ЄДРПОУ 25118323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма „Регіонбудпостач” (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, код ЄДРПОУ 31649780) витрати по сплаті державного мита в розмірі 404,76грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 220,31грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення буде складене у повному обсязі та підписане 03.03.2011року

Суддя Кододова О.В.