Рішення № 14054001, 03.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.11 р. Справа № 37/9

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування „Енергосталь”, м. Харків, ідентифікаційний код 31632138

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Новокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 05763599

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 92472,00грн., індексу інфляції у сумі 23487,85грн., 3% річних у сумі 6049,92грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Савченко Н.М. (за довіреністю №009/юр-3 від 04.01.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 24.01.2011р. на 07.02.2011р., з 07.02.20100р. на 21.02.2011р., з 21.02.2011р. на 03.03.2011р.

У судовому засіданні 03.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування „Енергосталь”, м. Харків (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Новокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ (далі –Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 92472,00грн., індексу інфляції у сумі 21823,35грн., 3% річних у сумі 5662,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за контрактом №26203 від 06.12.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційної індексації та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок вартості позову, контракт №26203 від 06.12.2006р. з додатками та додатковою угодою №1 від 30.11.2007р., Протокол розбіжностей до контракту №26203 від 06.12.2006р., протокол врегулювання розбіжностей до контракту №26203 від 06.12.2006р., акти здачі-приймання робіт, акт виконання наладки рукавного фільтру ФРИР-10500 від 06.11.2008р., накладні, банківські виписки, лист Відповідача №504/125 від 18.02.2009р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 15, 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Заявою про уточнення позовних вимог №1-22-б/н від 15.02.2011р. (а.с.а.с.1-3 т.2) Позивач збільшив суму заявлених вимог в частині інфляційної індексації та 3% річних у зв’язку із перерахунком періоду прострочення, остаточно вимагаючи стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 92472,00грн., збитків від інфляції в розмірі 23487,85грн. та 3% річних в розмірі 6049,92грн.

Крім того, на виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.74-85, 119-135 т.1, а.с.а.с.15-118, 121-126, 131, 132 т.2), у тому числі - письмове пояснення від 07.02.2011р. із запереченнями на відзив Відповідач, та заяву про від 02.03.2011р. про погашення Відповідачем стягуваної суми боргу.

Відповідач спочатку відзивом №009/юр-11/63 від 19.01.2011р. (а.с.а.с.91-93 т.1) та письмовими поясненнями №009/юр-11/194 від 17.02.2011р. (а.с.а.с. 10, 11 т.2) проти позову заперечував, посилаючись на ненастання моменту платежу через не складання передбаченого умовами контракту акт на підтвердження гарантованих експлуатаційних параметрів обладнання, проте в подальшому заявою, наданою у судовому засіданні 03.03.2011р. (а.с.29 т.3) визнав остаточні вимоги Позивача у повному обсягу та повідомив про погашення суми заборгованості у розмірі 92472,00грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення №2-571 від 01.03.2011р. (а.с.28 т.3).

Крім того, в перебігу розгляду справи Відповідачем надавалися додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.94-116, 136-137 т.1, а.с.а.с.134-151 т.2, а.с.а.с.1-25 т.3).

Задля встановлення обставин відносно експлуатації обладнання та з’ясування розбіжностей з цього приводу у позиціях сторін та складених Відповідачем документів, суд ухвалою від 21.02.2011р. викликав в судове засідання в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України посадових осіб Відповідача для надання відповідних пояснень з підтверджуючими доказами. Означені посадові особи в судове засідання не з’явилися, стосовно деяких з них Відповідачем надані відомості про звільнення або перебування у відпустці.

У судове засідання 03.03.2011р. представник Позивача не з’явився, надавши заяву про продовження розгляду справи на 15 днів (а.с.133 т.2), а представник Відповідача підтримав свою остаточну позицію щодо визнання заявлених вимог у повному обсягу, вказуючи про відсутність доцільності у зв’язку із цим явки викликаних посадових осіб.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин з урахуванням остаточної позиції Відповідача, з огляду на яку відсутня доцільність у задоволення клопотання Позивача відносно продовження строку розгляду справи. Наразі, подальше відкладання розгляду є неможливим, оскільки 05.03.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2006р. Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений контракт №26203 (а.с.а.с.12-22 т.1), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Виконавець зобов’язується розробити проектну документацію, виготовити та поставити Замовнику обладнання газовиділення та газоочищення ДСП-50 та УКП-90 для сталеплавильного цеху у відповідності із технічною специфікацією на поставку такого обладнання (додаток №1) і специфікацією (додаток №2), а Замовник зобов’язується прийняти і своєчасно сплатити роботи і обладнання, згідно специфікації, на умовах цього контракту.

Означений контракт підписаний Замовником з протоколом розбіжностей (а.с.27 т.1) відносно права здійснити закупівлю комплектуючих виробів шляхом оформлення додаткової угоди, які (розбіжності) в подальшому були регульовані сторонами у протоколі врегулювання розбіжностей (а.с.28 т.1)

Пунктом 2.1. загальна суму договору визначена сторонами у розмірі 17943552,00грн., у тому числі – 2990592,00грн. ПДВ, яка згідно умов розділу 4 контракту сплачується у безготівковій формі, наступним чином:

- перший платіж здійснюється в термін 10 банківських днів від дати підписання контракту в розмірі 30% від суми контракту, що становить 5383065,60грн. в т.ч. ПДВ 20% - 897177,60грн. (п.4.1.1);

- другий платіж здійснюється через місяць від дати перерахування Замовником грошових

коштів першим платежем, в розмірі 20% від суми контракту, що становить 3588710.40грн., в т.ч. ПДВ 20% - 598118,40грн. (п.4.1.2.);

- третій платіж здійснюється в розмірі 40% від суми контракту, що становить 7177420,80грн.,

в т.ч. ПДВ 20% - 1196236,80грн. Перерахування грошових коштів здійснюється замовником частинами в період з четвертого по шостий місяць включно від дати підписання контракту. Кожний окремий платіж сплачується в термін 10 банківських днів від дати отримання Замовником партії обладнання по строку згідно з Графіком поставок обладнання (п.4.1.3);

- четвертий платіж здійснюється в розмірі 10% від суми контракту, що становить 1794355,20грн.. в т.ч. ПДВ 20% - 299059,20грн. Перерахування грошових коштів здійснюється замовником в термін 20 днів від дати підписання повноважними представниками сторін акту про підтвердження гарантійних експлуатаційних параметрів, складений згідно з додатком №6 контракту (а.с.а.с.29-32 т.1)

30.11.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 (а.с.а.с.33-35 т.1), якою сторони змінили суму контракту до розміру 11848232,4грн. з ПДВ, що включає в себе вартість робіт у розмірі 2728520,4грн. з ПДВ та вартість обладнання в розмірі 9119712грн. з ПДВ. грн., та умови оплати, встановивши такі:

- перший платіж (авансовий) в розмірі 4749105,6грн. з ПДВ здійснюється протягом 10 банківських днів від дати підписання Контракту (п. 4.1.1.);

- другий платіж (авансовий) в розмірі 3166070,4грн. з ПДВ здійснюється через місяць від дати перерахування першого платежу (п.4.1.2.);

- третій платіж (наступна оплата) в розмірі 2748233,16грн. здійснюється Замовником частинами в період з 4 по 6 місяць включно від дати підписання Контракту. При цьому кожний окремий платіж здійснюється протягом 10 банківських днів від дати отримання Замовником партії обладнання у відповідності із графіком поставок (п.4.1.3.);

- четвертий платіж (наступна оплата) здійснюється Замовником у розмірі 1184823,24грн. з ПДВ протягом 20 днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін акту про підтвердження гарантованих експлуатаційних параметрів, складеного у відповідності з додатком №6 (п.4.1.4).

Крім того, цією ж додатковою угодою були внесені зміни щодо номерів додатків, які згадуються за текстом контракту, зокрема специфікація за додатком №2 була замінена специфікацією за додатком №10 (а.с.а.с.24, 25 т.1)

На виконання своїх зобов’язань відповідно до п.3 контракту Позивач передав проектну документацію на загальну суму 2728520,40грн., що підтверджується оформленими сторонами актами приймання-передавання робіт №1 від 25.10.2007р. (а.с.36 т.1) та №2 від 04.03.2008р. (а.с.37 т.1), а також виготовив та поставив обладнання на загальну суму 9119712,00грн., що підтверджується накладними (а.с. а.с.39-56 т.1). Означені операції відображені Позивачем у податкових накладних (а.с.а.с.121-126 т.2), доказів неприйняття яких до власного податкового обліку Відповідачем не надано.

06.11.2008р. сторонами підписаний акт виконання наладки рукавного фільтра ФРИР-10500 (а.с.38 т.1) в якому зазначено, що параметри роботи системи газовиділення та газоочищення відповідають проектним. В подальшому, 14.11.2008р. головним інженером Відповідача був затверджений акт перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установки проектним (а.с.а.с.122, 123 т.1), яки встановлено, що установка працює ефективно та має КПД на рівні 99,77%. В свою чергу, з наданої на запит Позивача ((а.с.131 т.1) відповіді начальника Держаної екологічної інспекції в Донецькій області №05-407 від 07.02.2011р. (а.с.132 т.1) вбачається, що паспорт установки очищення газу зареєстрований 23.12.2008р. і фактичні параметри роботи установки відповідають проектним на момент реєстрації, що також узгоджується із змістом відомостей, розміщений на сайті Відповідача згідно представленої роздруківки (а.с.а.с.15, 16 т.1) та складеним звітом шефмонтажу та пусконалагоджування системи газовиділення і газоочищення з додатками (а.с.а.с.20-118 т.2), отримання якого Відповідачем вбачається із змісту листа від 20.03.2009р. №504/236 (а.с.17 т.2)

Відповідач частково виконав свої зобов’язання в частині оплати вартості робіт та сплатив 11755760,40грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.а.с. 57-61, 94-96 т.1), а решту суми в розмірі 92472грн. в акті звірення розрахунків станом на 31.10.2008р. (а.с.85 т.1) підтвердив як заборгованість, визначивши листом №504/125 від 18.02.2009р. (а.с.62 т.1) період її погашення в квітні 2009р.

Підписаним без зауважень актом звірення розрахунків (а.с.84 т.1) Відповідача знов підтвердив наявність заборгованості перед Позивачем за вказаним контрактом в сумі 92472грн.

У зв’язку із неналежним виконанням грошових яких Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 92472,00грн., інфляції в сумі 21823,35грн. та 3% річних –5662,30грн., збільшивши в подальшому заявою №1-22-б/н від 15.02.2011р. (а.с.а.с1-3 т.2) відповідні нарахування до 23487,85грн. інфляційної індексації та 6049,92грн. з наданням відповідного розрахунку (а.с.а.с.4, 5 т.2), з якого вбачається визначення граничного строку остаточної оплати 04.12.2008р. (відлік від згадуваного вище акту від 14.11.2008р.).

Відповідач згідно своєї остаточної позиції, викладений у наданій 03.03.2011р. заяві (а.с.29 т.3), визнав означені позовні вимоги у повному обсягу. Наразі, платіжним дорученням №2-571 (а.с.28 т.3) стягувана сума боргу в розмірі 92472грн. була 01.03.2011р. перерахована Позивачеві, що підтверджується останнім у листі від 02.03.2011р. (а.с.131 т.2).

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у заяві №1-22-б/н від 15.02.2011р. (а.с.а.с.1-3 т.2), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог, а об’єднання всіх заявлених вимог в одному позові цілком відповідає приписами ст. 58 означеного Кодексу – вимоги пов’язані підставам виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов’язань за контрактом).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань та застосуванні наслідків їх прострочення у вигляді стягнення нарахованих 3% річних та інфляційної індексації.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – представником Відповідача, діючого на підставі чинної довіреності (а.с.26 т.3), яка передбачає можливість здійснення всіх процесуальних повноважень відповідача;

По-третє, із змісту наявних у справі документів не вбачається порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів у зв’язку із таким визнанням, оскільки саме Позивач та Відповідач є учасниками спірних правовідносин за контрактом.

Відносно відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, та умовами укладеного між ними контракту.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Аналіз змісту умов контракту №26203 від 06.12.2006р., сутності кореспондуючих прав та обов’язків сторін дозволяє дійти висновку про його змішану правову природу, що допускається ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, яка вміщує в себе елементи правовідносин з поставки та підряду.

Беручи до уваги, що заявлена до стягнення сума заборгованості входить до останнього 4 платежу за умовами контракту, який за змістом п. 4.1.4. контракту в редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2007р. пов’язаний саме робіт з налагоджування експлуатаційних параметрів обладнання, оцінка заявлених вимог та факту їх визнання здійснюється судом саме в контексті підрядних правовідносин. Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду, замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем контракт №26203 від 06.12.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення остаточного платежу згідно визначених умов контракт №26203 від 06.12.2006р. – після підтвердження відповідності експлуатаційних параметрів обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, стягувана суму заборгованості була погашена Відповідачем із простроченням – лише 01.03.2011р., адже за встановленими судом обставинами відповідність експлуатаційних параметрів обладнання була визначена сторонами в акті від 14.11.2008р. та підтвердження в подальшому низкою інших документів. Таке неналежне виконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 621 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційною індексацією за весь період прострочення.

Здійснення Відповідачем згаданого вище платежу в сумі 92472грн. зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов’язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок решти заявлених вимог (а.с.а.с.4, 5 т.2), суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову саме в цій частині, задовольняючи вимоги відносно стягнення індексу інфляції у сумі 23487,85грн., 3% річних у сумі 6049,92грн.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування „Енергосталь”, м. Харків (ідентифікаційний код 31632138) до Закритого акціонерного товариства „Новокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 05763599) про стягнення суми основного боргу у розмірі 92472,00грн., індексу інфляції у сумі 23487,85грн., 3% річних у сумі 6049,92грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі за позовними вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 92472,00грн. у зв’язку із відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Закритого акціонерне товариство „Новокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 05763599) на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування „Енергосталь”, м. Харків (ідентифікаційний код 31632138) інфляційну індексацію у сумі 23487,85грн. та 3% річних у сумі 6049,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Закритого акціонерне товариство „Новокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 05763599) на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування „Енергосталь”, м. Харків (ідентифікаційний код 31632138) витрати по сплаті державного мита в сумі 1220,10грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2011р.

Суддя Попков Д.О.