Рішення № 14053894, 02.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2011 р.

Справа 13/15/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (84601, Донецька обл. , м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; 21011, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 8 979,73 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Незговоров В.Ю., довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 979,73 грн., що включає в себе: 8696,58 грн. - суми боргу, 123,82 грн. - пені, 159,33 грн. - 20 % річних за користування чужими коштами, з призначенням до слухання на 15.02.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 02.03.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

Попередньо на адресу господарського суду відповідачем було надіслано телеграму про відкладення судового засідання. Однак вказане клопотання не приймається судом, так як відповідач міг вповноважити будь-яку особу на здійснення представництва його інтересів у господарському суді.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

10.02.2010 р. між сторонами було укладено договір поставки №480, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) алкогольні напої (товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами договору.

Відповідно до п.1.2 договору, якість товару , його маркування і пакування, повинні відповідати технічним умовам заводу виробника та вимогам чинного законодавства України.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 11213,88 грн., що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними, а саме №1641/4293 від 14.12.2010 р. на суму 6028,08 грн. та №2517/5487 від 21.12.2010 р. на суму 5185,80 грн.

Згідно п. 6.1 договору, розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з дня отримання товару відповідачем, тобто по видатковій накладній №1641/4293 - не пізніше 27.12.2010 р. та по видатковій накладній №2517/5487 - не пізніше 03.01.2011 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору виконав частково, а саме шляхом часткового повернення товару згідно накладних на повернення від покупця №61 та №62 від 25.01.2011 р. бог було погашено в розмірі 2517,30 грн.

В зв'язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем склала 8696.58 грн.

Заборгованість відповідача також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2010 р. по 14.02.2011 р.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по здійсненню поставки товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 8696,58 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 123,82 грн. - пені та 129,33 - 20 % річних за користування чужими коштами, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору укладеного між сторонами, а саме п.7.1 передбачено, що у випадку порушення відповідачем (покупцем) строків оплати вартості одержаного від позивача (постачальника) товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу, а також п.9.2 договору, де вказано, що у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманої від позивача продукції, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 123,82 грн. - пені та 129,33 - 20 % річних за користування чужими коштами, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (84601, Донецька обл. , м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; 21011, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, код ЄДРПОУ 36899012) 8696,58 грн. - суми боргу, 123,82 грн. - пені, 159,33 грн. - 20 % річних за користування чужими коштами, 102 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)