Рішення № 140538821, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5742/20

Провадження № 2/638/483/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1 ,

з участю представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 61 195,00 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди; в порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . З вини відповідача, 26.04.2017 року відбулось затоплення квартири позивача, яке також до цього часу мало систематичний характер та відбулось внаслідок порушення з`єднання елементів каналізаційного трубопроводу (вертикального стояку), що проходить через квартиру АДРЕСА_2 . Належність відповідачу квартири АДРЕСА_3 станом на момент завдання шкоди майну позивача підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.02.2020 року №200400829. Комісією ОСБЖК «Садова гірка» у складі керуючого Драпкіна В.А., менеджера з експлуатації ОСОБА_5 , слюсара-сантехніка ОСОБА_6 , у присутності чоловіка позивача ОСОБА_7 та відповідача, 26.04.2017 року було складено акт №26/4 про наслідки залиття житлового приміщення, затверджений головою правління ОСБЖК «Садова гірка» ОСОБА_8 , яким зафіксовано факт залиття квартири позивача та внаслідок огляду виявлено причину залиття, яка полягає у порушення з`єднання елементів каналізаційного трубопроводу (вертикального стояку), що проходить через квартиру відповідача та має систематичний характер. Крім того, комісією при складанні акту на підставі результатів зовнішнього огляду та розкриття гіпсокартонної обшивки стіни було зафіксовано спричинені залиттям пошкодження, а саме: в результаті залиття на стелі квартири АДРЕСА_4 проступили водяні плями, надлишки води стікали по стінам та витікали в вентиляційних отворів, постраждали елементи кухонних меблів. З метою визначення розміру завданих залиттям збитків, позивачем було укладено договір №15/06-Н про надання послуг від 29.06.2017 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , який є суб`єктом оціночної діяльності. На підставі вказаного договору, ФОП ОСОБА_9 24.07.2017 року було складено висновок про будівельно-технічне та оціночне дослідження майна, постраждалого внаслідок залиття №15/06-Н, з якого вбачається, що на підставі проведеного дослідження матеріальний збиток, завданий квартирі позивача з боку вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 у вигляді прямих збитків складає 50 491,00 грн. 07.03.2019 року на підставі укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_9 договору на проведення актуалізації будівельно-технічного та оціночного дослідження нерухомого та рухомого майна для визначення матеріального (майнового) збитку майну внаслідок залиття квартири, ФОП ОСОБА_9 було складено актуалізацію вартості матеріального збитку власнику станом на 11.03.2019 року №08/03-Н, згідно якої розмір збитку складає 61 195,00 грн. Окрім цього, діями відповідача, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та хвилюваннях, які позивач відчула через пошкодження майна. Протягом період часу від залиття квартири позивач постійно відчуває почуття шкоди, оскільки ремонт квартири, здійснений напередодні залиття та придбані нові меблі, було зіпсовано майже одразу після завершення ремонту. До негативних явищ, спричинених залиттям квартири також належать постійна сирість, грибки та неприємний запах, які негативно впливають на стан здоров`я позивача та її чоловіка, оскільки призводять до постійних простудних захворювань. Крім цього, вказані явища мають вкрай неестетичний вигляд. Завдану моральну шкоду, триваючу протягом трьох років позивач оцінює у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.04.2020 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

15.05.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (суддя Шестак О.І.).

12.10.2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Чернікової С.О. до суду надійшов відзив на позов, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що відповідальність за стан каналізаційного стояку покладається на ОСББ «Садова гірка», залиття квартири відбулось внаслідок його бездіяльності та таким чином, пред`явлення позовних вимог до відповідача безпідставне, оскільки останній є неналежним відповідачем. Окрім цього, позивачем не надано до суду належного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди. Окрім цього, представник позивача зазначає, що позивач звернулась до суду з позовом з пропущенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Згідно розпорядження №02-06/1238 від 04.12.2020 року проведено автоматизований розподіл справи та визначено нового головуючого суддю для розгляду вказаної справи Хайкіна В.М., що підтверджує протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2020 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2020 року цивільну справу прийнято до провадження судді Хайкіна В.М. та призначено підготовче судове засідання.

17.03.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.05.2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Чернікової С.О. до суду надійшли письмові заперечення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2021 року клопотання позивача ОСОБА_3 про залучення до участі у справі у якості третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» (код ЄДРПОУ 37364809, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 40, 42).

27.07.2021 року від позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно прохальної частини якої остання просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.11.2021 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: які пошкодження об`єкта квартири АДРЕСА_1 , виникли внаслідок залиття; які причини залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 26.04.2017 року; який розмір завданої матеріальної шкоди в результаті залиття об`єкта квартири АДРЕСА_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

11.12.2023 року до суду надійшов висновок №31489 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.07.2024 року у справі призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: який розмір реальних збитків завданих внаслідок залиття об`єкта квартири АДРЕСА_1 . Провадження у справі запинено на час проведення експертизи.

11.10.2024 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта за матеріалами цивільної справи №638/5742/20.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 адвокат Темнюкова М.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Іванова Н.О. заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_3 та в квітні місяці 2017 року відбулось залиття їх квартири. Залиття було з квартири відповідача вже в третій раз. До цього було незначне завдання шкоди, внаслідок залиття. З приводу подій свідок вказав, що у п`ятницю ввечері почала бігти вода у ванній кімнаті, а саме в душову кабінку. За вихідні дні вода з ванної кімнати вода поступово почала витікати до кухні. Внаслідок залиття завдано великих пошкоджень, а саме пошкоджені стіни та меблі. Свідок разом із представником ОСББ звертався до відповідача з приводу врегулювання спору, проте відповідач на контакт не пішов.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором №42-44 про пайову участі у будівництві від 10.01.2006 року з додатковими угодами до нього, а також довідкою ОСББ «Садова гірка» №02/03 від 02.03.2020 року, згідно якої встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_5 та проживає разом із чоловіком ОСОБА_7 .

Власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №200400829 від 14.02.2020 року.

26.04.2017 року комісією у складі керуючого ОСББ «Садова гірка» Драпкіна В.А., менеджера по експлуатації ОСББ «Садова гірка» ОСОБА_5 , слюсара-сантехніка ОСОБА_6 , у присутності мешканця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та мешканця квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 складено акт №26/4 про те, що 26.04.2017 року було обстежено квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , на предмет залиття квартири АДРЕСА_4 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . В результаті огляду було виявлено, що залиття має систематичний характер та виникло в результаті порушення з`єднання елементів каналізаційного трубопроводу (вертикальний стояк), який проходить через квартиру АДРЕСА_2 . В результаті залиття на стелі квартири АДРЕСА_4 , проступили водяні плями, надлишки води стікали по стінам та витікали з вентиляційних отворів. Є пошкодження елементів кухонних меблів. Визначення вартості завданої шкоди, яка спричинена власникам квартири АДРЕСА_4 не входить до компетенції даної комісії. Акт було складено на вимогу мешканця квартири АДРЕСА_1 на основі результатів зовнішнього огляду та розкриття гіпсокартонної обшивки стіни в квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно надано висновку про будівельно-технічне та оціночне дослідження майна, завданого внаслідок залиття №15/06-Н, складеного ФОП ОСОБА_9 24.07.2017 року встановлено, що матеріальна шкода, завдана квартирі АДРЕСА_5 , в результаті залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , у вигляді прямих збитків складає 50 491,00 грн.

Згідно актуалізації вартості матеріального збитку власнику майна станом на 11.03.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_9 11.09.2019 року, матеріальна шкода, завдана власнику квартири АДРЕСА_5 , внаслідок залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , у вигляді прямих збитків складає 61 195,00 грн.

Згідно висновку експерта №31489 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» встановлено, що перелік пошкоджень квартири АДРЕСА_1 , що виникли внаслідок залиття вказані в розділі «Дослідження»; згідно з даними акту №26/04 від 26.04.2017 року, залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося через порушення з`єднання елементів каналізаційного трубопроводу (вертикальний стояк), що проходить через квартиру АДРЕСА_3 ; розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на час складання висновку, становить 47 683,42 грн.

Щодо доведеності факту залиття квартири.

Відповідно до частини 2 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 111 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже і підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання із заподіяння шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно частини 2 статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частиною 4, 5 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно з частиною 3 статті 156 ЖК України власник квартири та члени його сім`ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Відповідно до вимог статті 177, 179 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до сантехнічного обладнання, користуватися будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладений обов`язок доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачу.

Під час судового розгляду встановлено, що 26.04.2017 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 , причиною якого було порушення з`єднання елементів каналізаційного трубопроводу (вертикальний стояк), що проходить через квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується висновком експерта №31489 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Також факт залиття квартири підтверджується актом про залиття №26/04 від 26.04.2017 року.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт.

У додатку №4 зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.

Як зазначалось вище, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що власником квартири АДРЕСА_3 є відповідач ОСОБА_4 .

Під час судового розгляду стороною відповідача не надано доказів звернення до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» з приводу несправностей санітарно-технічного обладнання, а також згідно акту про залиття, не було зафіксовано аварійних проривів сантехнічної системи будинку.

Отже, дослідивши акт про залиття, який міститься у цій справі, як письмовий доказ, суд вважає, що істотних порушень, які б могли свідчить про його неправомірність або нечинність, не виявлено.

Окрім зазначеного акту факт залиття квартири позивача, його причини та наслідки підтверджується також показаннями допитаного в судовому засіданні свідка.

Таким чином, твердження представника відповідача про те, що належним відповідачем у даній справі є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» не заслуговують на увагу, оскільки відповідальність по утриманню майна покладена саме на відповідача.

Таким чином, вину у завданні шкоди позивачу, відповідачем не спростовано.

За таких обставин, встановивши, що позивачем доведено протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 47 683,42 грн., що встановлено висновком №31489 від 06.12.2023 року.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Позивач в обґрунтування моральної шкоди у позовній заяві зазначила, що зазнала емоційного стресу, душевних страждань, негативних емоцій, переживань з приводу залиття та пошкодження квартири.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зокрема зазначив, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс.

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких позивач зазнала внаслідок пошкодження майна, як безумовні і враховує ступінь їх глибини, а також тривалість часу, протягом якого відповідач не відшкодовував позивачам завдану залиттям квартири шкоду.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачам повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, суд зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Так моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн, на думку суду достатніми доказами не обґрунтована та не відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, суд, враховуючи обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачам моральних страждань, розмір матеріальної шкоди, завданих позивачем, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (включаючи загальну позовну давність тривалістю у три роки). Відповідно, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України скасовано.

Зважаючи на вищезазначені вимоги закону щодо продовження позовної давності під час дії карантину, то суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову з підстав спливу строку позовної давності, оскільки позов подано в межах строку позовної давності.

Відповідно до частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, позовні вимоги задоволені частково, а відтак з урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 622,18 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 47 683 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , сплачений судовий збір у розмірі 622 (шістсот двадцять дві) грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі частини 1 статті 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026 року.

Головуючий суддя: