Рішення № 14053861, 02.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2011 р. Справа 2/192-10

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1

до: Відкритого акціонерного товариства "Володарка" 21001, м.Вінниця, проспект Коцюбинського, 39

про стягнення 1581,35 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Іванов П.О. - за довіреністю;

відповідача : Палагнюк Н.К. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Володарка" про стягнення 1581,35 грн боргу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.11.10 р. порушено провадження у справі №2/192-10 та призначено засідання на 20.12.11 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.12.11 р. провадження у справі зупинено до закінчення процедури реорганізації Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.02.11 р. провадження у справі поновлено, замінено у зв'язку з реорганізацією позивача - ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" на правонаступника - Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та призначено справу до розгляду на 2 березня 2011 р.

02.03.11 р. року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Крім того 02.03.11 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній обгрунтовує позовні вимоги тим, що згідно з п.5.3. договору сторони домовились, що тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов"язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію.

Постановою НКРЕ від 01.03.2010 року № 195 "Про відновлення дії постанови НКРЕ від 07.08.2008 №936 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 01.12.2009 року №1376", установлено, що тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП "Нафтогазмережі" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 №977, зі змінами внесеними постановою НКРЕ від 31.08.2009 №977 року.

Таким чином, для ДП "Нафтогазмережі" встановлено тариф на транспортування природного газу в розмірі 120,20 грн.

Представник відповідача з наданих пояснень та направленого до суду відзиву проти позову заперечує, обгрунтовуючи свої доводи тим, що розрахунки з позивачем за період дії договору з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 року проведені в повному об"ємі згідно обумовлених тарифів, в свою чергу позивач прийняв сплачені платежі без зауважень та заперечень, а отже погодився з таким порядком виконання зобов"язання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 грудня 2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (надалі підприємство) та ВАТ "Володарка" (надалі споживач) був укладений договір на транспортування природного газу № В-09-26 Птр (надалі договір).

Згідно даного договору позивач зобов"язувався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу, а відповідач зобов"язується його прийняти і сплатити послуги по його транспортуванню на умовах договору.

Позивач свої зобов"язання згідно договору виконав, надавши відповідачу з грудня 2009 по березень 2010 року послуги з транспортування природного газу, на загальну суму 28895,64 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач свої зобов"язання виконав частково, сплативши 27538,26 грн.

Відповідно до вимог п. 6.1. договору споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок підприємства 100% вартості послуг з транспортування природного газу, який запланований для транспортування згідно виставленого рахунку.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем, становить 1357,38 грн.

Крім суми основного боргу відповідачем заявлено вимоги про стягнення 49,67 грн. - 3 % річних за період з 06.04.2010 року по 24.11.2010 року, 174,34 грн. пені за період з 26.05.2010 року по 24.11.2010 року.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №В-09-26 Прт від 30.12.2009 року про транспортування природного газу є договором про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 1357,38 грн. на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 174,34 грн. - пені (за період з 26.05.2010 р. по 24.11.2010 р.); 49,67 грн. - 3% річних (за період з 06.04.2010 року по 24.11.2010 року) за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 7.1 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у п.6.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 174,34 грн. пені, 49,67 грн. 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені, 3 % річних, не виявлено помилок в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, пені в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Твердження відповідача по запереченнях відносно позову судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають вищевикладеному та фактично спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Володарка" 21001, Вінницька обл., м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 39, код ЄДРПОУ 05502381 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116 код ЄДРПОУ 31301827) - 1357,38 грн. боргу, 174,34 грн. пені, 49,67грн. 3 % річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1

3 - відповідачу 21001, м.Вінниця, проспект Коцюбинського, 39