Ухвала суду № 140538315, 08.10.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5712/26

провадження № 1-кс/405/3138/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026м. Кропивницькийслідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026120000000290 від 12.08.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4, 5 ст. 185 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Малин Житомирської обл., українцю, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого посилаючись на обставини кримінального провадження, вказуючи на обґрунтованість підозри та наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, просив продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити. Долучив до матеріалів клопотання ухвалу слідчого судді про продовження досудового засідання.

Захисник у судовому засіданні вказав на недоведеність ризиків та заперечував щодо задоволення клопотання. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший, більш м`який, а саме домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, у тому числі заперечення подані стороною захисту, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що відділом РЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026120000000290 від 12.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, відповідно до якого 13.08.2026 в період дії воєнного стану на території України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є жителями Київської області, приїхали на територію Кіровоградської області з метою вчинення таємного викрадення чужого майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою конспірації ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 орендували будинок АДРЕСА_2 , де здійснили пошук об`єкта кримінального правопорушення, підготовку до його вчинення з розподілом ролей між собою.

У подальшому 14.08.2026, в період часу з 00:00 год. по 04:00 год. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на автомобілі «Land Cruiser 100», р.н. НОМЕР_1 , приїхали до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_3 . Після чого ОСОБА_10 , залишився в автомобілі на відстані з метою конспірації своїх дій та оперативного реагування на випадок викриття останніх, а ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 одягнувши на обличчя балаклави, у пішому порядку направилися до місця розташування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де ОСОБА_9 залишився біля паркану комбінату, а ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , таємно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони ніким не будуть помічені, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, перелізши через паркан, вийшли по металевих сходинах на другий поверх приміщення зазначеного ТОВ, після чого, ломом віджали одностворчасті пластикові двері, через які потрапили в середину приміщення, де знаходяться службові кабінети.

Використовуючи металеві ломи, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , віджали двері кабінету власника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_12 , де побачили металевий сейф, який відкрили за допомогою металевого лома, звідки викрали 4 000 євро, відповідно до курсу Національного банку України на 14.08.2026 становить 206 200 гривень, 6400 доларів США, відповідно до курсу Національного банку України на 14.08.2026 становить 286 016 гривень, та 150 000 гривень, належні ОСОБА_12 .

У подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , металевим ломом віджали двері кабінету каси ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де виявили металевий сейф, який винесли за територію товариства, таким чином заволодівши останнім, та після чого шляхом взлому кришки, відкрили сейф, звідки викрали грошові кошти в сумі 370 218 гривень. Після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 в пішому порядку повернулися до автомобіля, в якому на них чекав ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 1 012 434 гривень.

Таким чином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчинене за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням у приміщення в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

14.08.2026 о 07:20 год. ОСОБА_7 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

15.08.2026 слідчим суддею Подільського районного суду міста Кропивницького стосовно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.10.2026, з визначенням розміру застави у розмірі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 031 680 грн.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ;

- Протоколом огляду місця події від 14.08.2026, території ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;

- Протоколом огляду предметів від 14.08.2026;

- Протоколом огляду місця від 14.08.2026 за координатами 48.46.14604, 32.1960451;

- Протоколом обшуку від 14.08.2026, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;

- Протоколом обшуку від 14.08.2026 транспортного засобу Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 ;

- Протоколом обшуку від 14.08.2026 транспортного засобу Fiat Diorino д.н.з. НОМЕР_3 ;

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій

07.10.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, тобто до 14 лютого 2027 року.

Слідчим суддею також встановлено, що завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню до закінчення строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:

отримати ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницький про

тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до оригіналів медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_8 №7908, та в подальшому провести тимчасовий доступ у Національному військово-медичному клінічному центі « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

- призначити судово-психіатричну експертизу по ОСОБА_8 ;

- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження 15 судово-біологічних експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (призначені слідчим 08-09.09.2026);

- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження комплексної судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» та судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.2 «дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами»;

- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень;

- вирішити питання про зняття грифу секретності з матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

-отримати матеріали на виконання доручення слідчого щодо проведення огляду мобільних телефонів, вилучених під час проведення обшуків, з метою одержання інформації, яка має значення для досудового розслідування;

- за результатами проведених слідчих дій скласти остаточні повідомлення про підозру;

- повторно допитати підозрюваних у даному кримінальному провадженні з урахуванням кінцевих підозр.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

окремо слідчим суддею відзначається, що заявлені раніше ризики до вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжуються існувати, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків у вигляді постійного місця роботи, є жителем Київської області, тому в будь-який час має можливість змінити місце проживання з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. У зв`язку з чим, ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків. Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст. 183 КПК України).

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, є особливо тяжким злочином за частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України. За цей злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Згідно з ч. 5 статті 182 КПК слідчий суддя може призначити заставу вище стандартних лімітів (понад 300 прожиткових мінімумів для особливо тяжких злочинів), якщо звичайний розмір не здатен гарантувати належну поведінку особи, підозрюваної у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, до якого належить і ч. 5 ст. 185 ККУ (крадіжка в особливо великих розмірах або організованою групою).

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, слідчим суддею відзначається, що 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022,з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023,з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 3275-IX від 27.07.2023, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» зазначено, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Щодо виключного випадку, слідчим суддею також відзначається, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 відноситься до злочинів у сфері проти власності та вчинене в умовах воєнного часу.

Отже аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при продовженні застосування даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та вважає за необхідне, як у виключному випадку, з урахуванням того, що кримінальне правопорушення підозрюваний вчинив у період воєнного стану, вийти за межі ч 5 ст. 182 КПК України та визначити підозрюваному ОСОБА_7 як альтернативу, заставу в розмірі, що становить 310 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на нього у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Саме такий розмір застави та зазначені обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Отже, беручи до уваги висунуту ОСОБА_7 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги сімейний стан, а саме те що ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає потрібним визначити заставу у розмірі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 031 680 грн., що буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінального провадження, враховуючи позиції сторін, тяжкість кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 182 - 197, 199, 376, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 11.15 год. 08.10.2026 року до 11.15 год. 06.12.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 031 680 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_9 ; МФО НОМЕР_4 ЄДРПОУ НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 . Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12026120000000290 від 12.08.2026 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 , - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 , на строк до 06.12.2026 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу ІНФОРМАЦІЯ_10 (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 11.15 год. 06.12.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_19