Ухвала суду № 140537796, 12.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19531/26

Провадження № 1-кс/344/7367/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

ОСОБА_1 , за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 42025090000000107 від 19.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна. В обґрунтування клопотання зазначено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 42025090000000107 від 19.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, організував системний механізм, пов`язаний із вимаганням та подальшим отриманням неправомірної вигоди у фізичних осіб, а також суб`єктів підприємницької діяльності за видачу дозвільних документів у сфері будівництва, до якого залучив директора комунального виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро-ІФ» ОСОБА_6 , а також інших на цей час невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 діючи в інтересах ОСОБА_8 , 16.01.2026 року в ході телефонної розмови вимагав та в подальшому одержав неправомірну вигоду від засновників та бенефіціарних власників ПП «Лакруа» (код ЄДРПОУ 40991833) ОСОБА_4 та ОСОБА_11 за реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

02 жовтня 2026 року під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_4 виявлено та вилучено: документ щодо відмови ПП «Лакруа» у видачі декларації про «Реконструкцію нежитлового приміщення на два окремі приміщення по вул. Незалежності, 34А в м. Івано-Франківську», блокнот із чорновими записами, викопіювання із топографічного плану, мобільний телефон марки «Iphone» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 всередині із сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11

02 жовтня 2026 року вище вказане майно вилучене в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 визнано речовим доказом.

Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

На підставі наведеного, просив суд накласти арешт на документ щодо відмови ПП «Лакруа» у видачі декларації про «Реконструкцію нежитлового приміщення на два окремі приміщення по вул. Незалежності, 34А в м. Івано-Франківську», блокнот із чорновими записами, викопіювання із топографічного плану, мобільний телефон марки «Iphone» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 всередині із сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 , із забороною права на відчуження, розпорядження, користування.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні долучив до матеріалів клопотання протокол огляду вилученого блокноту та протокол огляду мобільного телефону. Клопотання підтримав, додатково пояснив, що на даний час телефон оглянуто тільки частково. В протоколі огляду зафіксовано факт переписки з ОСОБА_6 , якому зокрема було скинуто фото талону про реєстрацію адміністративної послуги з ЦНАП, а також в телефоні міститься інша інформація необхідна слідству (не уточнює яка саме). Факт контакту ОСОБА_4 з ОСОБА_6 також зафіксований у протоколах негласних слідчих дій. ОСОБА_4 використовував телефон сина ОСОБА_11 , так як в нього «кнопочний» телефон. Підтверджує, що під час обшуку ОСОБА_11 надав слідчому доступ до телефону. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 не мають статусу у кримінальному провадженні. Наполягає на арешті телефону, так як повний огляд не проведено. Щодо арешту блокноту, то ОСОБА_4 мав можливість скопіювати свої записи. Наполягає на арешті всього переліченого в клопотанні майна.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, вважає, що вилучені документи та мобільний телефон не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_11 та ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не мають жодного процесуального статусу. Вважає, що оскільки слідчим здійснено огляд вилучених документів та телефону, то на даний час відсутні підстави для арешту такого майна. ОСОБА_11 перебуває на навчанні, а тому йому необхідний телефон для навчання. Також, на електронну пошту зазначеного мобільного телефону приходить інформація щодо подальшого лікування та опареції у Німеччині ОСОБА_4 , який очікує на пересадку серця. Контакт з клінікою здійснюється з електронної адреси, яка має прив`язку до телефона ОСОБА_11 .. Окрім того, посилається на те, що до телефона був наданий безперешкодний доступ, і слідчий мав достатньо часу для копіювання інформації, а тому немає передумов, визначених ст. 168 КПК України, для арешту телефона. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо накладення арешту на зазначене майно, пояснив, що вказаний мобільний телефон слідчий не планував одразу вилучати, сказав сину щоб той дав оглянути, і син добровільно надав. Заперечує будь-яку причетність до вказаного кримінального провадження. Телефон сина є єдиним засобом зв`язку з клінікою в Німеччині, де він очікує на пересадку серця. В нього «кнопочний» телефон, так як через кардіостимулятор йому заборонено користуватися смартфоном. Також, йому необхідний вилучений записник, так як він там записував для себе всі контакти і іншу інформацію. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши слідчого, власника майна, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 2, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати зокрема розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 42025090000000107 від 19.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді від 01.10.2026, під час проведення обшуку 02.10.2026 року в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_4 виявлено та вилучено: документ щодо відмови ПП «Лакруа» у видачі декларації про «Реконструкцію нежитлового приміщення на два окремі приміщення по вул. Незалежності, 34А в м. Івано-Франківську», блокнот із чорновими записами, викопіювання із топографічного плану, мобільний телефон марки «Iphone» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 всередині із сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11

02.10.2026 вище вказане майно, вилучене в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом.

Також, встановлено, що на даний час проведено огляд мобільного телефону та блокноту. Слідчий вказує на те, що повний огляд телефону незавершений, водночас не повідомляє про необхідність проведення з телефоном експертного дослідження.

Окрім того, встановлено що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в даному кримінальному провадженні не мають процесуального статусу підозрюваних, а є третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт (64-2 КПК України).

З урахування встановлених обставин, слідчий суддя зазначає наступне.

Порядок тимчасового вилучення майна визначений ст. 168 КПК України, частиною 2 якої визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено слідчим суддею, під час проведення обшуку ОСОБА_11 добровільно надав слідчому доступ до вилученого мобільного телефону, необхідності в подоланні системи логічного захисту не було.

Станом на момент розгляду клопотання в слідчого було 10 днів на копіювання інформації, яку містив вилучений пристрій, і протокол огляду свідчить про її отримання та фіксування. Також, слідчим не надано інформації про необхідність проведення з телефоном експертного дослідження, вилучений телефон не є об`єктом отриманим в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення.

За сукупності вищевказаних умов, слідчий суддя вважає, що немає жодних передумов, визначених ст. 168 КПК України, для подальшого вилучення мобільного телефону, так як слідчий отримав безперешкодний доступ до телефону, отримав інформацію, яка на ньому міститься, що виключає можливість приховування чи знищення інформації.

Тому, з урахуванням вищевказаних обставин, а також того ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в даному кримінальному провадженні не мають процесуального статусу підозрюваних, а є третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт (64-2 КПК України), слідчий суддя вважає, що подальший арешт мобільного телефону буде не тільки суперечити вимогам ст. 168 КПК України, але й буде непропорційним втручанням в право ОСОБА_11 на мирне володіння майном, яке закріплено в статті 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо арешту документу яким ПП «Лакруа» відмовлено у видачі декларації про «Реконструкцію нежитлового приміщення на два окремі приміщення по вул. Незалежності, 34А в м. Івано-Франківську», а також арешту блокнота із чорновими записами, викопіювання із топографічного плану, то арешт в цій частині вважається обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. Враховується, що ОСОБА_11 має можливість на копіювання інформації із блокнота, що робить арешт для нього не обтяжливим, а втручання у право власності розумним та співрозмірним.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст. 131,168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

З метою збереження речових доказів накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході проведення обшуку 02 жовтня 2026 року в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , а саме на:

1) документ щодо відмови ПП «Лакруа» у видачі декларації про «Реконструкцію нежитлового приміщення на два окремі приміщення по вул. Незалежності, 34А в м. Івано-Франківську»;

2) блокнот із чорновими записами, викопіювання із топографічного плану.

У задоволенні клопотання про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 всередині із сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_12