Ухвала суду № 140536531, 12.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3188/26

Провадження № 1-кс/202/7873/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025042220001389 від 26.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна.

Відповідно до клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042220001389 від 26.12.2025 року, в рамках якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Тому прокурор, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: 1/2 частку житлового будинку садибного типу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3585012.4850202.20231031.30.0000.29), загальна площа 60,6 кв. м.; 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер майна: 3354164514160), загальна площа 44,5 кв. м.; транспортний засіб марки «Honda CBF 500 499», 2004 року, д.н.з. « НОМЕР_2 », vin « НОМЕР_3 »; транспортний засіб марки «ВАЗ 21051», 1982 року, д.н.з. « НОМЕР_4 », vin « НОМЕР_5 ».

Слідчий, прокурор в судове засідання не з`явились. В матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання без участі сторони обвинувачення.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042220001389 від 26.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.

14 липня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Санкцією інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення ч. 4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві приватної власності зареєстровано:

- 1/2 частка житлового будинку садибного типу, загальною площею 60,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3585012.4850202.20231031.30.0000.29);

- 1/2 частка квартири загальною площею 44,5 кв., за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 3354164514160.

За інформацією з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на правах приватної власності перебуває наступне рухоме майно: транспортний засіб марки «Honda CBF 500 499», 2004 року випуску, vin: НОМЕР_3 ; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «ВАЗ 21051», 1982 року випуску, vin: НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на те, що санкція інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя доходить висновку, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на майно підозрюваного, що належить йому на праві приватної власності, шляхом заборони права відчуження та розпорядження, оскільки існує достатньо підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Саме такий спосіб накладення арешту на майно, забезпечить потреби досудового розслідування, виправдовує ступінь втручання у права підозрюваного та не матиме негативних наслідків як для самого підозрюваного, так й інших осіб, оскільки заборона відчуження та розпорядження майном, не позбавляє права на користування ним.

Слідчий суддя не вбачає необхідності заборони користування майном, оскільки таке обмеження права власності не відповідає розумності, співрозмірності та не є пропорційним завданням кримінального провадження.

Окрім того, слідчим у клопотанні також зазначено про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову). Водночас, у клопотанні відсутні посилання на те, що в рамках даного кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов. Доказів такого пред`явлення до клопотання також не долучено.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для накладення арешт на майно підозрюваного, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт, шляхом заборони права відчуження та розпорядження на рухоме та нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025042220001389 від 26.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- 1/2 частка житлового будинку садибного типу, загальною площею 60,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3585012.4850202.20231031.30.0000.29;

- 1/2 частка квартири загальною площею 44,5 кв., за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 3354164514160.

- транспортний засіб марки «Honda CBF 500 499», 2004 року випуску, vin: НОМЕР_3 ; реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки «ВАЗ 21051», 1982 року випуску, vin: НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1