Постанова № 14053616, 02.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6292/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Коваленко О.С.,

представника відповідача - Оринчин В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Денас"до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2010 року Приватне підприємство "Денас"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001422301/0 від 29.10.2010 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 60420 грн., в тому числі основний платіж 50350 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 10070 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки податковий орган безпідставно визначив податкове зобовґязання та нарахував штрафні санкції взявши до уваги помилкові дані з компґютерної програми «1С: Бухгалтерія» щодо розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів» без врахування первинних документів бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що при дослідженні інформації з бухгалтерського рахунку 26 «Готова продукція» було встановлено завищення позивачем задекларованого убутку балансової вартості запасів за І півріччя 2010 року на 201400 грн., внаслідок чого завищено валові витрати на зазначену суму.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 31.08.2010 року по 11.10.2010 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Денас» (далі - ПП «Денас») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за наслідками якої складено акт № 598/23/31908540 від 18.10.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу 5 п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.2004 року - завищено валові витрати на суму 201400 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2010 року на суму 51350 грн. Порушення виявлено на підставі того, що в додатку К 1.1. до декларації з податку на прибуток підприємств позивачем визначено «балансову вартість запасів у готовій продукції» в розмірі 51265 грн., тоді як залишок готової продукції відповідно до бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 26 «Готова продукція» становить 252665 грн. Таким чином, податковий орган визначив завищення валових витрат на 201400 грн., внаслідок чого податкове зобовґязання з податку на прибуток підприємств занижено на 51350 грн.

Директор ПП «Денас» від підпису акту відмовився та надіслав заперечення, в яких повідомив, що відомості щодо убутку балансової вартості готової продукції зазначені в Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року відповідають первинним документам бухгалтерського обліку.

На підставі акту перевірки Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення № 0001422301/0 від 29.10.2010 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 60420 грн., в тому числі основний платіж 50350 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 10070 грн.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення та висновків, викладених в акті перевірки суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року за № 168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадиться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2.1. цього Положення встановлено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пояснень головного державного податкового ревізора інспектора Педашенко О.В., яка здійснювала перевірку позивача, інформацію щодо залишків готової продукції на кінець І півріччя 2010 року було взято з бухгалтерської відомості «Обороти по рахунку 26». При цьому первинні документи не перевірялися через їх великий обсяг.

Згідно пояснень бухгалтера ОСОБА_3, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка, внаслідок помилки компґютерної програми «1С: Бухгалтерія» в електронному вигляді «обороту по рахунку 26» було помилково зазначено, що залишок готової продукції на кінець І півріччя 2010 року складає 252665 грн., що не відповідає первинним документам бухгалтерського обліку.

Так, згідно наказу директора ПП «Денас» № 75 від 30.06.2010 року призначено інвентаризацію ТМЦ - готової продукції та сировини і матеріалів, комплектуючих у виробничому цеху.

За результатами інвентаризації складено інвентаризаційний опис товарно матеріальних цінностей (готової продукції, сировини та матеріалів комплектуючих) від 30.06.2010 року, згідно якої залишок товарно метеріальних цінностей на кінець І півріччя 2010 року складав 51265,83 грн.

На підтвердження наявності у підприємства ТМЦ позивачем надано видаткові накладні щодо їх придбання у зазначеному періоді.

Згідно оборотно сальдової відомості за І півріччя 2010 року залишок готової продукції по рахунку 26 складав 51265 грн. (262429,33 грн. (на початок періоду) + 1178 977,24 грн. (Дебет) 1390141,57 (Кредит).

Згідно обороту по рахунку 26 за І півріччя 2010 року залишок готової продукції складав 51265 грн. ( 262429,33 грн. (залишок по Дебету на початок періоду) + 178977,24 грн. (оборот по Дебету рахунку 23) 1390141,57 грн. (Кредитовий оборот рахунків 90, 901 та 903).

Зазначену суму позивачем відображено в додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010 року.

Згідно п.п. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Висновок податкового органу про те, що насправді вартість готової продукції на кінець І півріччя 2010 року складала 252665 грн. (арк. Акту перевірки 8), а не 51265 грн., як відображено в декларації, внаслідок чого позивачем завищено убуток балансової вартості запасів на 201400 грн. зроблено на підставі помилкових даних компґютерної програми, без дослідження первинних документів бухгалтерського обліку.

Враховуючи те, що завищення позивачем убутку балансової вартості запасів та, відповідно, валових витрат, встановлено податковим органом без дослідження первинних документів всупереч Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327 та враховуючи те, що залишок готової продукції на кінець І півріччя 2010 року в розмірі 51265 грн. підтверджується результатами інвентаризації, що проводилася 30.06.2010 року, оборотно сальдовою відомістю та оборотом по рахунку 26, які складалися на підставі первинних документів, суд приходить до висновку, що податкове зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 50350 грн.. та, відповідно, штрафні санкції, визначено позивачу неправомірно, тому позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, тому згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються. У звязку з цим, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог ПП «Денас» про визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення рішення і визнати протиправним та скасувати його.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Денас" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001422301/0 від 29.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Денас" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2011 року.

СуддяК.І. Клочко