Постанова № 14053604, 01.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6585/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Панченко О.О.,

представника відповідача - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Ювента "до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2010 року Приватне підприємство "Ювента "звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001871702/0 від 17.06.2010 року, № 0001871702/1 від 20.08.2010 року, № 0001871702/2 від 26.10.2010 року та № 0001871702/3 від 11.01.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні транспортно експедиційні послуги, які надавалися суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 приватному підприємству «Ювента» мали реальний характер і, оскільки СПД ОСОБА_3 є окремим платником податків, якій знаходиться на спрощеній системі оподаткування, сума отриманої ним виручки за цими операціями вже була оподаткована, тому нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників у зв`язку із перебуванням ОСОБА_3 на посаді директора ПП «Ювента» позивач вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є штатним працівником приватного підприємства «Ювента», працює на посаді директора із повною зайнятістю 8 годин на добу. Згідно даних бази 1 ДФ приватний підриємець ОСОБА_3 у своїй діяльності найманих працівників не використовує, а тому не мав реальної можливості надавати позивачу транспортно експедиційні послуги. Крім того, в актах виконаних робіт відсутня необхідна інформація щодо обсягів виконаних робіт та їх описова частина. На момент перевірки товарно - транспортні накладні не надавалися.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 11.05.2010 року по 01.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві) проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Ювента» (далі ПП «Ювента») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт № 5478/23-2/21077030 від 04.06.2010 року.

На підставі акта перевірки а також за наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення рішення № 0001871702/0 від 17.06.2010 року, № 0001871702/1 від 20.08.2010 року, № 0001871702/2 від 26.10.2010 року та № 0001871702/3 від 11.01.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень, а також висновків викладених в акті перевірки суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено перевіркою, ПП «Ювента» укладено договори про надання підприємству транспортно експедиційних послуг з СПД ФО ОСОБА_3

ОСОБА_3, в свою чергу є штатним працівником ПП «Ювента» та працює на посаді директора з повною зайнятістю 8 годин на добу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво про сплату єдиного податку Д № НОМЕР_1 від 01.01.2008 року). Згідно бази 1 ДФ СПД ФО ОСОБА_3 у своій діяльності найманих працівників не використовував.

В 2009 році ПП «Ювента» перерахувало СПД ФО ОСОБА_3 кошти в сумі 114000 грн. згідно актів виконаних робіт про надання транспортно експедиційних послуг:

- платіжним доручення № 545 від 27.02.2009 року в сумі 58600 грн.;

- платіжним дорученням № 516 від 07.08.2009 року в сумі 200 грн.;

- платіжним дорученням № 695 від 24.09.2009 року в сумі 55600 грн.

В актах виконаних робіт, що надані позивачем на підтвердження спірних операцій від 27.02.2009 року, від 28.07.2009 року, від 18.08.2009 року та від 23.09.2009 року зазначено, що ПП «Ювента» отримало від СПД ФО ОСОБА_3 транспортно експедиційні послуги на визначені суми.

Акти виконаних робіт підписані від ПП «Ювента» - директором ОСОБА_3 та від СПД ФО ОСОБА_3 особисто ним.

Зазначені акти не містять інформації щодо обсягів виконаних робіт та одиниці виміру господарських операцій, а також посилання на договір, на підставі якого надавалися послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовґязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг), який повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» надано визначення терміну «одиниця виміру» - це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання. Приписами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник. Відповідно до п. 12.3, 12.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року у разі, якщо послуги не мають таких показників, як одиниця виміру послуг, кількість, обґєм, обсяг, а вимірюються лише у вартісному вираженні, застосовуються такі покажчики, як «послуга/проценти», «грн.».

Разом з тим, акти виконаних робіт про надання позивачу транспортно експедиційних послуг не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять обсягу та одиниці виміру господарської операції (надання послуг). Незважаючи на можливість обчислення зазначених послуг лише у грошовому вимірі, акти не містять ні переліку наданих послуг, ні посилання на договір, відповідно до якого вони надавалися, внаслідок чого неможливо підтвердити надання цих послуг іншими документами.

Під час перевірки товарно транспортні накладі перевіряючому не надавалися.

Згідно наданих суду товарно транспортних накладних СПД ФО ОСОБА_3 здійснював перевезення товару (кукурудзи) на підставі видаткової накладної №РН - 0000002 від 27.02.2009 року від ТОВ «Фіорентина Імпекс» на ПП «Ювента» 27.02.2009 року, 28.02.2009 року, 02.03.2009 року, 03.03.2009 року, 04.03.2009 року, 05.03.2009 року та 06.03.2009 року. При цьому акт виконаних робіт № 15 було складено 27.02.2009 року, тобто ще до виконання робіт.

Враховуючи цей факт та беручи до уваги відсутність звґязку між актами виконаних робіт та товарно транспортними накладними, а також зважаючи на відсутність товарно транспортних накладних під час проведення перевірки суд приходить до висновку, що надані позивачем товарно транспортні накладні не є належними доказами спірних господарських операцій.

Згідно п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про про податок з доходів фізичних осіб», що діяв на момент спірних правовідносин, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 цього закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Підпунктом 20.3.2. п. 20.3 ст. 20 встановлено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Враховуючи невідповідність актів виконаних робіт вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також беручи до уваги відсутність необхідних умов для виконання СПД ФО ОСОБА_3 транспортно експедиційних послуг на користь ПП «Ювента», суд приходить до висновку про непідтвердження фактичного виконання господарських операцій з надання транспортно експедиційних послуг та правомірність визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 17160 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 ІV від 22.05.2003 року позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із суми доходу отриманого у вигляді додаткового блага, а саме: з коштів перерахованих за рахунок прибутку підприємства підприємства за проживання фізичної особи, яка не знаходиться з підприємством в трудових відносинах. Перевіркою встановлено, що в ІV кварталі 2009 року позивачем здійснювалося перерахування за проживання в готелі ОСОБА_4

Позивач факту перерахування коштів за проживання ОСОБА_4 в готелі не заперечив, як і факту неперебування з ним у трудових відносинах.

Згідно п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), зокрема у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування.

Підпунктом 19.2. ст. 19 цього Закону встановлено обовґязок осіб, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; а також надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковий орган правомірно визначив позивачу податкове зобов`язання з доходів фізичних осіб в сумі 1308 грн.

За викладених обставин ДПІ у м. Полтаві при визначенні ПП «Ювента» податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є необгрунтованими, неправомірними і не підлягають задоволенню.

.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Ювента» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2011 року.

СуддяК.І. Клочко