Рішення № 140535981, 07.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"07" жовтня 2026 р. Справа № 924/604/26

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Гвардійської сільської ради, с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області

до Фермерського господарства "Віра плюс", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки

Представники сторін:

від прокуратури: Нікітюк П.Г - відповідно до службового посвідчення №080569 від 27.02.2025;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Клюка В.Ф. - відповідно до ордера серії ВХ №1129528 від 06.07.2026.

В судовому засіданні, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

09.06.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Гвардійської сільської ради, с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до Фермерського господарства "Віра плюс", с.Розсоша Хмельницького району Хмельницької області про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Ухвалою від 15.06.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/604/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 22.07.2026 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до ст. ст. 177, 182, 183 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 02.09.2026 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до ст. 185 ГПК України, закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті.

Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що в результаті реорганізації шляхом приєднання ФГ "Аграрій плюс" до правонаступника ФГ "Віра плюс" (код ЄДРПОУ 37347867) ФГ "Аграрій плюс" в особі Барилюка Ігоря Васильовича передало, а ФГ "Віра плюс" в особі Кашперук Тетяни Іванівни прийняло усе майно, майнові та немайнові права та обов`язки ФГ "Аграрій плюс". Внаслідок вказаних дій на сьогодні користувачем земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 площею 449,0088 га, є ФГ "Віра плюс", якому землі не надавались та жодного стосунку до первісного набувача не має, який отримав їх у пільговому порядку без торгів. Відтак, зазначене вказує на зловживання наданими правами зі сторони вищевказаних юридичних осіб з метою уникнення процедури відкритих торгів та отримання права оренди земельних ділянок на позаконкурсній основі, що суперечить приписам законодавства. Договори оренди вищевказаних земельних ділянок підлягають розірванню, а земельні ділянки поверненню власнику.

Позивачем - Гвардійською сільською радою, с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області пояснень по суті спору до суду не подано.

Відповідач - Фермерське господарство "Віра плюс", с.Розсоша Хмельницького району Хмельницької області проти позовних вимог заперечує. Посилаєтьсяч на те, що ОСОБА_2 жодних прав на оренду 23 земельних ділянок за оспорюваними договорами не набув, орендарем земельних ділянок на даний час залишається виключно юридична особа - ФГ "Віра плюс". При цьому, ОСОБА_2 набув саме право на частку (корпоративні права) у складеному капіталі ФГ "Дудар", а не права та обов`язки орендаря земельних ділянок за оспорюваними договорами оренди землі. Крім того, правочин за яким ОСОБА_2 набув право на частку в складеному капіталі ФГ "Дудар" ніким не оспорений, є чинним.

Вказує, що за згодою власника землі, в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району, були внесені відповідні зміни в договори оренди землі, враховуючи правонаступництво ФГ "Аграрій плюс" та ФГ "Віра плюс", в частині заміни орендаря земельних ділянок, що не протирічить діючому законодавству.

Акцентує, що права на оренду 23 земельних ділянок не відчужувались її орендарями іншим особам, не вносились до статутного капіталу, не передавались в заставу, а перейшли до правонаступників в результаті універсального правонаступництва (реорганізація шляхом приєднання).

Припинення ФГ "Дудар" відбулося в результаті реорганізації останнього, внаслідок чого всі права та обов`язки якого, в т.ч. по договорам оренди землі, перейшли до правонаступника, що не заборонено законодавством. ФГ "Віра плюс" стало правонаступником усіх майнових, немайнових прав та обов`язків ФГ "Аграрій плюс", яке, в свою чергу, було правонаступником ФГ "Дудар", а тому немає жодних правових підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Зазначає, що питання відчуження 100% частки в складеному капіталі фермерського господарства врегульовано у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №922/3039/16 та від 30.03.2023 у справі №917/202/21, відповідно до яких: "належна одній особі частка у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства в розмірі 100% може бути відчужена без жодних обмежень на користь іншої особи, а у разі відчуження її на користь двох або більше осіб - з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу членів фермерського господарства, визначених ст.3 Закону України "Про фермерське господарство". Прийняття участі у земельному аукціоні для отримання земельних ділянок в оренду ФГ "Віра плюс" (за відсутності волі власника на продовження дії договорів) обов`язкове для ФГ "Віра плюс" виключно після закінчення строку дії договорів ( а не під час їх дії, як безпідставно про це зазначає Позивач).

Спірні земельні ділянки статусу "земель для ведення фермерського господарства" не позбавлені, цільове призначення - не змінено, переходу у статус інших земель - не відбулося. ФГ "Віра плюс" з моменту укладення спірних договорів і на даний час використовує землі за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Таким чином, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються ФГ "Віра плюс" в межах вимог щодо користування землями певного виду використання та з урахуванням їхньої мети та призначення.

Звертає увагу, що прокурором наводяться лише припущення можливого збільшення вартості оренди, в разі, продажу на аукціоні права оренди на земельні ділянки, які перебувають в користуванні відповідача, однак, прокурор не надає жодних доказів, які б підтверджували завдання державі реальних збитків та/або упущеної вигоди, їх розмір.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Працівниками прокуратури встановлено, що наказами Головного управління Держземагенства (на сьогодні - Держгеокадастру) у Хмельницькій області від 25-26.09.2014 "Про надання у користування земельної ділянки", які стали підставою для подальшого укладення договорів оренди, громадянину ОСОБА_1 надано в строкове платне користування земельні ділянки з цільовим призначенням "01.02. для ведення фермерського господарства" за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради (на сьогодні Гвардійська територіальна громада) Хмельницького району Хмельницької області, зокрема:

6825089000:06:007:0001 площею 10,8268 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4387/14-14-СГ та договору оренди землі № 21 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:1428 площею 35,2187 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4384/14-14-СГ та договору оренди землі № 29 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:1427 площею 35,4965 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4426/14-14-СГ та договору оренди землі № 31 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:1425 площею 25,4675 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4377/14-14-СГ та договору оренди землі № 28 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:1424 площею 10,6057 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4379/14-14-СГ та договору оренди землі № 16 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:1423 площею 31,3803 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4424/14-14-СГ та договору оренди землі № 22 від 30.09.2014;

6825089000:06:005:0001 площею 13,755 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4428/14-14-СГ та договору оренди землі № 26 від 30.09.2014;

6825089000:06:004:0363 площею 7,0399 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4422/14-14-СГ та договору оренди землі № 23 від 30.09.2014;

6825089000:06:003:0603 площею 23,296 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4385/14-14-СГ та договору оренди землі № 18 від 30.09.2014;

6825089000:06:003:0602 площею 15,6926 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4380/14-14-СГ та договору оренди землі № 19 від 30.09.2014;

6825089000:06:003:0601 площею 4,1206 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4382/14-14-СГ та договору оренди землі № 13 від 30.09.2014;

6825089000:05:015:0600 площею 11,7061 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4427/14-14-СГ та договору оренди землі № 12 від 30.09.2014;

6825089000:05:013:0700 площею 22,9893 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4425/14-14-СГ та договору оренди землі № 24 від 30.09.2014;

6825089000:05:013:0474 площею 7,8778 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4386/14-14-СГ та договору оренди землі № 17 від 30.09.2014;

6825089000:05:009:0500 площею 21,1137 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4423/14-14-СГ та договору оренди землі № 10 від 30.09.2014;

6825089000:05:006:0301 площею 14,5218 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4420/14-14-СГ та договору оренди землі № 27 від 30.09.2014;

6825089000:06:006:0300 площею 4,0945 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4421/14-14-СГ та договору оренди землі № 25 від 30.09.2014;

6825089000:05:004:0303 площею 18,8299 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4389/14-14-СГ та договору оренди землі № 15 від 30.09.2014;

6825089000:05:004:0301 площею 3,3930 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4388/14-14-СГ та договору оренди землі № 20 від 30.09.2014;

6825089000:05:004:0300 площею 3,0215 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4419/14-14-СГ та договору оренди землі № 9 від 30.09.2014;

6825089000:05:001:0351 площею 20,0222 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4383/14-14-СГ та договору оренди землі № 30 від 30.09.2014;

6825089000:05:005:0150 площею 12,3668 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4418/14-14-СГ та договору оренди землі № 14 від 30.09.2014;

6825089000:04:004:0051 площею 96,1726 га згідно наказу Головного управління Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області №22-4381/14-14-СГ та договору оренди землі № 11 від 30.09.2014.

На підставі наказів між Головним управлінням Держземагенства (на сьогодні Держгеокадастру) у Хмельницькій області та ОСОБА_1 було укладено 23 договори оренди землі щодо 449,0088 га земель.

Згідно додаткових договорів орендодавцем зазначених земельних ділянок є Гвардійська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно п.1 Договорів оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер, площею, яка перебуває у державній власності, та розташована за межами населеного пункту Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

У п. 6 Договорів визначено, що їх укладено на 20 років.

Абзацом другим п.6 Договорів визначено, що їх умови зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

Пунктами 13 Договорів визначено, що земельні ділянки передається для ведення фермерського господарства.

У п.17 Договорів зазначено, що орендар не має права передавати у заставу, вносити до статутного капіталу право оренди земельної ділянки.

Відповідно до Статуту ФГ "Дудар", затвердженого рішенням засновника фермерського господарства №1 від 16 грудня 2014 року, державну реєстрацію якого проведено 17 грудня 2014 року, № запису 16731020000014264, засновником Господарства є громадянин України ОСОБА_1 (п.2.1 Статуту). Складений капітал Господарства створюється за рахунок коштів членів Господарства та становить 1000,00 грн., що становить 100% складеного капіталу Господарства і належить ОСОБА_1 (п.7.1 Статуту).

Пунктом 7.4 Статуту передбачено, що частка майна Господарства або частка у складеному капіталі господарства може бути відчужена одним із членів господарства згідно з чинним законодавством. У випадку продажу одним із членів Господарства своєї частки сторонній особі, інші члени Господарства мають право переважної купівлі цієї частки згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7.6 Статуту визначено права членів Господарства, зокрема, вийти в установленому порядку з Господарства, здійснювати відчуження частки у складеному капіталі господарства в порядку встановленому чинним законодавством України, Статутом, рішеннями зборів членів Господарства.

Після отримання вищевказаних земельних ділянок на праві оренди ОСОБА_1 17.12.2014 в Хмельницькій районній державній адміністрації Хмельницької області зареєстровано юридичну особу ФГ "Дудар" із кодом ЄДРПОУ юридичної особи: 39552846.

12.08.2021 було здійснено зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну складу засновників (учасників) та зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Згідно договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі Фермерського господарства "Дудар" від 16.09.2022 ОСОБА_1 відчужив належну йому частку у складеному капіталі ФГ "Дудар" в розмірі 1000,00грн, що становило 100% складеного капіталу ФГ "Дудар", ОСОБА_2 . Передача частки у складеному капіталі ФГ "Дудар" ОСОБА_2 підтверджується актом приймання-передачі частки у складеному капіталі Фермерського господарства "Дудар" (код ЄДРПОУ 39552846) від 16.09.2022.

Рішенням члена ФГ "Дудар" від 20.10.2022 реорганізовано ФГ "Дудар" шляхом приєднання його до ФГ "Аграрій плюс".

Згідно передавального акту від 22.06.2023 в результаті реорганізації шляхом приєднання ФГ "Дудар" до правонаступника ФГ "Аграрій плюс" (код ЄДРПОУ 38469312) ФГ "Дудар" в особі ОСОБА_2 передало, а ФГ "Аграрій плюс" в особі ОСОБА_3 прийняло усе майно, майнові та немайнові права та обов`язки ФГ "Дудар".

14.08.2023 членом ФГ "Аграрій плюс" ОСОБА_2 прийнято рішення про реорганізацію ФГ "Аграрій плюс" (код 38469312) шляхом приєднання його до ФГ "Віра плюс" (код 37347867). Згідно цього рішення ФГ "Віра плюс", з часу державної реєстрації припинення та державної реєстрації відповідних змін у Статуті ФГ "Віра плюс", виступатиме правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов`язків ФГ "Аграрій плюс". Член "Аграрій плюс" приєднується до членів ФГ "Віра плюс" з розміром грошової частки, належною йому в складеному капіталі ФГ "Аграрій плюс". Вирішено створити комісію з припинення (реорганізації) ФГ "Аграрій плюс" у складі голови комісії голови ФГ "Аграрій плюс" Барилюка І.В.

Рішенням члена ФГ "Аграрій плюс" від 14.08.2023 затверджено нову редакцію Статуту ФГ "Аграрій плюс", пунктом 1.1 якого передбачено, що ФГ "Аграрій плюс" створене засновником Господарства та шляхом реорганізації (приєднання) ФГ "Алік-агро", ФГ "Володимир-агро" та ФГ "Дудар" і є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків останніх.

Відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи ФГ "Дудар" в результаті її реорганізації внесено до Реєстру 15.08.2023.

Згідно передавального акту від 16.10.2023 в результаті реорганізації шляхом приєднання ФГ "Аграрій плюс" до правонаступника ФГ "Віра плюс" (код ЄДРПОУ 37347867) ФГ "Аграрій плюс" в особі Барилюка Ігоря Васильовича передало, а ФГ "Віра плюс" в особі Кашперук Тетяни Іванівни прийняло усе майно, майнові та немайнові права та обов`язки ФГ "Аграрій плюс".

Рішенням члена ФГ "Аграрій плюс" від 16.01.2024 затверджено нову редакцію Статуту ФГ "Віра плюс", пунктом 1.1 якого передбачено, що ФГ "Віра плюс" створене засновником Господарства та шляхом реорганізації (приєднання) ФГ "Ніна плюс", ФГ "Марк плюс" та ФГ "Аграрій плюс" і є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків останніх.

17,01.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про державну реєстрація припинення юридичної особи ФГ "Аграрій плюс" в результаті її реорганізації.

Хмельницькою обласною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді 01.05.2024 за № 15/1-2684 вих-26 направлено лист до Гвардійської сільської ради у якому проінформовано про виявлені порушення при використанні земельних ділянок для ведення фермерського господарства. У листі запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.

Із відповіді органу місцевого самоврядування вбачається, що сільською радою заходи позовного характеру за вищевказаним фактом не вживались та вживатись не будуть (№02.02.01-13/769 від 13.05.2026).

Згідно Довідки Гвардійської сільської ради №02.02.01-13/1118/247 від 06.08.2026 станом на 01.08.2026 до бюджету Гвардійської сільської територіальної громади від Фермерського господарства "Віра плюс" надійшли кошти в обсязі 1 045 429,14грн за період січень - червень 2026.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26 червня 2019 у справі №587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26 травня 2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Статтею 374 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, територіальна громада.

Право користування землею особою, якій таке право не належить, порушує права власника, а тому враховуючи положення статтями 13, 14 Конституції України, якими закріплено, що земля, є об`єктом права власності Українського народу, права якого як власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, та те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, законність набуття та реалізації права на землю беззаперечно становить суспільний інтерес, який підлягає захисту.

Неправомірне використання земель сільськогосподарського призначення, переданих в користування за пільговою процедурою без проведення земельних торгів, як про це стверджує прокурор, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, не сприяє ефективному використання земельних ресурсів та досягненню цілей, передбачених Законом України "Про фермерське господарство" щодо створення умов для реалізації ініціативи громадян в сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Згідно статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до підпункту 4 пункту "а" та підпункту 1 пункту "б" частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Отже, на даний час повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, які знаходиться на території Гвардійської сільської ради Хмельницької області належить до компетенції Гвардійської сільської ради Хмельницької області.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.

Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницькою обласною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, 01.05.2024 за № 15/1-2684 вих-26 направлено лист до Гвардійської сільської ради у якому проінформовано про виявлені порушення при використанні земельних ділянок для ведення фермерського господарства. У листі запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.

Із відповіді органу місцевого самоврядування вбачається, що сільською радою заходи позовного характеру за вищевказаним фактом не вживались та вживатись не будуть (№02.02.01-13/769 від 13.05.2026).

Отже, позивачем не вжито належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону на стверджуване прокурором порушення інтересів держави.

За таких обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що сільська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, господарський суд вважає що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гвардійської сільської ради.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Згідно положень статті 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями частин 1-3 статті 124 Земельного кодекс України (в редакції на момент прийняття рішень про передачу спірних земельних ділянок) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 134 ЗК України (в редакції на момент прийняття рішень про передачу спірних земельних ділянок) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18 лютого 2016 з абзацу 16 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України виключено норму щодо можливості передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Враховуючи викладене, громадянин ОСОБА_1 правомірно отримав 23 земельних ділянки загальною площею 449,0088 га для ведення фермерського господарства на підставі наказів Головного управління Держземагенства (на сьогодні - Держгеокадастру) у Хмельницькій області від 25 вересня 2014 та 26 вересня 2014, які в подальшому стали підставою для укладення між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_4 договорів оренди землі від 30 вересня 2014.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Частинами 1, 2 статті 191 Цивільного кодексу України передбачено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага (стаття 177 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 178 Цивільного кодексу України визначено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

З огляду на наведені норми цивільного законодавства та спеціального Закону України "Про фермерське господарство", право оренди земельної ділянки є майновим правом, що визнається об`єктом цивільних прав і може вільно переходити від однієї особи до іншої, якщо інше не обмежено законом. Враховуючи, що до складу складеного капіталу фермерського господарства прямо можуть включатися майнові права, у тому числі право користування землею, суд вважає, що право оренди земельної ділянки входить до складеного (статутного) капіталу фермерського господарства.

17.12.2014 Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - ФГ "Дудар" (код ЄДРПОУ 39552846), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 вересня 2024 року.

Після створення та державної реєстрації ФГ "Дудар", права і обов`язки орендаря земельних ділянок за договорами оренди перейшли від громадянина ОСОБА_1 до створеного ним ФГ "Дудар", яке в подальшому використовувало їх за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, що не заперечується прокурором. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 у справі №927/79/19).

Також на підставі рішення Гвардійської сільської ради №34 від 03.06.2022 між Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, громадянином ОСОБА_1 та ФГ "Дудар" 27.07.2022 укладено додаткові договори №1 до договорів оренди землі від 30.09.2014, відповідно до яких здійснено заміну сторін за договорами орендодавця ГУ Держземагенства у Хмельницькій області на нового власника земельних ділянок Гвардійську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області та орендаря ОСОБА_1 на ФГ "Дудар", до яких перейшли всі права та обов`язки орендодавця та орендаря за договорами та чинним законодавством. На підставі додаткових договорів №1 від 27.07.2022 до договорів оренди від 30.09.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію змін до права оренди землі, згідно яких орендарем земельних ділянок є ФГ "Дудар".

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі Фермерського господарства "Дудар" від 16.09.2022 ОСОБА_1 відчужив належну йому частку у складеному капіталі ФГ "Дудар" в розмірі 1000,00грн, що становило 100% складеного капіталу ФГ "Дудар", ОСОБА_2 . Передача частки у складеному капіталі ФГ "Дудар" ОСОБА_2 підтверджується актом приймання-передачі частки у складеному капіталі Фермерського господарства "Дудар" (код ЄДРПОУ 39552846) від 16.09.2022. Справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. Акт зареєстровано в реєстрі за №1300 та №1301.

Пунктами 7.4, 7.6 Статуту ФГ "Дудар", затвердженого рішенням засновника фермерського господарства №1 від 16.12.2014, державну реєстрацію якого проведено 17.12.2014, № запису 16731020000014264, передбачено право члена фермерського господарства на відчуження своєї частки у складеному капіталі ФГ "Дудар", в тому числі, сторонній особі.

19.09.2022 відповідні зміни щодо учасника фермерського господарства ФГ "Дудар" були зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в установленому законом порядку, що підтверджується витягом від 02 вересня 2024 року. Після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу учасником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ФГ "Дудар" став ОСОБА_2 .

Судом враховується, що аналізуючи положення Закону України "Про фермерське господарство", Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 у справі №917/202/21, де досліджувалося питання щодо оборотоздатності частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства та умов її відчуження, прийшов до висновку, що фермерське господарство як юридична особа наближена за своїми ознаками до підприємств корпоративного типу, має певні особливості, а саме: воно засновано на членстві, а також майновій та особистій трудовій участі його членів, яка є обов`язковою; коло учасників/членів фермерського господарства обмежується членами сім`ї; діяльність фермерського господарства може стосуватися лише фермерства.

Така специфіка правового статусу фермерського господарства щодо суб`єктного складу членів фермерського господарства зумовлює неможливість набуття статусу члена господарства юридичними особами та особами, не пов`язаними родинними або сімейними зв`язками з існуючими членами господарства.

Більше того, поза межами сімейних/родинних зв`язків такий суб`єкт господарювання існувати не може, адже якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом, діяльність фермерського господарства припиняється (пункт 4 частини першої статті 35 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідні обмеження щодо суб`єктного складу членів фермерського господарства (за винятком набуття членства юридичною особою) не стосуються у випадку, коли частка в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства належить 100 % одній особі. У такому разі зазначена особа за аналогією механізму відчуження частки учасником товариства з обмеженою відповідальністю, визначеною статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", може відчужити належну їй частку (100 %) іншій особі - не обов`язково члену своєї сім`ї, адже бути головою фермерського господарства має право будь-яка особа і не вимагається, щоб вона була пов`язана родинними/сімейними стосунками з відчужувачем частки в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства.

Однак, зазначені особливості суб`єктного складу членів фермерського господарства не можуть бути не враховані при вирішенні питання щодо можливості відчуження частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства, в якому частка в статутному (складеному) капіталі належить декільком особам - членам сім`ї (висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10. 2021 у справі №922/3059/16).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 у справі №917/202/21 зробив правовий висновок про те, що належна одній особі частка у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства в розмірі 100% може бути відчужена без жодних обмежень на користь іншої особи, а у разі відчуження її на користь двох або більше осіб - з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу членів фермерського господарства, визначених статтею 3 Закону України "Про фермерське господарство".

Отже, укладення договору відчуження частки у складеному капіталі ФГ "Дудар" призвело виключно до зміни особи учасника цього господарства, без правонаступництва у зобов`язаннях за договорами оренди земельних ділянок, які й надалі залишалися за ФГ "Дудар" як самостійним суб`єктом господарювання, що підтверджує відмежування корпоративних прав від прав та обов`язків землекористувача.

З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_2 правомірно набув 100% частки у складеному капіталі ФГ "Дудар", яка належала ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_2 набув саме корпоративні права на участь у фермерському господарстві, а не права та обов`язки орендаря земельних ділянок за оспорюваними договорами оренди землі. Орендарем земельних ділянок продовжувало залишатися ФГ "Дудар".

В подальшому, відбулася реорганізації ФГ "Дудар" шляхом приєднання до правонаступника - ФГ "Аграрій плюс", а згодом в результаті реорганізації ФГ "Аграрій плюс" шляхом приєднання до правонаступника - ФГ "Віра плюс".

Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина 1 статті 106 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до рішення члена ФГ "Дудар" ОСОБА_2 від 20.10.2022, справжність підпису якого засвідчене приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І, зареєстровано в реєстрі за №1445, проведено реорганізацію ФГ "Дудар" шляхом приєднання його до правонаступника - ФГ "Аграрій плюс". Здійснення реорганізації та перехід прав і обов`язків ФГ "Дудар" до правонаступника ФГ "Аграрій плюс" відображено у передавальному акті від 22.06.2023, пункті 1.1 Статуту ФГ "Аграрій плюс", затвердженого рішенням члена ФГ "Аграрій плюс" від 14.08.2023 та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.09.2024.

Також, відповідно до рішення члена ФГ "Аграрій плюс" ОСОБА_2 від 14.08.2023, справжність підпису якого засвідчене приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І, зареєстровано в реєстрі за №1395, проведено реорганізацію ФГ "Аграрій плюс" шляхом приєднання його до правонаступника - ФГ "Віра плюс". Перехід прав і обов`язків ФГ "Аграрій плюс" до правонаступника ФГ "Віра плюс" відображено в передавальному акті від 16.10.2023, пункті 1.1 Статуту ФГ "Віра плюс", затвердженого рішенням зборів членів ФГ "Віра плюс" від 16.01.2024, та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.09.2024.

Виходячи з положень статті 104 Цивільного кодексу України, реорганізація, проведена шляхом приєднання одного фермерського господарства до іншого в силу закону передбачає перехід всіх прав і обов`язків реорганізованої юридичної особи до правонаступника.

Таким чином, в результаті реорганізації ФГ "Дудар" шляхом приєднання до правонаступника - ФГ "Аграрій плюс", а згодом в результаті реорганізації ФГ "Аграрій плюс" шляхом приєднання до правонаступника - ФГ "Віра плюс", до останнього перейшло все їх майно, майнові та немайнові права та обов`язки.

Частиною 6 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Умовами оспорюваних договорів оренди землі від 30 вересня 2014 року не передбачено умову про те, що реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для припинення або зміни умов договору оренди.

Таким чином, реорганізація юридичної особи - ФГ "Дудар" шляхом приєднання його до ФГ "Аграрій плюс", а в подальшому реорганізація ФГ "Аграрій плюс" шляхом приєднання його до ФГ "Віра плюс" не є підставою для припинення договорів оренди землі від 30.09.2014.

Судом також враховується, що чинне законодавство, зокрема, стаття 141 Земельного кодексу України та стаття 31 Закону України "Про оренду землі" визначають виключні підстави для припинення права користування земельною ділянкою та припинення договору оренди землі.

Однак, з позовної заяви прокурора та інших процесуальних документів не вбачається жодних правових підстав для припинення права користування земельною ділянкою та припинення договорів оренди землі, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Однією із підстав припинення договору оренди землі відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" є ліквідація юридичної особи орендаря. Однак, у спірних правовідносинах відбулася реорганізація, а не ліквідація юридичної особи ФГ "Дудар".

Коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №902/930/21 та від 15.11.2021 у справі №906/620/19).

При розгляді спору судом враховується, що на підставі рішень власника землі в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області були внесені зміни в спірні договори оренди землі у зв`язку із правонаступництвом прав оренди на земельні ділянки ФГ "Аграрій плюс" та ФГ "Віра плюс" в частині заміни орендаря в договорах оренди землі, що не суперечить чинному законодавству та позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 08.09.2020 у справі №920/418/19 (пункт 6.23), в якій зазначено, що чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і таке законодавче регулювання спрямоване на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №914/637/19 (пункт 4.10).

Доводи прокурора судом не приймаються до уваги. Відповідно до статей 104, 107 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичної особи її права та обов`язки переходять до правонаступника. ФГ "Віра плюс" стало орендарем спірних ділянок на підставі рішень Гвардійської сільської ради, укладених додаткових угод та проведеної державної реєстрації. Це свідчить про універсальне правонаступництво, а не про нове надання земель поза конкурсом. Також відсутні докази отримання повторно, в установленому законом порядку, в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , оскільки останній не звертався повторно, в порядку передбаченому статтями 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу, до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування із відповідним зверненням, зокрема, і щодо земельних ділянок наданих в оренду за оспорюваними договорами. У спірних правовідносинах вся сукупність прав та обов`язків за договорами оренди землі від 30.09.2014 перейшла в силу закону від ФГ "Дудар" до ФГ "Аграрій плюс" та згодом від ФГ "Аграрій плюс" до ФГ "Віра плюс" в порядку правонаступництва. При цьому ОСОБА_2 , як фізична особа, жодних прав на оренду земельних ділянок за оспорюваними договорами землі не набував.

Закон не містить заборони на реорганізацію фермерського господарства та перехід його прав до правонаступника. Навпаки, стаття 12 Закону України "Про фермерське господарство" прямо передбачає, що землі фермерського господарства можуть використовуватися на умовах оренди, а у разі реорганізації такі права зберігаються за правонаступником. Крім того, власник земель в особі Гвардійської сільської ради погодив зміни до договорів, що виключає сумніви у правомірності користування.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України та статті 12 Закону "Про фермерське господарство", землі фермерського господарства можуть перебувати у користуванні на умовах оренди, а їх цільове призначення у даному випадку не змінювалося та використовується у межах укладених договорів.

Підписання Гвардійською сільською радою додаткових угод до договорів оренди з ФГ "Віра Плюс" підтверджує відсутність у орендодавця заперечень проти подальшого використання землі та свідчить про згоду органу місцевого самоврядування на продовження співпраці на узгоджених сторонами умовах. Водночас, ФГ "Віра Плюс", як орендар, в повному обсязі та в обумовлені строки сплачувало за оренду землі, що підтверджується Довідкою №02.02.01-13/1118/247 від 06.08.2026 про відсутність заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про фермерське господарство" повернення земель можливе лише у разі припинення господарства. У даному ж випадку ФГ "Дудар" не було припинене, а продовжувало діяльність під керівництвом нового учасника та в подальшому було реорганізоване з дотриманням вимог закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

На думку суду ФГ "Віра плюс" правомірно отримало в оренду спірні земельні ділянки в результаті правонаступництва усіх майнових, немайнових прав та обов`язків попередніх користувачів цих земельних ділянок та правомірно використовує їх для ведення фермерського господарства, а тому підстави для розірвання договорів оренди землі від 30.09.2014 та повернення їх Гвардійській сільській раді відсутні.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на прокуратуру у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя С.І. Крамар