Ухвала суду № 140535776, 12.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3418/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вх.№24826 від 08.10.2026) представника Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» адвоката Яценка А.О. про забезпечення позову та клопотання (вх.№24874 від 08.10.2026) представника Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" адвоката Боднара М.М. про зустрічне забезпечення у справі

за позовомПриватного підприємства «Пригородна нерухомість» (61007, м. Харків, прос. Індустріальний 104-А; код ЄДРПОУ: 34758234)доАкціонерного товариства "СКАЙ БАНК" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, 76/2; код ЄДРПОУ: 09620081) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна (01024, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня Льва Толстого), 6А, прим. (оф.) 101; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2) Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович (61003, м. Харків, вул. Університетська, 33, оф. 7; код РНОКПП: НОМЕР_2 )провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК", в якій просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від сьомого липня дві тисячі двадцять шостого року (з урахуванням виправлень від 04.09.2026), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, зареєстрований в Реєстрі за №6914, про звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, №104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м., для забезпечення погашення заборгованості майнового поручителя Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» в якості майнового поручителя за погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (код 30035671) перед Акціонерним товариством «Скай банк» щодо стягнення суми 20 940 036,78 грн та нотаріальних витрат у сумі 99 380,45 грн;

- стягнути з Відповідача Акціонерного товариства «Скай Банк» на користь позивача суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2026 вирішено прийняти позовну заяву (вх.№3418/26 від 28.09.2026) Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» до Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3418/26. Призначити підготовче засідання на 28 жовтня 2026 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенію Олегівну (01024, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня Льва Толстого), 6А, прим. (оф.) 101; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича (61003, м. Харків, вул. Університетська, 33, оф. 7; код РНОКПП: НОМЕР_2 ).

08.10.2026 через кабінет Електронного суду від представника Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» адвоката Яценка А.О. надійшла заява (вх.№24826 від 08.10.2026) про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме:

- зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №81922347, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем, рнокпп НОМЕР_2 , на підставі виконавчого напису від сьомого липня дві тисячі двадцять шостого року (з урахуванням виправлень від 04.09.2026р.), вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, зареєстрований в Реєстрі за №6914, про звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м., для забезпечення погашення заборгованості майнового поручителя Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» в якості майнового поручителя за погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (код 30035671) перед Акціонерним товариством «Скай банк», щодо стягнення суми 20 940 036,78грн. та нотаріальних витрат у сумі 99 380,45грн., за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, із одночасним зупиненням проведення оцінки нерухомого майна, нежитлової будівлі літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м. у виконавчому провадженні ВП № 81922347.

В той же день, через кабінет Електронного суду від представника Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" адвоката Боднара М.М. надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову та клопотання про зустрічне забезпечення (вх.№24874 від 08.10.2026), а якій просить суд:

1) відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 922/3418/26 поданої 07.10.2026 адвокатом Яценко А.О. в інтересах позивача ПП «Пригородна Нерхуомість», щодо:

- зупинення стягнення за виконавчим документом в рамках ВП №81922347;

- зупинення проведення оцінки нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 1469,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Індустріальний, буд. № 104-А;

2) застосувати зустрічне забезпечення у справі №922/3418/26 шляхом зобов`язання ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРИГОРОДНА НЕРУХОМІСТЬ» (код за ЄДРПОУ 34758234) внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 20 171 420,20 грн., що є аналогічною наданому представником адвокатом Яценко А.О. висновку про вартість майна, складеного ТОВ «АргументЕксперт» станом на 30.09.2026 та неузгодженого з АТ «Скай Банк».

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання (ч.4 ст.141 ГПК України).

Водночас суд зазначає, що заява про забезпечення позову розглянута з виходом за межі строку, встановленого частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з перебуванням судді на навчанні в період з 05.10.2026 по 09.10.2026 включно.

Розглянувши заяву (вх.№24826 від 08.10.2026) представника Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» адвоката Яценка А.О. про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч.1 ст.139 ГПК України визначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вказано у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені вище норми процесуального закону вжиття заходів щодо забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відтак умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тобто інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту та охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що виконавчий напис оспорюється з підстав недотримання нотаріусом установленого законом порядку його вчинення, зокрема у зв`язку з неналежним повідомленням позивача про порушення зобов`язання та відсутністю достатніх документальних підстав для висновку про безспірність заборгованості.

Представник позивача також посилається на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, зокрема опис та арешт майна 23.09.2026 і призначення оцінювача 05.10.2026. На переконання представника позивача, продовження виконавчих дій до вирішення спору створює ризик примусової реалізації нерухомості, що може істотно ускладнити відновлення його прав у разі задоволення позову.

Представник позивача надав звіт про оцінку нерухомого майна, складений ТОВ «АргументЕксперт» 30.09.2026, згідно з яким вартість об`єкта становить 20 171 420,20 грн, та зазначає, що пропонував банку погодити таку вартість.

08.10.2026 від представника Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову, у якому представник банку, зокрема, виклав доводи щодо відсутності підстав для забезпечення позову та заявив клопотання про застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду 20 171 420,20 грн.

Представник банку вважає, що зупинення оцінки майна не належить до передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів забезпечення позову, а зупинення стягнення є необґрунтованим.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає окремого порядку подання та розгляду заперечень відповідача на заяву про забезпечення позову, водночас доводи, наведені відповідачем у таких запереченнях, підлягають оцінці судом під час вирішення питання про забезпечення позову.

У цій справі предметом позову є вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Отже, спір безпосередньо стосується допустимості примусового виконання документа, на підставі якого здійснюється звернення стягнення на нерухоме майно позивача.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що виконавче провадження №81922347 відкрито для примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, а виконавчі дії щодо опису, арешту майна та визначення його вартості вже здійснюються. Це свідчить про те, що ризик примусового звернення стягнення не є суто абстрактним або віддаленим, а пов`язаний із фактичним виконанням документа, правомірність якого є предметом судового розгляду.

У разі продовження виконавчого провадження та реалізації нерухомого майна до вирішення спору по суті, навіть за умови подальшого задоволення позову, відновлення порушених прав позивача може вимагати додаткових судових спорів і не бути забезпеченим у межах цієї справи. Такий ризик має істотне значення з огляду на предмет позову та характер майна, щодо якого здійснюється стягнення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2021 у справі № 902/1264/20.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі №910/11552/20 дійшла висновку про допустимість забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки в разі продажу виконавцем під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса майна позивача та подальшого задоволення позову і визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача буде неможливим, оскільки спірний виконавчий напис буде вже виконано.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 зазначила, що враховуючи, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено вилучення майна у позивача та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходу забезпечення позову не означає встановлення незаконності виконавчого напису чи підтвердження доводів позивача щодо безспірності або розміру заборгованості. Ці обставини підлягають дослідженню під час розгляду спору по суті. На цій стадії суд оцінює не обґрунтованість позовних вимог, а лише необхідність тимчасового заходу для збереження можливості ефективного судового захисту.

Доводи представника відповідача про те, що виконавчі дії розпочаті 09.09.2026, а призначення оцінювача відбулося 05.10.2026, стосуються, зокрема, дотримання порядку та строків оцінки майна у виконавчому провадженні. Самі по собі ці доводи не усувають ризику подальшого примусового стягнення та не спростовують необхідності оцінити можливість забезпечення позову в межах спору про виконавчий напис.

Водночас суд зазначає, що оцінка законності постанов і дій приватного виконавця, дотримання строків, установлених статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», та правомірності визначення вартості нерухомого майна не здійснюється на стадії розгляду заяви про забезпечення позову, а підлягає наданню під час розгляду відповідних вимог по суті в установленому законом порядку.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є безпосередньо пов`язаним із предметом позову, відповідає меті забезпечення позову та є співмірним, оскільки спрямоване на тимчасове збереження наявного становища до вирішення спору по суті.

У випадку незастосування саме такого засобу забезпечення позову існує очевидна небезпека порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки до ухвалення господарським судом рішення по суті заявлених вимог гіпотетично може бути відчужено спірне майно третім особам.

Доводи представника відповідача про те, що вжиття такого заходу затримує задоволення його вимог, не спростовують зазначеного висновку, оскільки тимчасове обмеження виконання оспорюваного документа є передбаченим законом способом забезпечення позову, а його застосування зумовлене необхідністю забезпечити баланс інтересів сторін до вирішення спору.

Відповідно до ч.6 ст.139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За наведених обставин, заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №81922347, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем, рнокпп НОМЕР_2 , на підставі виконавчого напису від сьомого липня дві тисячі двадцять шостого року (з урахуванням виправлень від 04.09.2026р.), вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, зареєстрований в Реєстрі за №6914, про звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м., для забезпечення погашення заборгованості майнового поручителя Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» в якості майнового поручителя за погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (код 30035671) перед Акціонерним товариством «Скай банк», щодо стягнення суми 20 940 036,78грн. та нотаріальних витрат у сумі 99 380,45грн., за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, які просить вжити позивач, є адекватними та обґрунтованими відносно предмету спору, заявником доведено суду належними та допустимими в розумінні вимог процесуального закону доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову судом, доведено суду наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову у цій справі, а відтак наявні фактичні та правові підстави для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову в цій частині.

Щодо вимоги представника позивача про зупинення оцінки майна, суд зазначає наступне.

Представник позивача в заяві про забезпечення позову також просить суд зупинити проведення оцінки нерухомого майна, нежитлової будівлі літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м. у виконавчому провадженні ВП № 81922347.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову.

Пункт 5 частини 1 вказаної статті передбачає можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, тоді як пункт 6 передбачає зупинення продажу майна лише у визначених законом випадках - якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Позов у цій справі не містить вимог про визнання права власності на нерухомість, виключення її з опису чи зняття арешту, а спрямований на визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.06.2023 у справі №910/5361/22 наголосила, що зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Об`єднана палата зауважила, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначив, що оскільки обраний Товариством захід забезпечення позову (в співвідношенні з позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів)) прямо не передбачено частиною 1 статті 137 ГПК України, суд мав би з посиланням на пункт 10 частини 1 цієї статті зазначити закон або міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якими цей захід забезпечення позову передбачено.

Зупинення оцінки майна як самостійний захід забезпечення позову ані статтею 137 Господарського процесуального кодексу України, ані Законом України "Про виконавче провадження" чи іншими законами або міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачене.

У заяві представника позивача також не наведено норм закону, які б у цій ситуації прямо передбачали можливість застосування такого заходу на підставі пункту 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Сам по собі зв`язок оцінки майна з подальшою реалізацією у виконавчому провадженні не надає суду підстав застосовувати захід, не передбачений процесуальним законом.

Водночас ризик реалізації майна охоплюється застосованим заходом у вигляді зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в частині про зупинення оцінки майна.

Розглянувши клопотання (вх.№24874 від 08.10.2026) представника Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" адвоката Боднара М.М. про зустрічне забезпечення у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені заходами забезпечення позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується з метою гарантування відшкодування можливих збитків відповідача, а не як автоматична умова застосування будь-якого заходу забезпечення позову.

Представник відповідача просить зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 20 171 420,20 грн, посилаючись на вартість майна за звітом оцінювача, наданим позивачем, та на можливість виникнення збитків унаслідок затримки примусового виконання.

Також, представник відповідача зазначає, що погоджена сторонами іпотечна вартість майна за пунктом 1.3 договору становила 4 941 600,00 грн.

Однак сам по собі розмір вартості майна, визначений у звіті про оцінку, не підтверджує розміру можливих збитків банку, які можуть виникнути саме внаслідок тимчасового зупинення стягнення.

Так само посилання на погоджену сторонами іпотечну вартість майна в розмірі 4 941 600,00 грн не є достатнім доказом того, що внаслідок застосування заходу забезпечення позову банк зазнає збитків у розмірі 20 171 420,20 грн.

Заявником зустрічного забезпечення не наведено належного розрахунку можливих збитків, не конкретизовано, які саме втрати можуть виникнути внаслідок тимчасового зупинення стягнення, та не надано доказів, які дозволяли б установити реальність імовірності їх виникнення й обґрунтованість запропонованого розміру зустрічного забезпечення.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, відповідно до якого частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням вимог законодавства.

При цьому суд зазначає, що наведені представником відповідача аргументи підтверджують наявність його майнового інтересу у своєчасному виконанні виконавчого напису, проте не доводять необхідності покладення на позивача обов`язку внести зустрічне забезпечення саме в сумі 20 171 420,20 грн.

З огляду на наведене суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання представника відповідача про застосування зустрічного забезпечення в заявленому розмірі.

Відмова в задоволенні цього клопотання не позбавляє відповідача права повторно звернутися з відповідним клопотанням за наявності належного обґрунтування та доказів можливих збитків у порядку, передбаченому ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 234, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (вх.№24826 від 08.10.2026) представника Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» адвоката Яценка А.О. про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №81922347, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем, рнокпп НОМЕР_2 , на підставі виконавчого напису від сьомого липня дві тисячі двадцять шостого року (з урахуванням виправлень від 04.09.2026р.), вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, зареєстрований в Реєстрі за №6914, про звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м., для забезпечення погашення заборгованості майнового поручителя Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» в якості майнового поручителя за погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (код 30035671) перед Акціонерним товариством «Скай банк», щодо стягнення суми 20 940 036,78 грн та нотаріальних витрат у сумі 99 380,45 грн, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У задоволенні заяви (вх.№24826 від 08.10.2026) представника Приватного підприємства «Пригородна нерухомість» адвоката Яценка А.О. про забезпечення позову в частині зупинення проведення оцінки нерухомого майна, нежитлової будівлі літ. «А-2», що розташована за адресою: м.Харків, проспект Індустріальний, № 104-А (сто чотири «А») площею 1469,3 кв.м. у виконавчому провадженні ВП № 81922347 - відмовити.

У задоволенні клопотання (вх.№24874 від 08.10.2026) представника Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" адвоката Боднара М.М. про зустрічне забезпечення - відмовити.

Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувачем є Приватне підприємство «Пригородна нерухомість» (61007, м. Харків, прос. Індустріальний 104-А; код ЄДРПОУ: 34758234)

Боржником є Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, 76/2; код ЄДРПОУ: 09620081)

Ухвала набирає законної сили "12" жовтня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "13" жовтня 2029 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу підписано 12.10.2026.

Суддя Пономаренко Т.О.