Ухвала суду № 140535685, 05.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження № 201/2822/26 (пр. № 1-кп/201/325/2026), відомості про які 12 грудня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002801, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України.

Захисником адвокатом ОСОБА_4 було подано письмове клопотання, щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із зміною обстановки, на підставі ст. 48 КК України. В обґрунтування свого клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_5 отримав відстрочку від мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що робить маловірогідним вчинення ним нового аналогічного злочину, що, у свою чергу, свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 перестав бути суспільно небезпечною особою та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив закрити кримінальне провадження на підставі ст. 48 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти закриття кримінального провадження, посилаючись на необґрунтованість поданого стороною захисту клопотання, зазначивши, що підстави для закриття провадження на підставі ст. 48 КК України відсутні, оскільки факт надання обвинуваченому відстрочки від мобілізації не свідчить про зміну обстановки, внаслідок якої обвинувачений ОСОБА_5 перестав бути суспільно небезпечною особою.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання захисника про закриття кримінального провадження, суд доходить до наступних правових висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями частини першої статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 48 КК України встановлено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Так, в рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, а також використання завідомо підробленого документу. Датою вчинення останнього за часом кримінального правопорушення є 13 грудня 2024 року.

З наданих стороною захисту документів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 отримав відстрочку від мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як член сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайнятий постійним доглядом за нею.

Разом з цим, з акту про встановлення факту здійснення особою постійного нагляду від 27 серпня 2025 року, який став підставою для отримання обвинуваченим ОСОБА_5 відстрочки від мобілізації, вбачається, що підставою для складання акта є заява ОСОБА_5 від 05 серпня 2025 року, тобто через дев`ять місяців з дня вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Твердження сторони захисту про застосування положень ст. 48 КК України не ґрунтується на вимогах закону, оскільки не містить жодних даних, які би свідчили про те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення перестало бути суспільно небезпечним.

У зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому слід розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, й у вузькому - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначалися на її суспільній небезпечності.

Для застосування статті 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні мати позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме в майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку із чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року (справа № 157/1091/22).

Для встановлення того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, необхідно з`ясувати не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а й те, у чому саме полягає її зміна на час розгляду справи.

Так, у державі діє воєнний стан, введений на території України Указом Президента України за від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Його дія неодноразово продовжувалася указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» і триває на цей час, тому відсутні підстави стверджувати про втрату суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розгляду справи в суді, оскільки продовжує діяти воєнний стан та не скасовано загальної мобілізації військовозобов`язаних.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 19 березня 2024 року (справа № 676/4559/22), суспільна небезпека кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, полягає в тому, що мобілізація це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України чи інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання зі спільної оборони від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних Сил України із числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочалися або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

З урахуванням того, що наразі триває збройна агресія проти України, що потребує постійного здійснення мобілізаційних заходів для надання збройної відсічі зовнішній агресії, відсутні підстави для висновку про втрату суспільної небезпечності самим вчиненим діянням.

Наявність у ОСОБА_5 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не може в даному випадку бути визнана змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина не існувала на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Стороною захисту не наведено переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувачений та обстановка навколо нього зазнала таких змін, що робить неможливим вчинення нового злочину, а скоєне діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.

Більш того, наведені стороною захисту у своєму клопотанні доводи стосовно того, що склад кримінального проступку, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, який також інкримінується ОСОБА_5 в рамках цього кримінального провадження, у даному контексті є способом реалізації наміру на ухилення від мобілізації та необхідною умовою для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не є переконливими, враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 та ст. 336 КК України є різними за своєю кримінально-правовою структурою, з різними предметами протиправного посягання. Захисником у своєму клопотанні приділено недостатньо уваги стосовно того, яким чином отримання обвинуваченим ОСОБА_5 відстрочки від мобілізації є обставиною, яка б істотно впливала на суспільну небезпечність вказаного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Зважаючи на викладене у своїй сукупності, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 74, 314, 284, 286, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження № 201/2822/26 (пр. № 1-кп/201/325/2026), відомості про які 12 грудня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002801, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України відмовити.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений об 14.40 годині 07 жовтня 2026 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України

Головуючий - суддя: ОСОБА_1