Ухвала суду № 140533762, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31662/26

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об`єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вжити позитивних дій щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- на підставі заяви її представника від 31.12.2025 та 01.03.2026 поновити з 01.10.2020 виплату пенсії ОСОБА_1 та здійснювати її щомісячну виплату на поточний рахунок зазначеній в пенсійній справі № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601);

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України» недоотриману пенсію за період з 07.10.2009 по 25.12.2017 та поточну пенсію з 01.10.2020 з урахуванням усіх перерахунків за цей період та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- розглядати заяви ОСОБА_1 щодо виплати їй пенсії на банківський рахунок, у тому числі про зміну банківського рахунку, подані її представником на підставі довіреності чи ордера або надіслані з нотаріально засвідченим та апостильованим підписом, без вимоги особистого звернення пенсіонерки до органу Пенсійного фонду України чи банку та без вимоги подання заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з`ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Суд зауважує, що ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв`язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначені в прохальній частині способи захисту та поновлення прав не відповідають вимогам статті 5 КАС України. Зокрема, пункт 1 прохальної частини - "визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами"- за своєю сутністю не є обраним способом захисту прав особи, та за формою викладу є правовим висновком, який може бути сформулювали судом за результатами розгляду спору по суті за наявності належних доказів, що не спричинить фактичний захист прав позивача як такий.

Також обраний спосіб захисту не корелюється із вказаними в пункті 2 способами поновлення прав позивача.

Суд зауважує, що зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити прохальну частину позову.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зі змісту позову незрозуміло, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в даному випадку щодо заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивачу необхідно вказати та обґрунтувати, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в даному випадку щодо заявлених позовних вимог. На підтвердження вказаних обставин надати відповідні докази.

Також, суд зауважує, що згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Суд зазначає, що позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суддя зазначає, що зі змісту прохальної частини, вбачається, що позивачем заявлено три окремі позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви судовий збір складає 3194,88 гривень.

Позивач не надав до суду квитанцію про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 3194,88 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Із урахуванням вищенаведеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме сплатити судовий збір у сумі 3194,88 грн або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, що відповідає вимогам статті 160 КАС України із уточненою прохальною частиною позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Токмілова Л.М.