Постанова № 14053354, 24.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. м. Львів№ 2а-761/11/1370

11 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Венгринович І.Я., відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2849,36 грн., виплачених як допомога у звязку з безробіттям,

Зміст позовних вимог та позиції сторін:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих як допомога по безробіттю в сумі 2849,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 05.01.2010 року отримав статус безробітного, у звязку з чим йому було виплачено допомогу в сумі 3349,36 грн. Як зясувалось внаслідок проведеної перевірки, ОСОБА_2 з 14.10.2009 року перебувала у трудових відносинах з Львівським будинком вчених та отримувала дохід, однак під час реєстрації у центрі зайнятості цю обставину приховав. Відтак, відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю. Враховуючи, що частину з виплачених коштів в сумі 500 грн. відповідач вже повернув, позивач просить суд стягнути залишок заборгованості в сумі 2849,36 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надали пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві. Відповідач позов визнав, просить суд врахувати його майновий стан та не стягувати всю заборгованість одразу, зобовязується погасити її поступово.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з п. 3 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до вимог пп. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_2 29.12.2009 року звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та на підставі поданої нею заяви від 05.01.2010 року отримала статус безробітного. У звязку із отриманням статусу безробітного ОСОБА_2 було призначено та виплачено допомогу по безробіттю. У власноручно підписаній заяві від 05.01.2010 року відповідач в тому числі підтвердила, що трудовою діяльністю не займається. За час перебування на обліку ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року на загальну суму 3349,36 грн.

Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №1554 від 1554 виявлено, що ОСОБА_2 згідно наказу №19-к по Львівському будинку вчених від 14 жовтня 2009 року зарахована на посаду керівника курсів польської мови, на якій працювала до червня 2010 року та отримувала дохід. Втім, відповідач цю обставину під час реєстрації у Львівському міському центрі зайнятості приховав.

Отже, станом на дату звернення до Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_2 належала до категорії зайнятого населення, тому не мала права на отримання статусу безробітного. Приховання відповідачем трудової діяльності зумовило безпідставну виплату їй допомоги в сумі 3349,36 грн. Частину з цих коштів в сумі 500 грн. відповідач вже відшкодував. З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17-19, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122; ідент. код 25555035) заборгованість у сумі 2849 (дві тисячі вісімсот сорок девять) гривень 36 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.