Рішення № 140532100, 12.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа №910/7654/26

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп"

до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

про стягнення заборгованості у розмірі 19 394,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Адвокатське об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення заборгованості у розмірі 19 394,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог Адвокатське об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" вказує, що Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" не виконано свого зобов`язання за Договором №11 про надання правової допомоги від 05.04.2023 з оплати наданих послуг (виконаних робіт), у зв`язку з чим у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 55 000,00 грн, присуджений до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №910/5993/24.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані з 06.01.2024 по 15.06.2026 інфляційні втрати у розмірі 15 366,51 грн та 3% річних у розмірі 4 027,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7654/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 про відкриття провадження у справі №910/7654/26 була доставлена до електронного кабінету Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" 30.06.2026 о 12 год. 29 хв., про що судом було отримано інформацію 30.06.2026 о 12 год. 42 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином ухвала суду від 30.06.2026 була вручена Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" 30.06.2026.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, то - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі №910/7654/26 встановлено Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" вправі була подати відзив на позов у строк до 15.07.2026 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

05.04.2023 між Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" (Адвокатське об`єднання) та Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (клієнт) укладено Договір №11 про надання правничої допомоги (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" в супроводжені кримінальних проваджень щодо майна (активів) клієнта в тому числі у кримінальних провадженнях 120211600000000182, 42020160000000766, 12012170500005977, 12018000000000534.

У відповідності до п. 2.1 Договору адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів клієнта в судах, правоохоронних органах, державних та недержавних установах і організаціях з метою виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1 цього Договору (п. 2.1.1 Договору);

- готує адвокатські запити, претензії, вимоги, заяви, клопотання, скарги та інші необхідні документи з метою виконання зобов`язань, зазначених п. 1.1 цього Договору (п. 2.1.2 Договору).

Згідно із п. 4.1 Договору вартість договору складає вартість наданих юридичних послуг. Сторони узгоджують перелік послуг за правову допомогу:

- ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень, в тому числі кримінального провадження №120211600000000182, кримінального провадження №42020160000000766, кримінального провадження №12013170500005977, кримінального провадження №12018000000000534; вартість однієї години робочого часу - 1 000,00 грн;

- підготовка довідок, клопотань, заяв, пояснень, позовів та інших процесуальних документів, письмові консультації у кримінальних провадженнях, в тому числі: кримінального провадження №120211600000000182, кримінального провадження №42020160000000766, кримінального провадження №12013170500005977, кримінального провадження №12018000000000534; вартість однієї години робочого часу - 2 500,00 грн;

- захист інтересів замовника в суді у кримінальних провадженнях, в тому числі у: кримінальному провадженні №120211600000000182, кримінальному провадженні №42020160000000766, кримінальному провадженні №12013170500005977, кримінальному провадженні №12018000000000534; вартість однієї години робочого часу - 2 500,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги. Акт може надсилатися клієнту адвокатським об`єднанням за допомогою поштового відправлення цінним листом з описом вкладення, на електронну пошту info@blasco.com.ua, нарочно, або кур`єрською доставкою.

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 10 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.3 Договору).

У відповідності до п. 4.4 Договору клієнт зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання такого акту на рахунок адвокатського об`єднання.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023. Договір може бути пролонгований за домовленістю сторін (п. 7.1 Договору).

У травні 2024 року Адвокатське об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення боргу за Договором про надання правничої допомоги у розмірі 55 000,00 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №910/5993/24 позовні вимоги Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" задоволено в повному обсязі та стягнуто з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" борг за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 55 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов`язку із оплати наданих Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" послуг (виконаних робіт) за Договору, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення із Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" інфляційних втрат у розмірі 15 366,51 грн та 3% річних у розмірі 4 027,87 грн, нарахованих за період з 06.01.2024 по 15.06.2026.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Отже, не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 в справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Так, остаточними судовим рішенням - рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №910/5993/24 встановлено факт наявності у Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" обов`язку сплатити на користь Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" борг у розмірі 55 000,00 грн за надані згідно Договору про надання правової допомоги послуги (виконані роботи) та факт прострочення відповідачем виконання такого обов`язку, що стало підставою для задоволення позову в межах справи №910/5993/24.

В свою чергу Адвокатське об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" просить стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" нараховані за період з січня 2024 року по травень 2026 року інфляційні втрати у розмірі 15 366,51 грн та нараховані за період з 06.01.2024 по 15.06.2026 3% річних у розмірі 4 027,87 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В межах справи №910/5993/24 судом не було встановлено дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Так, у відповідності до п. 4.4 Договору клієнт зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання такого акту на рахунок адвокатського об`єднання.

У рішенні від 25.07.2024 у справі №910/5993/24 судом встановлено, що акти приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2023 на суму 25 000,00 грн, від 31.05.2023 на суму 22 500,00 грн, від 30.06.2023 на суму 2 500,00 грн, від 31.08.2023 на суму 10 000,00 грн не були підписані з боку Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

У п. 4.3 Договору сторонами погоджено, що якщо протягом 10 днів з моменту отримання відповідного акту про надання юридичної допомоги відповідачем не надано письмових аргументованих заперечень на акт, то такий акт вважається підписаним, при цьому, станом на дату укладення договору у відповідача не виникало жодних заперечень з приводу такої умови, та останнім укладено такий договір.

Таким чином, оскільки отримання спірних актів було підтверджено Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" електронним листом від 27.12.2023, а в матеріалах справи відсутні докази звернення до позивача із письмовими аргументованими запереченнями щодо вказаних актів протягом 10 днів з моменту їх отримання, то суд у рішенні від 25.07.2024 у справі №910/5993/24 дійшов висновку, що такі акти вважаються підписаними.

Отже, акти приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2023 на суму 25 000,00 грн, від 31.05.2023 на суму 22 500,00 грн, від 30.06.2023 на суму 2 500,00 грн, від 31.08.2023 на суму 10 000,00 грн вважаються підписаними з 27.12.2023 (дата підтвердження відповідачем їх отримання).

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак у відповідності до п. 4.4 Договору Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" повинна була оплатити надані Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" згідно Договору послуги (виконані роботи) вартістю 55 000,00 грн до 26.02.2024 включно (згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день 60-денного строку на оплату припадав на вихідний день - 25.02.2024 - неділю).

Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів сплати Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" на користь Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" боргу у розмірі 55 000,00 грн, в тому числі під час розгляду даної справи.

Отже Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є такою, що прострочила виконання своїх грошових зобов`язань перед Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" з 27.02.2024.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає право кредитора вимагати сплату боргу з нарахованими на нього 3% річних та інфляційними втратами за весь час прострочення.

Використання у вказаній нормі закону формулювання "за весь час прострочення" свідчить про те, що законодавець передбачив право кредитора на відшкодування інфляційних втрат та 3% річних від дати, з якої боржник є таким, що прострочив, до дати припинення обов`язку зі сплати коштів, зокрема внаслідок виконання боржником свого грошового зобов`язання зі сплати суми основного боргу.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань - 27.02.2024, та визначених позивачем дат, до яких підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні втрати, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" інфляційних втрат у розмірі 14 876,53 грн та 3% річних у розмірі 3 793,44 грн.

Здійснення розрахунків за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" є усталеною практикою, з чим погоджується в тому числі Верховний Суд (постанови від 05.06.2024 у справі №921/403/22, від 05.12.2023 у справі №921/481/22, від 19.09.2019 у справі №905/106/19).

За таких обставин позовні вимоги Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" підлягають частковому задоволенню, а з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 14 876,53 грн та 3% річних у розмірі 3 793,44 грн.

Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" коштів у розмірі 19 394,38 грн.

У відповідності до наведених приписів господарського процесуального закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Адвокатське об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" повинно було сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328,00 грн х 0,8).

В той же час, Адвокатським об`єднанням "Лігал Консалтинг Груп" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" коштів у розмірі 19 394,38 грн сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №118 від 22.06.2026.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 665,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 665,60 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/7654/26, а може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 2 662,40 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись статтями 13, 74, 126, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29; ідентифікаційний код 01125614) на користь Адвокатського об`єднання "Лігал Консалтинг Груп" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 32, офіс 8; ідентифікаційний код 44746068) інфляційні втрати у розмірі 14 876 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 53 коп., 3% річних у розмірі 3 793 (три тисячі сімсот дев`яносто три) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 2 562 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн 96 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Роман БОЙКО