Рішення № 140531643, 13.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1026/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІС-ТРАНС",

відповідач - Приватне підприємство "РОСА-ІФ",

про стягнення 1 381 191,46 грн,

за участю представників:

від позивача - Стефурак Н.С.,

від відповідача - не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про стягнення з Приватного підприємства "РОСА-ІФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-ТРАНС" основного боргу в розмірі 890 400,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 55 204,80 грн, 3 % річних у розмірі 17 782,74 грн, пені в розмірі 195 203,92 грн, штрафу в розмірі 222 600,00 грн,.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою від 01.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

2.2. Повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.09.2026 була внесена до автоматизованої системи документообігу суду та надіслана та доставлена до електронного кабінету відповідача 01.09.2026 о 19:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Отже, ухвала вважається врученою відповідачу 02.09.2026.

Ухвала (повідомлення) від 29.09.2026 про призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.09.2026 о 15:10.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та оприлюднюються в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

2.3. Подання заяв по суті справи.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від 01.09.2026 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали, тобто до 17.09.2026. Відповідач у встановлений строк відзив не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

2.4. Розгляд справи по суті.

У підготовчому засіданні 29.09.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті. Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд не встановив.

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 14.08.2026 № 32/26 (вх. № 7555/26 від 17.08.2026) з урахуванням заяви про усунення недоліків від 25.08.2026 № 33/26 (вх. № 15633/26).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між ТОВ "ІС-ТРАНС" (виконавець) та ПП "РОСА-ІФ" (замовник) 01.08.2025 укладено договір № 0108-25 про надання послуг спеціалізованою технікою та додаткову угоду до нього, якою сторони визначили перелік спецтехніки та вартість послуг.

На виконання договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 038 000,00 грн з ПДВ, що підтверджують акти надання послуг, підписані сторонами у період з 12.08.2025 до 17.11.2025. Відповідач оплатив послуги частково - на суму 147 600,00 грн, тому його заборгованість становить 890 400,00 грн. Цю заборгованість сторони підтвердили в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2025 до 17.11.2025.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.1 договору замовник мав оплатити послуги протягом п`яти днів з дати підписання актів; останній акт підписано 17.11.2025, отже повний розрахунок відповідач мав провести до 22.11.2025.

За прострочення оплати позивач на підставі п. 4.2 договору нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 23.11.2025 до 14.08.2026 у сумі 195 203,92 грн, на підставі п. 4.2.1 договору - штраф у розмірі 25 % суми боргу - 222 600,00 грн, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати за грудень 2025 року - липень 2026 року в сумі 55 204,80 грн та 3 % річних за той самий період у сумі 17 782,74 грн.

Правовою підставою позову позивач визначив ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 629, 901-903 ЦК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. ТОВ "ІС-ТРАНС" (виконавець) та ПП "РОСА-ІФ" (замовник) 01.08.2025 уклали договір № 0108-25 про надання послуг спеціалізованою технікою (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги спеціалізованою технікою (далі - спецтехніка) згідно із замовленнями, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги (п. 1.1 Договору).

Перелік спецтехніки та вартість послуг сторони визначають у додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2); детальна інформація щодо послуг міститься в актах наданих послуг (п. 1.4); вартість послуг визначається шляхом розрахунку однієї години використання спецтехніки (п. 3.5).

Згідно з п. 3.1 Договору замовник оплачує надані виконавцем послуги та компенсує послуги доставки спецтехніки згідно з актами наданих послуг протягом 5 (п`яти) днів з дати підписання цих актів. Акти наданих послуг сторони підписують декілька разів на місяць у міру надання послуг (п. 3.2). Розрахунки проводяться в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця (п. 3.4).

Відповідно до п. 4.2 Договору за порушення замовником терміну оплати послуг останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такої затримки; пеня нараховується протягом усього періоду прострочення. За порушення замовником терміну оплати послуг більше як на 1 місяць останній сплачує виконавцю штраф у розмірі 25 % суми боргу (п. 4.2.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025; закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 6.1- 6.3).

4.2. Додатковою угодою від 01.08.2025 до Договору сторони визначили перелік спецтехніки та вартість однієї години її роботи з ПДВ: екскаватор Вольво 210 - 2 400,00 грн, міні-екскаватор гусеничний KUBOTA KX016-4G - 1 200,00 грн, екскаватор колісний Atlas Terex HML 32 TW 85 - 1 800,00 грн.

4.3. На виконання Договору позивач надав відповідачу послуги спецтехнікою на загальну суму 1 038 000,00 грн з ПДВ, що підтверджують такі акти надання послуг, підписані представниками обох сторін без зауважень та скріплені їхніми печатками:

- № 2-1208 від 12.08.2025 на суму 10 800,00 грн;

- № 1-1308 від 13.08.2025 на суму 21 600,00 грн;

- № 1-1408 від 14.08.2025 на суму 19 200,00 грн;

- № 1-2008 від 20.08.2025 на суму 38 400,00 грн;

- № 1-2108 від 21.08.2025 на суму 24 000,00 грн;

- № 1-2208 від 22.08.2025 на суму 4 800,00 грн;

- № 1-2708 від 27.08.2025 на суму 28 800,00 грн;

- № 1-0509 від 05.09.2025 на суму 54 000,00 грн;

- № 1-1209 від 12.09.2025 на суму 54 000,00 грн;

- № 1-1711 від 17.11.2025 на суму 782 400,00 грн.

Обсяг послуг (кількість годин роботи техніки) і їх вартість, зазначені в актах, відповідають ціні, погодженій у додатковій угоді. В актах зазначено, що замовник претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг не має.

4.4. Відповідач оплатив послуги частково на загальну суму 147 600,00 грн, що підтверджують платіжні інструкції від 12.08.2025 № 1553 на суму 10 800,00 грн, від 15.08.2025 № 1567 на суму 21 600,00 грн, від 15.08.2025 № 1572 на суму 19 200,00 грн, від 21.08.2025 № 1586 на суму 38 400,00 грн, від 21.08.2025 № 1587 на суму 24 000,00 грн, від 22.08.2025 № 1600 на суму 4 800,00 грн, від 28.08.2025 № 1623 на суму 28 800,00 грн. Цими платежами відповідач оплатив послуги за актами за період з 12.08.2025 до 27.08.2025.

Послуги за актами № 1-0509 від 05.09.2025 (54 000,00 грн), № 1-1209 від 12.09.2025 (54 000,00 грн) та № 1-1711 від 17.11.2025 (782 400,00 грн) відповідач не оплатив.

4.5. ТОВ "ІС-ТРАНС" та ПП "РОСА-ІФ" в особі директорів підписали акт звірки взаємних розрахунків за Договором за період з 01.08.2025 до 17.11.2025, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.11.2025 становить 890 400,00 грн. Акт звірки скріплений печатками обох сторін.

Суд враховує, що акт звірки розрахунків сам по собі не є первинним документом, однак у сукупності з первинними документами (актами надання послуг, платіжними інструкціями) він підтверджує визнання відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі.

4.6. Доказів оплати заборгованості в сумі 890 400,00 грн відповідач не надав. Отже, на час ухвалення рішення заборгованість відповідача за Договором становить 890 400,00 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Правова природа договору та застосовне законодавство.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

З огляду на зміст прав та обов`язків сторін укладений між ними Договір є договором про надання послуг, до якого застосовуються положення глави 63 ЦК України.

5.2. Обов`язок відповідача оплатити послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач виконав свої договірні зобов`язання та надав відповідачу послуги спецтехнікою, які відповідач прийняв без зауважень за актами надання послуг (п. 4.3 рішення).

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач мав оплатити послуги протягом п`яти днів з дати підписання актів, а саме:

- за актом № 1-0509 від 05.09.2025 - до 10.09.2025;

- за актом № 1-1209 від 12.09.2025 - до 17.09.2025;

- за актом № 1-1711 від 17.11.2025 - до 24.11.2025, оскільки п`ятий день строку (22.11.2025) припав на суботу, а за ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У визначені строки відповідач послуги не оплатив, заборгованість у сумі 890 400,00 грн не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. 525, 526, 530, 903 ЦК України. Факт та розмір заборгованості відповідач не спростував.

Отже, вимога про стягнення 890 400,00 грн основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

5.3. Інфляційні втрати та 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порядок нарахування інфляційних втрат визначений у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України: сума боргу, прострочення сплати якої виникло з 16 до 31 числа місяця, індексується починаючи з наступного місяця; інфляційні втрати обчислюються множенням суми боргу на сукупний індекс інфляції за період прострочення, з урахуванням також і тих місяців, у яких індекс був меншим за 100 % (дефляція).

Позивач нарахував інфляційні втрати на суму боргу 890 400,00 грн за період з грудня 2025 року до липня 2026 року, підсумувавши суми індексації за окремі місяці та не врахувавши червень 2026 року. Такий спосіб розрахунку не відповідає наведеній методиці. Згідно з розрахунком суду сукупний індекс інфляції за грудень 2025 року - липень 2026 року (100,2; 100,7; 101,0; 101,7; 101,4; 100,9; 99,9; 100,3) становить 1,062515, а інфляційні втрати за цей період - 55 663,34 грн, що перевищує заявлену суму. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), вимога про стягнення 55 204,80 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Позивач нарахував 3 % річних на суму боргу 890 400,00 грн за період з 01.12.2025 до 31.07.2026 (243 дні) у сумі 17 782,74 грн. Згідно з розрахунком суду 3 % річних за цей період становлять 17 783,61 грн, що перевищує заявлену суму. Тому вимога про стягнення 17 782,74 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

5.4. Пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в п. 4.2 Договору погодили пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та її нарахування протягом усього періоду прострочення, що відповідає наведеним нормам.

Позивач нарахував пеню на всю суму боргу 890 400,00 грн за період з 23.11.2025 до 14.08.2026 у розмірі 195 203,92 грн.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що позивач помилково визначив початок прострочення оплати послуг за актом № 1-1711 від 17.11.2025 на суму 782 400,00 грн - з 23.11.2025. Як зазначено вище, строк оплати за цим актом спливав 24.11.2025, тому прострочення розпочалося 25.11.2025. Щодо заборгованості за актами від 05.09.2025 і 12.09.2025 (108 000,00 грн) позивач визначив початок нарахування пені пізніше, ніж розпочалося прострочення, що є його правом.

Облікова ставка НБУ у спірний період становила: до 29.01.2026 - 15,5 % (подвійна - 31 %), з 30.01.2026 до 30.07.2026 - 15 % (подвійна - 30 %), з 31.07.2026 - 15,5 % (подвійна - 31 %).

Згідно з розрахунком суду в межах заявленого періоду обґрунтований розмір пені становить 194 632,18 грн, з яких:

- на суму 108 000,00 грн за період з 23.11.2025 до 14.08.2026 - 23 768,88 грн;

- на суму 782 400,00 грн за період з 25.11.2025 до 14.08.2026 - 170 863,30 грн.

Тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково - у сумі 194 632,18 грн. У стягненні 571,74 грн пені суд відмовляє.

5.5. Штраф.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в п. 4.2.1 Договору передбачили сплату замовником штрафу в розмірі 25 % суми боргу за порушення терміну оплати послуг більше як на 1 місяць.

Відповідач прострочив оплату послуг за Договором більше ніж на один місяць: на час звернення позивача до суду (14.08.2026) прострочення оплати всієї суми боргу тривало понад вісім місяців. Отже, позивач обґрунтовано нарахував штраф у розмірі 222 600,00 грн (890 400,00 х 25 %).

Одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення не є подвійною відповідальністю, оскільки пеня та штраф є різними видами неустойки, які мають різну правову природу та спосіб обчислення (постанова ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, постанова КГС ВС від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 щодо застосування ст. 549 ЦК України та ст. 61 Конституції України).

Відповідач клопотання про зменшення неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України) не заявив, доказів наявності обставин, які могли б бути підставою для її зменшення, не подав.

Тому вимога про стягнення 222 600,00 грн штрафу підлягає задоволенню повністю.

6. Висновки суду.

З огляду на викладене позов належить задовольнити частково: стягнути з відповідача на користь позивача 1 380 619,72 грн, з яких 890 400,00 грн - основний борг, 55 204,80 грн - інфляційні втрати, 17 782,74 грн - 3 % річних, 194 632,18 грн - пеня, 222 600,00 грн - штраф; у задоволенні позову в частині стягнення 571,74 грн пені належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

7.2. Судовий збір.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 16 574,31 грн, що підтверджує платіжна інструкція від 14.08.2026 № 563. Оскільки позивач подав позов в електронній формі через підсистему "Електронний суд", до сплати належав судовий збір у розмірі 16 574,30 грн (1 381 191,46 х 1,5 % х 0,8 відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути 16 567,44 грн судового збору (16 574,30 х 1 380 619,72 / 1 381 191,46).

7.3. Витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві та в заяві про усунення недоліків навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової допомоги від 10.08.2026 № 6, укладений з адвокатом Стефурак Надією Степанівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.09.2020 № 001710), предметом якого є підготовка позовної заяви до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення боргу з ПП "РОСА-ІФ", неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних і представництво інтересів клієнта у цій справі (п. 1.2, 1.3). Гонорар адвоката сторони визначили у фіксованому розмірі 16 000,00 грн (п. 4.1). Згідно з платіжною інструкцією від 14.08.2026 № 562 позивач сплатив адвокату 8 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата за послуги згідно з Договором про надання правової допомоги № 6 від 10 серпня 2026 р., рах. № 6 від 13.08.2026 р.".

Крім того, 13.10.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" подав клопотання від 13.10.2026 № 13/26 (вх. № 19027/26) про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме платіжної інструкції від 13.10.2026 № 87, згідно з якою позивач сплатив адвокату Стефурак Н. С. ще 8 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата за послуги згідно з Договором про надання правової допомоги № 6 від 10 серпня 2026р., рах. № 7 від 13.10.2026р. без ПДВ". Копію клопотання з додатками позивач надіслав відповідачу до його електронного кабінету 13.10.2026. Отже, загальна сума сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 16 000,00 грн, що відповідає фіксованому розміру гонорару, визначеному п. 4.1 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вважає доведеними витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн: договір укладений саме для надання правничої допомоги у цій справі, гонорар визначений у фіксованому розмірі, його оплату в повному обсязі підтверджують платіжні інструкції від 14.08.2026 № 562 та від 13.10.2026 № 87, подані до закінчення судових дебатів. Відповідач клопотання про зменшення цих витрат (ч. 5 ст. 126 ГПК України) не подав.

З урахуванням часткового задоволення позову (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України) з відповідача на користь позивача належить стягнути 15 993,38 грн витрат на професійну правничу допомогу (16 000,00 х 1 380 619,72 / 1 381 191,46).

7.4. Загальна сума судових витрат, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 32 560,82 грн, з яких 16 567,44 грн - судовий збір, 15 993,38 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 202, 233, 236- 238, 240, 241, 256, 257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "РОСА-ІФ" (вул. Євгена Коновальця, буд. 136б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018; ідентифікаційний код 34083975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-ТРАНС" (вул. Богомольця, буд. 20А, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77300; ідентифікаційний код 42788292; рахунок НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк") 1 380 619,72 грн (один мільйон триста вісімдесят тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 72 копійки), з яких 890 400,00 грн - основний борг, 55 204,80 грн - інфляційні втрати, 17 782,74 грн - 3 % річних, 194 632,18 грн - пеня, 222 600,00 грн - штраф, а також 24 564,13 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні 13 копійок) судових витрат, з яких 16 567,44 грн - судовий збір, 7 996,69 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 571,74 грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва