Рішення № 140531631, 13.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1011/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" , вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, м. Київ, 01601

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн", участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593

про стягнення заборгованості в сумі 5630,70 грн,

встановив: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості в сумі 5630,70 грн, з яких: 4075,00 грн - основного боргу, 365,74 грн - 3 % річних та 1189,96 грн - інфляційних збитків.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору № 27П-2023 від 18 квітня 2023, не здійснив оплату за отриманий від позивача товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 4075 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 365,74 грн 3% річних та 1189,96 грн інфляційних збитків.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Радомишльське лісомисливське господарство» (як продавцем) та Товариством з обмеженої відповідальності "Віта Констракшн" (як покупцем) укладено договір № 27П-2023 від 18 квітня 2023 року.

На підставі п.1.1. договору продавець зобов`язується продати лісопродукцію: пиломатеріали соснові обрізні (надалі - товар) на умовах франко-склад продавця, а покупець зобов`язаний оплатити вартість товару.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість, асортимент продукції встановлюється та закріплюється сторонами у відповідних товарно-транспортних накладних, специфікаціях, які підписуються сторонами на кожну партію продукції.

Загальна вартість договору становить 500000,00 грн з ПДВ.

Згідно п.3.3. договору документом, підтверджуючим виконання поставки по кількості є товарно-транспортна накладна. Датою поставки вважається дата надання продукції продавцем, покупцю.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Пунктом 4.2. передбачено, що прийомка товару здійснюється на складі продавця (п.1.1. франко-склад продавця). Документом підтверджуючим приймання товару по кількості і якості є товарно-транспортна накладна підписана обома сторонами.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар в розмірі 100 %, допускається відстрочка платежу строком до 15 календарних днів.

Згідно п. 5.3. договору датою платежу являється дата нарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов договору, на підставі товарно-транспортних накладних продавець здійснив поставку товару покупцеві на загальну суму 41058,04 грн, що підтверджується товаро-транспортними накладними (ліс): №000329 від 30.05.2023 - 19983,04 грн; №000356 від 07.06.2023 - 5850,00 грн; №000446 від 07.07.2023 - 6075,00 грн; №000436 від 04.07.2023 - 6075,00 грн; №000511 від 18.07.2023 - 6075,00 грн.

Однак, за отриману продукцію відповідач розрахувався частково в розмірі 36983,04 грн, на підставі платіжних інструкцій: №2333 від 04.07.2023 - 16983,04 грн; №2350 від 27.04.2023 - 20000 грн. Внаслідок вказаного у відповідача утворився борг в сумі 4075 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №21041/40.1.7-2025 від 01.10.2025 про сплату боргу в сумі 4075 грн. Однак, дана претензія залишилася без реагування.

На підставі п. 1 наказу ДП «Ліси України» № 1911 від 18.10.2024 припинено філію «Радомишльське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом її закриття.

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 31.12.2024 №2334 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Столичним лісовим офісом» затверджений передавальний акт про передачу активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, нерухоме майно та інше філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» на баланс філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Відтак, у зв`язку із фактичним припиненням філії «Радомишльське лісомисливське господарство», створенням Філії «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та передачею активів на баланс Філії «Столичний лісовий офіс», розпорядником майна Філії «Радомишльське лісомисливське господарство» є Філія «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до п.1.1. Положення про філію «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філія є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до п.3.1. філія діє від імені Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та в його інтересах.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідачем доказів оплати боргу чи будь-яких заперечень щодо наявності боргу суду не надано.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати за отриманий товар в сумі 4075 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи те, що відповідачем своєчасно не виконані умови договору щодо оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак 365,74 грн 3% річних нарахованих за період прострочення з 03.08.2023 по 30.07.2026 та 1189,96 грн інфляційних втрат за період з серпня 2023 року по червень 2026 року підлягають стягненню.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення 5630,70 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн", участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593 (ідентифікаційний код 35486251) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 (ідентифікаційний код 44768034) в особі в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вул. Святошинська, 30, м. Київ, 03115 (ідентифікаційний код філії 45530596) (на розрахунковий рахунок IBAN філії НОМЕР_1 АТ «Укрсімбанк») 4075 (чотири тисячі сімдесят п`ять) грн основного боргу, 365 (триста шістдесят п`ять) грн 74 коп. 3% річних, 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) грн 96 коп. інфляційних втрат, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 13.10.2026.

Суддя Неверовська Л.М.