№ 140531615, 13.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/533/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" від 28.09.2026 (вх.№8886/26 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

03065, проспект Любомира Гузара,44, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"

76018, вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ

про стягнення 736 270 грн 23 коп. неустойки

ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2026 частково задоволено позов ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення 736 270 грн 23 коп. неустойки; в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 218 093 грн 92 коп. пені відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю; зменшено розмір неустойки на 40% від суми обгрунтованих позовних вимог - 518 176 грн 31 коп.; присуджено до стягнення з ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 310 905 грн 78 коп. штрафних санкцій, з яких: 157 722 грн 40 коп. пені та 153 183 грн 38 коп. штрафу, а також 7 772 грн 64 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

28.09.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшла заява від 28.09.2026 (вх.№8886/26) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн 00 коп. пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2026, суд прийняв до розгляду заяву ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про ухвалення додаткового рішення; постановив розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи та встановив позивачу строк для надання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви про ухвалення додаткового рішення.

06.10.2026 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли заперечення від 05.10.2026 (вх№18546/26).

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція відповідача. Заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що в зв`язку з розглядом цієї справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн 00 коп., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022 та актом прийому-передачі наданих послуг від 25.09.2026.

Позиція позивача. Позивач проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення заперечив, посилаючись на недотримання відповідачем порядку та строків їх заявлення, передбачених статтею 221 ГПК України. Зазначив, що відповідач до закінчення судових дебатів 26.05.2026 не заявляв про намір подати докази понесених судових витрат та не навів поважних причин неможливості їх подання у встановлений строк.

Крім того, поданий відповідачем акт приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2026 № 22/07-3/59 не підписаний сторонами, не містить деталізованого опису та вартості наданих послуг і підтверджуючих документів понесення відповідачем заявлених витрат. Також позивач заперечив включення до витрат організаційних дій, які, на його думку, не є правничою допомогою.

Водночас позивач зазначив, що спір у справі виник унаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору від 08.07.2024 №4600009693, зокрема порушення строків виконання робіт, а тому покладення на позивача заявлених відповідачем витрат є необґрунтованим.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" очікує понести з розглядом цієї справи становить 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу

У заяві від 28.09.2026 (вх.№8886/26 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення відповідач просив суд стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн 00 коп. пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

В підтвердження витрат на професійну правову допомогу в розмірі 14 000 грн 00 коп. відповідачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022 та акт прийому-передачі наданих послуг №22/07-3/59 від 25.09.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022, укладеного між ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" (клієнт) та адвокатом Футерко Василем Любомировичем (адвокат), клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, на виконання доручення клієнта адвокат зобов`язався, зокрема, надати наступні послуги: - представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в загальних, господарських та адміністративних судах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанції, з питань захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта із наданням усіх прав, які належать позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику або іншому учасникові судового процесу, в тому числі з правом підпису. Обмежень повноважень адвоката не встановлюється; - складати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; - готувати претензійні матеріали, визначати перспективи звернення до суду, надавати клієнту правову інформацію, консультацій та роз`яснення з правових питань, які виникають у процесі діяльності клієнта; - надавати інші види правової (правничої) допомоги, в тому числі визначені ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якщо це необхідно для забезпечення виконання доручень клієнта.

Згідно з п. 4.1 договору, щомісячний гонорар оплати за надання правової допомоги визначається актом надання послуг та становить, як правило, 10 000 грн 00 коп. Розрахунковий період за договором є календарний місяць.

У разі, якщо вартість очікуваних обсягів робіт/послуг з надання правничої допомоги, які необхідно виконати/надати адвокатом за дорученням клієнта перевищує розмір, встановлений абзацом першим цього пункту, сторони узгоджують додаткову вартість таких робіт/послуг.

Оплата надання правової допомоги здійснюється клієнтом щомісячно, шляхом безготівкового перерахунку, встановленої актом наданих послуг вартості наданих послуг протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання наданих послуг (п.4.2 договору).

В п. 7.1 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року. У разі якщо до закінчення строку договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу про намір щодо припинення дії договору, договір вважається щорічно продовженим (пролонгованим) на них самих умовах та на той самий строк.

25.09.2026 сторони, шляхом накладення електронного підпису, підписали акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022, відповідно до якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги за договором щодо представництва клієнта у Господарському суді Івано-Франківської області у справі №909/533/26 за позовом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до клієнта про стягнення 736 270 грн 23 коп. неустойки, а саме:

1) ознайомлення з позовною заявою, одержання матеріалів від клієнта, складення відзиву на позовну заяву та його подання через підсистему "Електронний суд" (4 години);

2) складення клопотання про зменшення розміру неустойки та його подання через підсистему "Електронний суд" (1 година);

3) ознайомлення з відповіддю на відзив, складення клопотання про зобов`язання надати відповіді на запитання, заперечення (на відповідь на відзив) та їх подання через підсистему "Електронний суд" (3 години);

4) складення додаткових пояснень та їх подання через підсистему "Електронний суд" (1 година);

5) участь у судових засіданнях у справі (з урахуванням часу на дорогу до/з суду, очікування) - 31 серпня 2026 р. (1 година), 21 вересня 2026 р. (1 година);

6) надання клієнту інформації про хід розгляду справи (0,5 години);

Вартість послуг, вказаних у п. 1 акту, становить 14 000 грн 00 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відзиві на позов відповідач навів попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 30 000 грн 00 коп.

За приписами ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" від 28.09.2026 (вх.№8886/26 від 28.09.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана в межах строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України на подання таких заяв.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у договорі таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21, від 16.01.2025 у справі № 921/112/24.

Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/938/25 підтверджується: договором про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022 та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.09.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/07-3 від 12.07.2022.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи зазначене, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22 та постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як вбачається з умов договору, сторони не визначили вартість години роботи адвоката, а визначили щомісячний розмір оплати - 10000 грн 00 коп., а також те, що у разі, якщо вартість очікуваних обсягів послуг з надання правничої допомоги, які необхідно виконати адвокатом за дорученням клієнта перевищує встановлений розмір, то сторони узгоджують додаткову вартість таких робіт/послуг.

В акті прийому-передачі наданих послуг №22/07-3/59 від 25.09.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги також не визначено розмір оплати за 1 годину роботи, а зафіксовано, що загальна вартість наданих відповідачу адвокатом послуг склала 14000 грн 00 коп. На надані клієнту послуги адвокат витратив 11,5 год. часу.

Таким чином, згідно з даними акту прийому-передачі вартість однієї години наданих послуг адвоката становить 1 217 грн 39 коп.

Оцінивши вказані в акті від 25.09.2026 надані адвокатом послуги, суд вважає, що такі послуги як ознайомлення з відповіддю на відзив, складення клопотання про зобов`язання надати відповіді на запитання та їх подання через підсистему "Електронний суд" (3 години) та надання клієнту інформації про хід розгляду справи (0,5 години), загальною вартістю 4260 грн 87 коп. не є необхідними та неминучими витратами для відшкодування у цій справі.

Заперечення на відповідь на відзив відповідачем у цій справі не надавались.

Оплата послуг за участь адвоката у двох судових засіданнях, навіть без урахування часу на дорогу до суду, з розрахунку 1 217 грн 39 коп. за одну годину (2434 грн 78 коп. за два засідання), на думку суду не є надмірною, а відтак є обґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість і пропорційність, враховуючи критерій розумності розміру витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 9 739 грн 13 коп.

Щодо посилання позивача на те, що акт приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2026 № 22/07-3/59 не підписаний сторонами, то вказаний акт підписано електронними підписами сторін, докази чого містяться в матеріалах справи.

Стосовно посилання позивача на відсутність підтверджуючих документів понесення відповідачем заявлених витрат, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).

Враховуючи, що спір між сторонами у цій справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати відповідача на професійну правничу допомогу суд покладає на позивача пропорційно задоволених вимог.

Водночас, суд зазначає, що оскільки суд зменшив розмір неустойки (штрафу, пені), витрати відповідача на правничу допомогу належить покласти на позивача пропорційно задоволених вимог без урахування суми зменшених пені та штрафу.

Таким чином, з позивача на користь відповідача слід стягнути 2 884 грн 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу (218 093 грн 92 коп. х 9 739 грн 13 коп. : 736 270 грн 23 коп.).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити частково заяву Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" від 28.09.2026 (вх.№8886/26 від 28.09.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (76018, вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 05782912) 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решту вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Додаткове рішення складено 13.10.2026.

Суддя О.В. Рочняк