Ухвала суду № 140529572, 13.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/4132/26

Проваження № 2/332/3800/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 679,55 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2026 у справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у цивільній справі, в якому відповідач, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу під час воєнного стану у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця (військово-облікова спеціальність ВОС-100915A, військовий квиток серії НОМЕР_2 ), просить зупинити провадження у цивільній справі ЄУН 332/4132/26 за позовом ТОВ ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вищезазначене клопотання просить розглянути за його відсутності.

До свого клопотання відповідач долучив копію довідки форми 5 за № 2162 від 09 вересня 2026 року про перебування солдата ОСОБА_1 . на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 21.05.2025.

Представник позивача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. В своїх запереченнях зазначив, що, на думку сторони позивача, клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі є незаконним, необґрунтованим та є таким, що подано з метою затягування розгляду справи, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами. Вважає, що з наданої відповідачем фотокопії довідки з військової частини неможливо ідентифікувати відповідача як особу, що перебуває на військовій службі.

Також посилається на практику Верховного Суду, зокрема, на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом чи контрактом. Крім того зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх постановах від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21, від 31.05.2023 у справі № 160/1543/21 та від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24 дійшов висновку, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Вважає, що сторона відповідача не надала суду жодних належних та достатніх доказів того, що військова частина, у якій відповідач начебто проходить військову службу, справді переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Також представник позивача зазначив, що зупинення провадження у такій ситуації призведе до безпідставного затягування розгляду справи, порушення принципу розумності строків судового розгляду та обмеження прав позивача на своєчасний судовий захист. Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ураховуючи вищевикладене, вважає, що клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі є незаконним, необґрунтованим, подане з метою затягування розгляду справи, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами, тому воно не підлягає задоволенню, та просить в його задоволенні відмовити.

Представник позивача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився. В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, в своєму клопотанні про зупинення провадження у справі зазначив про розгляд даного клопотання за його відсутності.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.

Указом Президента України від 24.02 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (у актуальній редакції далі - Указ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (у актуальній редакції далі - Закон про правовий режим воєнного стану) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.

Аналіз п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження в справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.

Якщо учасник справи служить у ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань,, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.

Велика Палата Верховного Суду 12 листопада 2025 року прийняла постанову у справі № 754/947/22, якою відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах № 756/3462/20, № 557/1226/23, № 904/4027/22 та № 852/2а-1/24, де підходи щодо зупинення провадження були іншими, та уточнила порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану.

У вказаному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

«Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.

Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження/збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції».

У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

Отже, враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що:

- Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не потрібно додаткових підтверджень цього факту;

- належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII командир військової частини уповноважений видавати довідку про проходження служби (форма № 5). В умовах воєнного стану така довідка є достатнім і належним доказом перебування особи у складі ЗСУ.

Відповідач ОСОБА_1 на підтвердження обставин щодо свого перебування в складі Збройних Сил України надав копію довідки форми 5 від 09 вересня 2026 року № 2162 за підписом т.в.о начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 про перебування солдата ОСОБА_1 на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 21.05.2025.

Відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 зазначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на вищезазначене, судом під час розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом, оскільки кожна війна має обов`язково закінчитися, або у разі демобілізації відповідача зі складу військ Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що захищають нашу Батьківщину та переведені на воєнний стан, будь-яка з сторін зможе ініціювати питання про поновлення провадження шляхом подання до суду відповідного клопотання. Тому тимчасове припинення провадження у справі, яке має легітимну мету забезпечити рівний доступ сторін до суду, що згідно ст. 12 ЦПК України є елементом принципу змагальності, - у даному випадку не позбавляє права позивача на справедливий суд, що гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, принцип пропорційності, ст. 11 ЦПК України, у даному випадку не порушений.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Суд звертає увагу, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі ЗСУ.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, яка у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні переведена на воєнний стан, що унеможливлює явку відповідача до суду, з метою недопущення порушення прав останнього на справедливий судовий розгляд суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача на військовій службі, що переведені на воєнний стан.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, ст. ст. 253, 258, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у цивільній справі ЄУН 332/4132/26 за позовом ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині у складі Збройних Сил України або припинення воєнного стану в Україні.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 негайно повідомити суд про припинення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Суддя У. В. Блажко