Постанова № 14052940, 10.11.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-6792/10/0670

категорія 2.11.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернова Г.В. ,

при секретарі - Шакалові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма "ЯН" приватного підприємства "ЯН" до Державної податкової інспекції у Ружинському районі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати рішення ДПІ у Ружинському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2010 р. №0000232301 в сумі 153447,00 грн., за порушення ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2010 року №127-2301/30847917, яким встановлено факти порушень підприємством Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". На підставі вказаного акту відповідачем винесено оскаржуване рішення.

Вказує, що підприємство згідно з імпортним контрактом №2 від 27.06.2007р. з фірмою ІМ "R&P Bolgar Farm" s.r.l. (Молдова) здійснило в якості попередньої оплати перерахування валютних коштів на суму 23800 доларів США. Товар лікарський засіб "Ехінацеї настойка" in bulk виробництва Республіка Молдова надійшов на митну територію України та оформлений у вигляді тимчасових вантажно-митних декларацій в режимі ІМ-40 ТД, а саме ВМД 519 від 25.04.2008р. на суму 4380 дол. США, ВМД 593 від 14.05.2008р. на суму 2920 дол. США, ВМД 753 від 11.06.2008р. на суму 4500 дол. США, ВМД 1029 від 25.07.2008р. на суму 4500 дол. США та товар "Ехінацеї настойка" на суму 7500 дол. США, який ввезений на митну територію України та не розмитнений.

В акті перевірки відповідач зазначив, що станом на 01.01.2009р. підприємство по вказаному контракту має прострочену дебіторську заборгованість на загальну суму 23800 дол. США (товар, оформлений на підставі ВМД 519, 593, 753, 1029). Крім того, в акті перевірки зазначено, що митна процедура оформлення товару є незавершеною, чим порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Проте, на думку позивача, висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки ввезення на митну територію України чотирьох партій товару відбулося 25.04.2008р., 14.05.2008р., 11.06.2008р. та 25.07.2008 р., тому відповідна заборгованість по цих операціях виникла в межах 180 днів від дати авансових платежів, а саме 15.04.2008р., 08.05.2008р. 05.06.2008р. та 01.08.2008 року. Митне оформлення вказаних товарів було проведено позивачем згідно із тимчасовими ВМД, у зв"язку з виникненням спірних питань щодо визначення Житомирською митницею коду товару згідно з УКТЗЕД імпортованого товару та її оскарженням в судовому порядку.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно ототожнив незавершення митної процедури оформлення імпортованого товару станом на кінцеву дату періоду, що перевірявся з датою термінів розрахунків, визначених для експортно-імпортних операцій, а саме з датою граничних термінів надходження резиденту (підприємству) товару після перерахування ним нерезиденту авансових платежів за імпортований товар.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив на підставі того, що оскаржуване податкове рішення прийняте інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті. Зазначив, що санкції, встановлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", застосовуються за порушення строків поставки товарів, робіт, послуг на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі "Імпорт" в строк, передбачений ст. 2 зазначеного Закону.

Крім того, вважає, що з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" вбачається, що документом, який посвідчує отримання товару на митному кордоні України є вантажна митна декларація, тому, позивачем порушено ст. 2 вказаного Закону в частині несвоєчасного надходження товару (не повернення передоплати), що тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Ружинському районі проведено виїзну планову перевірку дочірнього підприємства "Агрофірма "Ян" приватного підприємства "Ян" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт від 19.07.2010 року за №127-2301/30847917.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2010 р. №0000232301, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153447,00 грн.

Перевіркою встановлені порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі Закон), що призвели до перевищення 180-денного терміну розрахунків в іноземній валюті позивача по імпортному контракту №2 від 27.06.2007р. укладеному з фірмою ІМ "R&P Bolgar Farm" s.r.l. (Молдова). Також відповідачем встановлено, що митна процедура оформлення товару є незавершеною, чим порушено вимоги ст. 2 Закону, що відповідно до ст. 4 Закону тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення.

Штрафні (фінансові) санкції нараховані на тій підставі, що на момент проведення перевірки, на думку відповідача, підприємством був порушений строк розрахунків за імпортним контрактом №2 від 27.06.2007р. з фірмою ІМ "R&P Bolgar Farm" s.r.l. (Молдова).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вважає, що митна процедура оформлення товару є незавершеною, оскільки товар був оформлений підприємством за чотирьма тимчасовими вантажно-митними деклараціями типу ІМ-40 ТД від 25.04.2008р. №101050023/8/000519, від 14.05.2008р. №101050023/8/000593, від 11.06.2008р. №101050023/8/000753 та від 01.08.2008 р. №101050023/8/0001029. Крім того, товар "Ехінацеї настойка" на суму 7500 дол. США, підприємством не отриманий та відповідні ВМД не оформлені. При цьому, податкова інспекція вказує на порушення підприємством ст. 2 Закону, оскільки станом на 01.01.2009р. вантажні митні декларації типу ІМ-40 платником не оформлені, тому за підприємством рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 23800,00 дол. США або 190043,00 грн..

Суд не погоджується з таким висновком відповідача.

Статтею 2 Закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Однак, в даному випадку відстрочення поставки на строк більше 180 днів не було. У відповідності до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України термін "ввезення в Україну" означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, п. 3 ст. 15 Митного кодексу України "переміщення через митний кордон України" визначено як ввезення на митну територію України товарів та інших предметів.

У відповідності до абз. 38 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

В даному випадку відбувся як перетин товаром митного кордону України, так і перехід права власності на імпортований товар від продавця до покупця, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства здійснено митне оформлення товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за імпортним контрактом №2 від 27.06.2007р. з фірмою ІМ "R&P Bolgar Farm" s.r.l. (Молдова) підприємство здійснило попередню оплату товару лікарського засобу "Ехінацеї настойка" in bulk постачальнику фірмі ІМ "R&P Bolgar Farm" s.r.l. (Молдова) платіжними дорученнями: №22 від 15.04.2008р. на суму 4380 дол. США( INVOICE №4 від 03.04.2008 року), №21 від 08.05.2008р. на суму 2920 дол. США ( INVOICE №5 від 06.05.2008 року), №24 від 05.06.2008р. на суму 4500 дол. США ( INVOICE №7 від 03.06.2008 року), № 28 від 01.08.2008 р. на суму 4500 дол. США( INVOICE №9 від 30.06.2008 року). Товар був поставлений позивачу відповідно 25.04.2008р., 14.05.2008р., 11.06.2008р. та 01.08.2008 р.

Крім того, ДП "Агрофірма "Ян" ПП "Ян" за INVOICE №10 від 06.08.2008 р. і відповідним платіжним дорученням № 29 від 08.08.2008 р. на суму 7500 дол. США ввезено на митну територію України лікарський засіб "Ехінацеї настойка" in bulk виробництва Республіка Молдова, який не розмитнений. Факт ввезення на митну територію зазначеного товару, підтверджується оформленими належним чином документами: міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №009041 з відміткою (номерними штампами) посадових осіб Дністрянської та Житомирської митниць "Під митним контролем" від 18.08.2008 року та "переміщення завершено", та попереднім повідомленням (ПП), який оформлений у відповідності до вимог розділу 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771 та з наказом Держмитслужби України від 24.04.1999 року № 240 "Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення".

Що стосується митного оформлення товару, то воно було проведено у відповідності до ст. 82 Митного кодексу України, за тимчасовими вантажно-митними деклараціями типу ІМ-40 ТД від 25.04.2008р. №101050023/8/000519, від 14.05.2008р. №101050023/8/000593, від 11.06.2008р. №101050023/8/000753 та від 01.08.2008 р. №101050023/8/0001029.

Статтею 82 Митного кодексу України передбачено, що якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг. Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі, та у відповідності до Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.12.2003р. №932.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Митного кодексу України "вільний обіг - розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України". Проведення митного декларування товару за тимчасовою декларацією типу ІМ-40 ТД, є також належним митним оформленням товару і випуском його у вільний обіг на митній території України, але проведеним у спрощеному порядку законним способом, у повній відповідності до вимог діючого законодавства. Підставою для випуску товарів у вільний обіг в даному випадку було виникнення спірних питань щодо визначення Житомирською митницею коду товару згідно з УКТЗЕД.

Слід зазначити, що перетин митного кордону України та перехід до позивача права власності на товар відбулися раніше спливу 180 днів від моменту здійснення на користь постачальника суми оплати за товар, а саме право власності на товар перейшло до підприємства в момент перетину митного кордону України.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів.

Згідно зі ст. 6 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України.

Відповідно до ст. ст. 40, 43 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, і період перебування під митним контролем товарів, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання, розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України, закінчується - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "пропуск через митний кордон України", яке означає дозвіл митниці на використання товарів на митній території України, або за межами цієї території з метою, заявленою митниці (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів (фактичне перетинання митного кордону), митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто є таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товаросупровідних документах з відповідною датою.

Крім того, відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. №574, вантажна митна декларація (ВМД) не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Прийняття ВМД митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, на відповідність до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався (лист Держмитслужби України від 07.12.95 р. № 11/18-5435, який застосовувався до 30.06.2009р.).

Отже, перебування під митним контролем товару неможливе без його фактичного ввезення в Україну. При цьому, наявність товаросупровідного документа з відтиском штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином, якщо поставка товару на митну територію України (що підтверджується відтиском штампу митниці "Під митним контролем" на товаросупровідних документах) буде здійснена у межах 180 календарних днів з дати перерахування авансового платежу на користь нерезидента, підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків немає.

Згідно із ст. 189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України, 2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення товарів на митну територію України, 3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Щодо цього слід зазначити, що позивачем виконані всі передумови ввезення товарів в режимі імпорту, а саме - митному органу подані документи, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України, здійснена сплата податків і зборів які підлягали сплаті при імпорті цих товарів, та дотримано передбачених законом вимог щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Товари, які імпортовані позивачем, були згідно декларацій типу ІМ-40 ТД випущені у вільний обіг без обмежень у розпорядженні вказаними товарами.

Щодо посилання відповідача на п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136, то суд вважає безпідставним, оскільки позивачем здійснено імпорт продукції, а ВМД типу ІМ-40 ТД є різновидом ВМД типу ІМ-40.

Митне оформлення товару було проведено позивачем згідно з тимчасовими ВМД у зв'язку з виникненням спірних питань щодо визначення Житомирською митницею коду товару згідно з УКТЗЕД, та тому, на думку суду, порушень законодавства з боку позивача допущено не було.

Таким чином, оцінивши докази сторін, перевіривши оскаржуване рішення податкового органу відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2010р. №0000232301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 153447,00 грн. прийняте без урахування всіх обставин, які мали значення у цьому випадку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінстративного позову.

Правомірність висновків податкового органу, який є відповідачем у справі, представленими суду доказами і матеріалами, не доведена.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Митним Кодексом України, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Рішення Державної податкової інспекцій у Ружинському районі Житомирської області від 28.07.2010року № 0000232301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій визнати незаконним та скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 12 листопада 2010 р.