Ухвала суду № 140529221, 09.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7475/25

№ 1-кс/183/1509/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 , погодженого прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022131610000048 від 20.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора

ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),

У С Т А Н О В И В:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого, який в рамках досудового розслідування кримінального провадження просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 4420688500:06:001:0023 (реєстраційний номер майна 2469029044140), яке зареєстровано на підставі рішення Біловодської селищної ради Луганської області від 19.08.2021 за № 12/63.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням у вищезазначеному кримінальному провадженні встановлено, що старшого сержанта

ОСОБА_6 06.07.2021 наказом в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 463-ОС призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, старший сержант ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, старший сержант ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

24 лютого 2022 року старший сержант ОСОБА_6 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби.

З цією метою, 24 лютого 2022 року старший сержант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в умовах воєнного стану, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно залишив місце служби, а саме: район виконання завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану.

19.08.2022 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме підозру в дезертирстві, тобто самовільному залишенні служби з метою ухилитися від військової служби, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

21.06.2023 складено письмове повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання з конфіскацією майна. Тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання,слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, яка належить підозрюваному ОСОБА_6 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки заявлене передчасно.

На підставі положень ч.2 ст.172 КПК України питання про арешт майна вирішується без повідомлення підозрюваного.

Вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у

м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022131610000048 від 20.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України.

19.08.2022 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

21.06.2023 складено письмове повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за підозрюваним ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 4420688500:06:001:0023 (реєстраційний номер майна 2469029044140), яке зареєстровано на підставі рішення Біловодської селищної ради Луганської області від 19.08.2021 за № 12/63. Також наявний запис про реєстрацію договору оренди землі б/н, виданого 07.10.2021, де зазначено орендарем Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «Вікторія» (ЄДРПОУ 30548496), яке, відповідно до загальнодоступних відомостей, вказане підприємство зареєстровано на тимчасово окупованій території (92832, Україна, Біловодський р-н, Луганська обл., село Нижньобараниківка, вул. Вербна, будинок 7).

Санкція ч.2 ст. 111 КК України, за якою повідомлено про підозру

ОСОБА_7 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального провапорушення, за яке передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а вищезазначене нерухоме майно, належать підозрюваному на праві власності, слідчий суддя вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 , погодженого прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022131610000048 від 20.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 4420688500:06:001:0023 (реєстраційний номер майна 2469029044140), яке зареєстровано на підставі рішення Біловодської селищної ради Луганської області від 19.08.2021 за № 12/63.

Виконання ухвали покласти на прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .

Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022131610000048 від 20.03.2022.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення та виконується негайно.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити присутнім під час оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1