Постанова № 14052875, 14.02.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/273/11м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

позивача : Захаренко А.В. - представник на підставі довіреності;

відповідача 1) : Баранюк І.Г. - представник на підставі довіреності;

відповідача 2) : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді"

до: 1) Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, 2) Управління Державного казначейства України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику

про: визнання бездіяльності протиправною та відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" (далі - ТОВ "Макарді") звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції (далі - Хмільницька ОДПІ) та Управління Державного казначейства України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику (УДК у Хмільницькому районі та м. Хмільнику) про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Адміністративний позов мотивовано тим, що ТОВ "Макарді" здійснює господарську діяльність на умовах загальної системи оподаткування та є платником податку на додану вартість. В податкових періодах травня - серпня та жовтня 2010 року за наслідками господарської діяльності ТОВ "Макарді" (відповідно до податкових декларацій з ПДВ) утворився невідшкодований залишок бюджетної заборгованості перед позивачем з відшкодування ПДВ в загальному розмірі 158343,00 грн., який складається з таких сум бюджетного відшкодування: за травень 2010 року - 7408 грн.; за червень 2010 року - 29304 грн.; за липень 2010 року - 8875 грн.; за серпень 2010 року - 78700 грн.; за жовтень 2010 року - 34056 грн. Рішення про зарахування повної суми бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів ТОВ "Макарді" не приймало. Натомість, при поданні податкових декларацій, позивач відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", прийняв рішення про повернення йому повної суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок та подав до податкового органу разом з податковими деклараціями розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про їх повернення. По податковій декларації за жовтень 2010 року податковий орган, у повній відповідності до вимог закону, здійснив позапланову перевірку за наслідками якої 13 грудня 2010 року було складено довідку №53. По деклараціях за травень - серпень 2010 року перевірку було закінчено 17 січня 2011 року, про що складено довідку №78-23-32407672. При цьому, жодних порушень, в частині правильності нарахування та сплати ПДВ відповідачем виявлено не було.

Однак, відповідач, всупереч вимогам ч.2 пп. 7.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість не подав жодних висновків до органу Державного казначейства відносно повернення ТОВ "Макарді" сум бюджетного відшкодування, допустивши тим самим на думку позивача протиправну бездіяльність і порушив право останнього на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Хмільницької ОДПІ щодо не повернення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в загальній сумі 158343 грн. та стягнути з державного бюджету на користь позивача вказану суму бюджетної заборгованості, а також судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заві.

Перший відповідач Хмільницька ОДПІ, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ненадання висновків в УДК у Хмільницькому районі та м. Хмільнику про здійснення відшкодування з бюджету сум, заявлених позивачем в деклараціях з ПДВ за травень, червень липень, серпень, жовтень 2010 року, обумовлене не підтвердженням їх ДПА у Вінницькій області та тим, що до теперішнього часу не отримані матеріали зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгам до виробника отриманого товару по операціям придбання в зазначені місяці.

Інший відповідач УДК у Хмільницькому районі та м. Хмільнику в судове засідання 14.02.2011 року не зявився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників присутніх сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ТОВ "Макарді" відповідно до п.п. 7.7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були подані наступні податкові декларації з ПДВ:

- 21.06.2010 року було подано до Хмільницької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року. Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, доданого до декларації, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України складає 7408,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податківв установі банку (частина залишку відємного значення з ПДВ, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

- 20.07.2010 року було подано до Хмільницької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року. Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, доданого до декларації, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України складає 29304,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податківв установі банку (частина залишку відємного значення з ПДВ, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

- 20.08.2010 року було подано до Хмільницької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року. Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, доданого до декларації, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України складає 8875,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податківв установі банку (частина залишку відємного значення з ПДВ, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

- 20.09.2010 року було подано до Хмільницької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року. Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, доданого до декларації, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України складає 78700,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податківв установі банку (частина залишку відємного значення з ПДВ, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

- 19.11.2010 року було подано до Хмільницької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року. Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, доданого до декларації, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України складає 34056,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податківв установі банку (частина залишку відємного значення з ПДВ, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Хмільницькою ОДПІ були проведені позапланова виїзна та документальна невиїзна (камеральна) перевірки позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість шляхом зарахування на рахунок платника у банку за травень, червень, липень, серпень та жовтень 2010 р. За результатами перевірок складено наступні довідки:

Відповідно до довідки №78-23-32407672 від 17.01.2011 року "Про результати позапланової виїзної перевірки АП ТОВ "Макарді" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень - серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 31.08.2010 року", підтверджені позаплановою виїзною документальною перевіркою, суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають відшкодуванню на розрахунковий рахунок та становлять: за травень 2010 року 7408,00 грн., червень 2010 року 29,304 грн., липень 2010 року 8875,00 грн., серпень 2010 року 78700,00 грн.,а всього на загальну суму 124287,00 грн.

Згідно довідки № 35 від 13.12.2010 року "Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ "Макарді", підтверджені невиїзною (камеральною) перевіркою, суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, що підлягають відшкодуванню та становлять: за жовтень 2010 року 34056,00 грн.,а всього на загальну суму 34056,00 грн.

Отже, сума бюджетної заборгованості з ПДВ за вказані періоди, яка підтверджена в ході проведення позапланової виїзної документальної та невиїзної (камеральної) перевірок, складає 158343,00 грн., в тому числі: за травень 2010 року 7408,00 грн., червень 2010 року 29,304 грн., липень 2010 року 8875,00 грн., серпень 2010 року 78700,00 грн. та жовтень 2010 року 34056,00 грн.

На ряду з цим, судом встановлено, що Хмільницькою ОДПІ, на виконання вимог наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року, в ході проведення перевірок позивача для підтвердження правосуб`єктності контрагентів, правомірності діяльності та звітності суб`єктів господарювання були розіслані зустрічні перевірки по постачальниках.

Тобто, Хмільницькою ОДПІ були проведені зустрічні перевірки постачальників позивача по ланцюгам до виробника отриманого товару по операціям придбання в зазначені місяці, однак можливість відшкодування позивачу визначених перевірками заявлених сум бюджетного відшкодування відповідач безпосередньо пов`язував з необхідністю отримання матеріалів зустрічних перевірок на підтвердження взаємовідносин з постачальниками по ланцюгу проходження ТМЦ до виробника.

Суд вважає необхідним зазначити, що Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість ".

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п.п 7.7. ст. 7 Закону).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієїстатті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сумбюджетноговідшкодуваннянаступних податкових періодів (п.п. 7.7.3, п. 7.7. ст. 7 Закону).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.п. 7.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6, п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави дляїївирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, останній направив і Хмільницькою ОДПІ отримано податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень та жовтень 2010 року.

За результатами проведених перевірок Хмільницькою ОДПІ складені висновки, якими підтверджено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суми 34056 грн. та за травень - серпень 2010 року, при умові отримання матеріалів зустрічних перевірок.

У відповідності до ч. 2 п.п.7.7.5, п.п. 7.7.6 ст. 7 вказаного вище Закону, після закінчення перевірки, податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку вобслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Пунктом п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72, у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за № 489/5680, визначено порядок відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету. Так, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду (п.п. 4.1.). Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. Якщо рішення суду щодо відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум ПДВ не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу (п.4.2). На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Умови дотримання термінів відшкодування визначені п. 6 Порядку. Так, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю (п.п. 6.1.). Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків (п.п. 6.2.).

Як встановлено судом, Хмільницькою ОДПІ в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача за травень, червень, липень, серпень та жовтень 2010 року.

Водночас, як встановлено судом, позивач надав до матеріалів справи копії документів, що підтверджують фактичну сплату ПДВ за придбані у основних постачальників товарів в травні - серпні 2010 року та жовтні 2010 року.

Отже, оскільки ТОВ "Макарді" виконало всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" вимоги щодо порядку визначення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, тому залишок заявленої суми ПДВ до відшкодування по податковим деклараціям за травень, червень, липень, травень та жовтень 2010 року у розмірі 158343,00 грн. повинно бути відшкодовано підприємству у порядку та терміни, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Хоча, право на бюджетне відшкодування відємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що висновки із зазначенням сум, що підлягали відшкодуванню з бюджету на користь позивача, за вказані періоди, не було надано до державного казначейства у визначені вищевказаним законом строки, оскільки відповідачем виконувались вимоги Методичних рекомендацій щодо взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 року.

Так, виконання вимог п. 4.3., п. 4.4., п.4.5 розділу 4 Методичних рекомендацій органами державної податкової служби має відбуватись у строки визначені п. 7.7.5 ст. 7 Закону України" Про податок на додану вартість", оскільки Методичні рекомендації розроблені у відповідності та на виконання вимог п. 7.7. ст. 7. даного Закону України. Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не повязує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Тобто, чинне законодавство, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість", не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від того, чи змогли органи державної податкової служби провести зустрічні перевірки. Більш того, ні Законом України "Про податок на додану вартість", ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачений такий вид перевірок, як зустрічні, а наказ ДПА України №350 від 18.08.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", на який посилається Хмільницька ОДПІ, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що свідчить про його нелегітимність.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ, а тому така бездіяльність відповідача являється протиправною.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органидержавноївлади,органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Платіжними дорученнями №№722, 723 від 25.01.2011 року документально підтверджено розмір судового збору що сплачений позивачем - 3.40 грн. та 1583,43 грн., який підлягає стягненню на його користь.

На підставі викладеного, згідно п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та керуючись статтями 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції щодо ненадання у встановлений законом термін органу Державного казначейства висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає сплаті з бюджету на користь ТОВ "Макарді" за травень 2010 року на суму 7408 грн.; за червень 2010 року на суму 29304 грн.; за липень 2010 року на суму 8875 грн.; за серпень 2010 року на суму 78700 грн.; за жовтень 2010 року на суму 34056 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Макарді" суму бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 158343,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" судовий збір в загальній сумі 1586 грн. 83 коп. (3,40 грн. + 1583,43 грн.), що був сплачений згідно платіжних доручень №№722, 723 від 25.01.2011 року

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна