Постанова № 14052871, 14.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

14 лютого 2011 р. (11:11) Справа №2а-556/11/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 7308,00 грн.,

за участю представників:

від позивача Лукпанова К.В. представник, довіреність № 58 від 12.07.2010 року

від відповідача ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2

Суть спору: Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості з податку на прибуток у сумі 7308,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за відповідачем числиться заборгованість зі сплати податку на прибуток та штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 14.05.1998 року зареєстрований Управлінням економіки Джанкойської райдержадміністрації як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були, зокрема, фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Посадовими особами Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим 28.05.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку з питання використання найманих працівників фізичною особою підприємцем ОСОБА_3.

За результатами перевірки складено акт № 817/17-01/НОМЕР_1 від 28.05.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, в ході перевірки встановлено використання відповідачем праці найманого працівника гр. ОСОБА_4. У ході перевірки визначена фактична отримана сума заробітної плати гр. ОСОБА_4 за період з 01.10.2006 року по 12.05.2009 року, а саме з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року 1200,00 грн.,

у 2007 році 5100,00 грн.,

у 2008 році 6500,00 грн.,

з 01.01.2009 року по 12.05.2009 року 3600,00 грн., з яких необхідно утримати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2436,00 грн.

Статтею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення) було надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В п. 4.2.1. ст. 4 Закону було зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

У п. 1.15 ст. 1 Закону було наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону 19.2. особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту “б” пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” регулював Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, який був затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширювалась на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками були зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та були податковими агентами відповідно до норм Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податок підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мали права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, за результатами вивчення наведених вище норм чинного законодавства, судом встановлено, що відповідач по відношенню до найманих працівників, з якими ним укладено трудовий договір, є податковим агентом, та повинен у строки, визначені законодавством нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Однак, всупереч вказаним нормам законодавства, що діяло на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем не було проведено нарахування та сплату податку з доходу, отриманого його працівником гр. ОСОБА_4, починаючи з 01.10.2006 р. по 12.05.2009 р. у сумі 2436,00грн.

На підставі акту перевірки 28.05.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000593/17-01/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7308,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 2436,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4872,00 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 28.05.2009 року, про що свідчить його підпис на корінці такого рішення.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано доказів того, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач проти позову не заперечував, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 7308,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.02.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь місцевого бюджету Джанкойського району Яркополенської с/р (код платежу 11010100, р/р 33218800700114, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЗКПО 34740824, код 101) 7308,00грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.