Рішення № 140528377, 12.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/19186/26 Провадження №2-о/607/491/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Світлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільська міська рада, Краматорська міська рада, Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлик О.М., звернувся в суд з заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом більше п`яти років - з вересня 2015 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою:

АДРЕСА_1 обґрунтуванні заяви заявником викладено обставини, що заявник перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням суду від 17.09.2012 шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу в 2012 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 деякий час проживали окремо. У вересні 2015 року, після смерті матері ОСОБА_2 , вони відновили спільне проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , без повторної реєстрації шлюбу, і проживали спільно, однією сім`єю, безперервно до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто протягом більш як шести років. ОСОБА_2 на момент смерті мала формальну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично, з вересня 2015 року і до дня смерті, постійно проживала однією сім`єю із Заявником за адресою квартири в м. Тернополі, без оформлення реєстрації місця проживання за цією адресою. Тому документальне підтвердження факту спільного проживання у вигляді довідки про реєстрацію місця проживання отримати неможливе. З цих підстав просить встановити такий факт в судовому порядку.

Ухвалою судді від 11.09.2026 відкрито окреме провадження у даній цивільній справі.

У судовому засіданні заявник та представник заявника заяву підтримали з підстав та обґрунтувань, викладених у ній, та просили її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися.

Від представника заінтересованої особи - Тернопільської міської ради надійшли письмові пояснення, у яких просить розглядати заяву на підставі всебічної оцінки належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у їх сукупності. Вказує, що Тернопільська міська рада не заперечує проти розгляду справи в порядку окремого провадження при відсутності спору про право, та не заперечує проти встановлення заявленого факту за умови його підтвердження належними та допустимими доказами.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.11.1982 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2012 у справі № 1915/5426/2012 (а.с. 7).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 492252570 від 01.09.2026, 27.08.2015 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер 1-2318, виданого 27.08.2015 Державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Донецької області Костюковою Н.С. (а.с. 8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 67 років ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.12.2021 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного тану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 2953 (а.с. 5).

Відповідно до інформації № 355/01-16 від 27.02.2026, наданої Першою тернопільською державною нотаріальною конторою, відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84270303 від 23.02.2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася. ОСОБА_1 вважається таким, що спадщину не прийняв (а.с. 6).

З довідки № 361 від 08.12.2025, виданої директором ПП «Люкс 3» та Акту обстеження умов про фактичне проживання від 08.12.2025 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 з 10.06.1986 зареєстрований ОСОБА_1 , а колишня дружина - ОСОБА_2 проживала за даною адресою без реєстрації згідно акту обстеження до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13,14).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.02.1997, виданого Міським бюро технічної інвентаризації, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 17).

Згідно із інформацією № 0500-0202-8/29484 від 02.04.2025, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, 10.01.2022 до ГУ ПФУ в Тернопільській області ОСОБА_1 надав відповідно до статті 53 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заяву про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами розгляду заяви 10.01.2022 нараховано допомогу на поховання ОСОБА_2 на виплатний період січня 2022 року. Розмір виплати допомоги на поховання становив 5575,58 грн. Фінансування зазначеної виплати проведено 12.01.2022 на банківський рахунок ОСОБА_1 , зазначений у заяві (а.с. 12).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є похресником заявника, вказав, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 до її смерті, загалом проживали разом багато років. ОСОБА_4 їздила в Донецьк, коли померла її мати (близько десяти років тому), а після повернення далі проживала з ОСОБА_5 . Вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завжди проживали як подружжя, в них все було спільне, приїжджали разом до нього в гості. Про те, що між ними було розірвано шлюб, не знав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , суду пояснила, що дружина ОСОБА_1 проживала з ним до дня своєї смерті. Проживали разом довго. Їй відомо, що ОСОБА_4 часто їздила до матері, перед смертю була триваліший час в матері, оскільки доглядала за нею. Після смерті матері у 2015 році ОСОБА_4 одразу повернулася до ОСОБА_7 . Вони проживали як одна сім`я, вели спільний побут, часто бачила їх разом. Їй не було відомо, що ОСОБА_8 і ОСОБА_4 були розлучені.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є сусідом ОСОБА_1 , суду повідомив, що ОСОБА_8 проживав разом з дружиною ОСОБА_10 до дня її смерті. Вказав, що він з 1996 року почав проживати в Тернополі , і на той час ОСОБА_8 та ОСОБА_4 проживали разом. Йому відомо, що ОСОБА_4 часто їздила до матері. Вказав, що вони проживали як подружжя.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За приписами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В силу частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 підтвердили суду той факт, що після смерті матері ОСОБА_2 у 2015 році та до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказані наявні в матеріалах справи докази, які досліджені в судовому засіданні та описані судом вище, які нічим не спростовані, в їх сукупності та взаємозв`язку, дають суду можливість дійти висновку, що заявник ОСОБА_1 та померла ОСОБА_12 з вересня 2015 року по 24.12.2021 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік певний період часу без реєстрації шлюбу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу є необхідність реалізації його спадкових прав, відтак такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання.

Отже, заява ОСОБА_1 про встановлення факту його проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу в період з вересня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

Частиною сьомою статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 294, 315, 317, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільська міська рада, Краматорська міська рада, Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з вересня 2015 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Заінтересовані особи:

Тернопільська міська рада, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Листопада, 5, ЄДРПОУ - 34334305.

Краматорська міська рада, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, пл. Миру, 2, ЄДРПОУ - 24812116.

Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Миколая Коперника, 1, ЄДРПОУ - 02900587.

Головуючий суддя В. М. Позняк