Ухвала суду № 140525930, 09.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10387/26

Номер провадження 1-кп/711/570/26

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250000000243 від 12.09.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України та особи, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев?яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Крім того, у підготовчі судові засідання, призначені на 07.09.2023, 14.09.20223, 22.09.2023 та 27.09.2023 ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд кримінального провадження за допомогою смс-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber», які були доставлені абоненту, проте до суду обвинувачений жодного разу не прибув, про дату підготовчого судового засідання, призначеного на 07.09.2023 ОСОБА_4 повідомлявся під підпис, про що в матеріалах справи є розписка, а також смс-повідомленням, які були доставлені абоненту. Обвинувачений неодноразово не з?являвся в судові засідання, про поважність причин неявки не надавав суду підтверджуючих документів, фактично зник, та виїхав за кордон України, що свідчить про ухилення від виконання обвинуваченим його процесуального обов`язку 'являтись до суду за викликами, а також про ухилення від суду. Вважає, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатен запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов?язків, а тому є підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначив, що ОСОБА_4 перебуваючи під дією більш м?якого запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на іншого обвинуваченого, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, та свідка ОСОБА_6 , у даному кримінальному провадженні шляхом переконання та залякування та схиляти їх до зміни показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували обвинуваченого. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2023 справа №711/5080/23 слідчим суддею задоволено клопотання сторони обвинувачення про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі стосовно, на той час, підозрюваного ОСОБА_4 . Згідно зазначеної ухвали заставу в розмірі 214 720 грн. сплачену ОСОБА_4 звернено в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. Цією ж ухвалою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 402 600 грн. яка на теперішній час не сплачена. Також, згідно даної ухвали на ОСОБА_4 покладено наступні обов?язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді/суду; не виїжджати за межі Київської та Черкаської областей без дозволу прокурора, слідчого судді/суду; повідомляти прокурора, слідчого суддю/суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, справа № 711/5080/23, яка до цього часу не сплачена, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на іншого обвинуваченого та свідка у даному кримінальному провадженні, забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави з утриманням його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та зазначив, що з 2018-2019 року був керівником компанії, яка займалась доставкою автомобілів з аукціону США в Україну. З початком війни треба було продовжувати здійснювати доставку автомобілів, тому він оформився волонтером і доставляв їх для цивільних осіб і для потреб ЗСУ. Після першого затримання у нього виникли фінансові зобов`язання перед клієнтами по поверненню коштів за оренду митних майданчиків, він вніс велику суму застави, яка потім була звернута в дохід держави через порушення щодо його явки для ознайомлення з матеріалами справи, тому була обрана застава ще в більшому розмірі. Все це спонукало його виїхати за кордон, щоби вирішити фінансові питання. Перебуваючи в Латвійській Республиці він постійно цікавився ходом кримінальної справи, думав навіть брати участь в розгляді дистанційно, знав, що його оголосили в розшук. На даний час він переосмислив свої вчинки, зробив висновки. Вважає, що він не злочинець, який загрожує суспільству, оскільки має позитивні характеристики, здійснював донати на потреби ЗСУ. Він переніс дві операції, довгий реабілітаційний період, на даний час також він обмежений у вільних рухах, що спричиняє йому біль та дискомфорт, тому утримуватися в СІЗО на даний час він не може. Крім того, дізнався, що зараз батько дуже хворіє і йому потрібні кошти на лікування, тому на даний час йому потрібно працювати для того, щоб забезпечувати себе та батьків. Додав, що він може допомагати країні і військовим, бажає цього, вважає, що більше користі він принесе не перебуваючи під вартою.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання в частині застосування безальтернативного тримання під вартою та вважав, що наведені прокурором обставини не доводять неможливості запобігти актуальним ризикам шляхом застосування застави з покладенням належних процесуальних обов`язків. Клопотання прокурора значною мірою побудоване на обставинах 2023-2025 років: попередніх неявках ОСОБА_4 , його перебуванні за межами України, оголошенні у розшук та міжнародний розшук, а також на факті звернення раніше внесеної застави в дохід держави. Однак при вирішенні питання про запобіжний захід суд має оцінювати не лише історичні факти, а насамперед актуальний ступінь ризиків станом на момент розгляду клопотання та можливість їх нейтралізації менш суворим заходом. На час розгляду нинішнього клопотання ОСОБА_4 фактично перебуває на території України та вже не перебуває у міжнародному розшуку. Отже, фактична передумова, на якій раніше ґрунтувався висновок про необхідність безальтернативного тримання під вартою у зв`язку з міжнародним розшуком, відсутня. Абзац ч. 4 ст. 183 КПК України, який передбачає не визначення застави стосовно особи, оголошеної у міжнародний розшук, не може механічно застосовуватися після припинення такого статусу та фактичного перебування особи в Україні. Ризик переховування повинен оцінюватися заново за актуальними обставинами, а не презюмуватися виключно з огляду на попереднє перебування особи за кордоном. Сам факт того, що ОСОБА_4 зараз перебуває в Україні та є доступним для судового розгляду, істотно змінює фактичну основу оцінки ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Такий ризик може бути мінімізований заставою, забороною залишати визначену територію без дозволу суду, обов`язком прибувати за кожним викликом, повідомляти про зміну місця проживання, здати документи для виїзду за кордон та, за потреби, носити електронний засіб контролю. Прокурор посилається на те, що у цьому ж провадженні раніше застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, яка була звернена в дохід держави на п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України. Водночас конструкція ч. 4 ст. 183 КПК України прямо передбачає, що за таких обставин суд «має право» не визначити розмір застави. Отже, йдеться про дискреційне повноваження суду, а не про імперативну заборону на визначення застави. Навіть за наявності попереднього порушення суд зобов`язаний врахувати підстави та обставини, передбачені ст. 177 і 178 КПК України, та оцінити актуальну життєву ситуацію особи. Тому попереднє звернення застави в дохід держави може враховуватися як один із чинників, однак саме по собі не усуває обов`язку суду оцінити можливість визначення нового, належного та достатнього розміру застави разом із посиленим комплексом процесуальних обов`язків. Також просив долучити медичні документи клініки ARS (м. Рига, Латвія), які підтверджують, що у 2026 році ОСОБА_4 переніс два оперативні втручання на правому колінному суглобі. 13- 14 лютого 2026 року ОСОБА_4 проходив лікування з приводу комплексного розриву медіального меніска правого колінного суглоба, часткового ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки, остеоартрозу та синовіту. Йому виконано артроскопічну операцію - часткову резекцію медіального меніска та шви меніска. Після операції рекомендовано ортез, обмеження згинання ноги понад 90 градусів протягом 6 тижнів, лікувальну фізкультуру під контролем фізіотерапевта, тривале спостереження та післяопераційну реабілітацію; у виписці зазначено тимчасову непрацездатність із урахуванням реабілітації до 4 місяців. 14-15 травня 2026 року ОСОБА_4 повторно госпіталізувався з приводу ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки правого коліна, початкового посттравматичного остеоартрозу та синовіту; йому проведено діагностичну артроскопію правого колінного суглоба. Після втручання призначено медикаментозне лікування, лікувальну фізкультуру та післяопераційну реабілітацію, а працездатність визначалась з урахуванням реабілітації до трьох місяців. Таким чином, обвинувачений фактично перебуває в періоді наслідків двох оперативних втручань протягом одного року та потребує продовження ортопедичного нагляду й реабілітації. Крім того, зазначив, що сім`я ОСОБА_7 одночасно перебуває у надзвичайно складній життєвій ситуації. Батько ОСОБА_8 , 1961 року народження, за наданою медичною довідкою Уманської центральної районної лікарні від 05.10.2026 перебуває на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні після гострого тяжкого серцево-судинного стану; у довідці зазначено діагноз «гострий STEMI» та супутню кардіологічну патологію. Його стан є тяжким та післяопераційним, потребує реабілітації та допомоги і підтримки близьких. Наведена обставина істотно посилює сімейні та соціальні зв`язки ОСОБА_4 в Україні і відповідно, підлягає врахуванню за ст. 178 КПК України. У ситуації, коли сам обвинувачений проходить післяопераційну реабілітацію після двох втручань, а його батько перебуває у тяжкому стані, безальтернативне тримання під вартою матиме для сім`ї надмірно тяжкі наслідки, які не є необхідними для досягнення мети запобіжного заходу за умови можливості застосування застави та процесуальних обмежень. Щодо зазначених прокурором ризиків зазначив, що клопотання не містить конкретних актуальних фактів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_4 впливу на іншого обвинуваченого, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, та свідка ОСОБА_6 шляхом переконання, залякування або схиляння до зміни показань після повернення в Україну або про реальні спроби контакту з названими особами з метою впливу на їхню процесуальну поведінку. Гіпотетична можливість впливу може бути ефективно нейтралізована прямою забороною спілкуватися зі свідками та іншим обвинуваченим у провадженні, за винятком участі у процесуальних діях і судових засіданнях. Такий обов`язок є адресним, пропорційним і безпосередньо спрямованим на ризик, на який посилається прокурор. З урахуванням нинішнього перебування ОСОБА_4 в Україні, відсутності актуального міжнародного розшуку, стану його здоров`я, необхідності реабілітації, тяжкого стану батька та наявності міцних сімейних зв`язків, застосування застави є достатнім і пропорційним засобом забезпечення належної процесуальної поведінки. Для додаткової нейтралізації ризиків сторона захисту не заперечує проти покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і вважає, що такий комплекс заходів відповідає принципу пропорційності та дозволяє досягти мети запобіжного заходу без застосування найбільш суворої форми процесуального примусу. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині обрання ОСОБА_4 безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. У разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити ОСОБА_4 альтернативний розмір застави, який буде реальним для внесення та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, з урахуванням стану його здоров`я після двох операцій, необхідності реабілітації, тяжкого стану батька та складної життєвої ситуації сім`ї ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, зокрема за ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Суд вважає, що на даній стадії розгляду кримінального провадження за обставин, викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором, доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані злочини.

Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у справі № 711/28/23 під час досудового розслідування.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) ризик можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду обґрунтований тим, що обвинувачений усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, крім того, наявність широкого кола знайомих та обставини інкримінованих йому в провину дій щодо незаконного переправляння осіб через державний кордон України, свідчать про можливість незаконного перетину державного кордону України обвинуваченим та переховування останнього від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи, що він знаходився у міжнародному розшуку та був екстрадований на територію України; 3) ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та іншого обвинуваченого, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, обґрунтований тим, що свідки у кримінальному провадженні ще не допитані в судовому засіданні, а останній матиме змогу впливу на них з метою примусити чи схилити їх змінити покази на свою користь. Крім того суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом; 2,4) ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовані тим, що перебуваючи на волі обвинувачений через віддалений доступ до вилученого в нього в ході обшуку мобільного телефону зможе знищити переписку чи інші файли, які знаходяться в ньому; 5) ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_4 обвинувачується, обґрунтовується тим, що на час розгляду клопотання стороною захисту не надано доказів на підтвердження наявності у підозрюваного законного офіційного джерела доходів, та з урахуванням інкримінованих йому дій, вказана незаконна діяльність мала систематичний характер та могла бути джерелом отримання незаконного прибутку, необхідності в отриманні доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинуваченого та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України та не забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, а тому є підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннях, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов`язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд також враховує доводи сторони захисту, наведені в судовому засіданні в якості заперечення на клопотання про зміну запобіжного заходу, на користь обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що останній не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, де має позитивну характеристику, займався благодійною та волонтерською діяльністю, має батьків, які потребують його допомоги, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для відмови в задоволенні клопотання прокурора суд не вбачає.

Окремо слід зазначити, що суд приймає до відома надані стороною захисту на підтвердження стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 медичні документи клініки ARS (м. Рига, Латвія) про перенесення ОСОБА_4 у 2026 році двох оперативних втручань на правому колінному суглобі, проходження ним лікування з приводу комплексного розриву медіального меніска правого колінного суглоба, часткового ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки, остеоартрозу та синові ту, про повторну госпіталізацію з приводу ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки правого коліна, початкового посттравматичного остеоартрозу та синовіту.

Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про те, що за станом здоров`я до обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо застосовувати запобіжний захід пов`язаний із позбавленням волі, стороною захисту суду не надано. Отже, підстав, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установі попереднього ув`язнення за станом здоров`я на даний час не встановлено. Також суд зазначає, що за ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Так ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.01.2023 (справа №711/28/23, провадження №1-кс/711/22/23) стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 04.03.2023, а також визначено заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн., у разі внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

Відповідно до повідомлення ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» №6/137/ВС від 06.01.2023 ОСОБА_4 звільнений з-під варти 06.01.2023, у зв`язку із внесенням застави в сумі 214 720 грн., що підтверджується копією квитанції від 05.01.2023.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2023 застава, внесена згідно ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.01.2023, по справі №711/28/23, за ОСОБА_4 , в сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, яка внесена не була.

Тому, враховуючи, що стосовно ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави та був ним порушений, а саме обвинувачений виїхав за межі України, перебував у розшуку, в тому числі міжнародному, суддя вважає необхідним не визначати розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для скасування запобіжного заходу, крім того, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, суддя вважає необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 03.12.2026 року включно, без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 05 жовтня 2026 року. Строк дії ухвали визначити до 03.12.2026 включно.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 314-316, 369-372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.12.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 05 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 03.12.2026 включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 09.10.2026 о 13.40 год.

Суддя: ОСОБА_1