Ухвала суду № 140525598, 06.10.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/7244/25

Провадження № 2/645/710/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання Касьяненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, -

встановив:

13.08.2025 року через систему «Електронний суд» до Індустріального районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (ПрАТ "Харківенергозбут") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 19883,26 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати в розмірі 40,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 15.10.2025 року вказану справу направлено до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.10.2025 року визначено підсудність цивільної справи №644/7244/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію Немишлянському районному суді міста Харкова.

Вказана справа надійшла до Немишлянського районного суду міста Харкова 12.11.2025 року.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 25.11.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10.12.2025 року відповідачем Скринніковим В.С. до канцелярії суду подано клопотання про винесення окремої ухвали про порушення ліцензійних умов діяльності ПрАТ "Харківенергозбут".

В обґрунтування клопотання Скринніков В.С. зазначив, що в постанові НКРЕКП «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Енергогазрезерв», ТОВ «Одесенерготрейд» та ПрАТ «Харківенергозбут» від 19.06.2018 року №505 первісний позивач визначений як споживач, але не надавач комунальних послуг. Постанова №505 не є ліцензією та не набула чинності, тому що не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, як того вимагає ст. 117 Конституції України, не засвідчена підписом і печаткою уповноваженої особи. На думку Скриннікова В.С. це є правопорушенням, передбачене ст. 164 КУпАП - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, що є порушенням ліцензійних умов діяльності. Також зазначає, що ПрАТ "Харківенергозбут" не має своїх електричних мереж та електричної енергії, відповідно не має чим і що постачати. Надання неіснуючої, міфічної універсальної послуги з постачання/продажу електроенергії є фальсифікованою послугою (неіснуючою) та є шахрайством.

У судове засідання представник позивача Желізняк А.С. не з`явилася, 06.10.2026 року до суду надала заяву, якою просила суд слухати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Разом з тим, 15.12.2025 року представник позивача надала до суду письмові заперечення, в яких стосовно клопотання Скриннікова В.С. про винесення окремої ухвали про порушення ліцензійних умов діяльності ПрАТ "Харківенергозбут", вказала наступне. Так, постанова НКРЕКП №505 не підтверджує статус ПрАТ «Харківенергозбут» як споживача, а лише засвідчує факт отримання ним ліцензії постачальника, що повністю спростовує доводи відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 05.10.2026 року до канцелярії суду надав заяву про відкладення слухання справи, оскільки знаходиться на амбулаторному лікуванні, у зв`язку з чим з`явитися в судове засідання позбавлений можливості.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одними із основних засад цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Окремо слід відзначити, що після відкриття провадження по вказаній справі, відповідачем ОСОБА_1 неодноразово, а саме 7 разів було подано особисто до канцелярії суду клопотання про перенесення слухання справи, в зв`язку зі знаходження останнього на амбулаторному лікуванні, які судом були задоволені. При цьому суд відзначає, що судом роз`яснювалось ОСОБА_2 можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а у разі не можливості безпосередньої участі - право надати пояснення в письмовому вигляді, проте останній таким прав не скористався.

У зв`язку з необхідністю вирішення питання про розгляд клопотання ОСОБА_2 про порушення ліцензійних умов діяльності ПрАТ "Харківенергозбут", суд вирішує зазначене питання на підставі наявних доказів, які містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною першою статті 262 ЦПК України, передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

У частині п`ятій статті 262 ЦПК України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про постановлення окремої ухвали, судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про наявність порушення ПрАТ "Харківенергозбут" ліцензійних умов діяльності, що потребувало б реагування шляхом постановлення окремої ухвали.

Крім цього, відповідач не позбавлений права самостійно звернутись до органів поліції з відповідною заявою про вчинення, на його думку, правопорушення.

Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про порушення ліцензійних умов діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Мартинова